УХВАЛА
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 344/12022/18
провадження № 13-92кс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) матеріалів провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_20, який діє в інтересах засудженої ОСОБА_21, на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 вересня 2022 року і ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2023 року та касаційною скаргою прокурора на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2023 року щодо ОСОБА_21, і
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, ОСОБА_21 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік; за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_21 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Вказану вище ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2023 року оскаржено в касаційному порядку захисником засудженої ОСОБА_21 - адвокатом ОСОБА_20 та прокурором, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.
У своїй касаційній скарзі прокурор наголошує, що судом при призначенні покарання ОСОБА_21 не враховано даних про особу та характер вчинюваних нею дій, що призвело до м`якості призначеного покарання. Та зауважує, що незважаючи на його клопотання, апеляційний суд не дослідив докази повторно.
Доводи касаційної скарги захисника фактично зводяться до того, що докази у справі є недопустимими через порушення органом досудового розслідування кримінального процесуального закону, відсутність повноважень прокурорів, слідчих, працівників оперативних підрозділів. Захисник зазначає, що в ході апеляційного розгляду прокурор надав незасвідчені копії постанов про призначення слідчих (групи слідчих) від 28 жовтня 2014 року, 14 квітня 2015 року, 03 січня
2016 року, 06 червня 2018 року, 11 квітня 2018 року, 03 липня 2018 року у кримінальному провадженні №12014090010003394 від 28 жовтня 2014 року, які не є ідентичними наявним у справі їх оригіналам.
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Ухвалою від 27 листопада 2023 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Суд, Касаційний кримінальний суд) передала кримінальне провадження щодо ОСОБА_21 на розгляд Великої Палати з підстави, передбаченої ч. 5 ст. 4341 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки, на переконання колегії суддів, матеріали провадження містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Як зазначає колегія суддів, в ході розгляду цього кримінального провадження перед Судом постало питання про те, чи може суд касаційної інстанції всупереч висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеному в постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року (справа N? 724/86/20), застосувати позицію Великої Палати, яка міститься у постанові від 31 серпня 2022 року (справа N? 756/10060/17), до ситуації, пов`язаної із визнанням доказів недопустимими через невідповідність копій постанов про призначення слідчого (групи слідчих) їх оригіналам.
В ухвалі колегія суддів, аналізуючи зміст вищенаведених постанов, зазначила про те, що висновки Об`єднаної палати Верховного Суду не узгоджуються та є протилежними висновкам Великої Палати Верховного Суду.
На думку колегії суддів, правовий висновок Великої Палати сформульований досить вузько і безпосередньо стосується оцінки допустимості судової експертизи, призначеної неуповноваженою особою, у зв`язку з чим виникло питання про можливість його застосування в судовій практиці в аспекті наведеного вище питання.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення розвитку права й формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_21 на розгляд Великої Палати.
Позиція Великої Палати
Відповідно до ч. 6 ст. 4342 КПК України Велика Палата має перевірити підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд.
За змістом положень ч. 5 ст. 4341 КПК України Суд наділений правом передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку про те, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до ч. 4 ст. 4342 КПК України ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати має бути належним чином умотивована.