ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 694/916/21
провадження № 61-6319св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Урожай",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Неллі Борисівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області у складі судді Сакун Д. І. від 22 лютого 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Фетісової Т. Л., від 14 березня 2023 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н. Б., про визнання недійсним договору емфітевзису.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, щовідповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 627765, виданого 06 листопада 2007 року йому належить на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,55 га, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Вказану земельну ділянку він згідно з договором оренди землі від 26 листопада 2008 року передав в оренду ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай".
3. Позивач вказував, що 24 травня 2016 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 26 листопада 2008 року, відповідно до якої текст основного договору викладено в новій редакції у зв`язку із змінами в діючому законодавстві та новими вимогами до договорів. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" прийняло в строкове платне користування вказану земельну ділянку на строк до 31 грудня 2026 року. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" не здійснило заходи, спрямовані на державну реєстрацію договору оренди землі.
4. ОСОБА_1 зазначав, що протягом 2017-2020 року йому не сплачувалася орендна плата за користування землею, а тому він направив претензію-вимогу до ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай". 09 липня
2020 року отримав відповідь на претензію № 03/07-1 від 06 липня
2020 року, у якій було зазначено, що ним 03 червня 2016 року отримана орендна плата наперед (за майбутні роки оренди) у розмірі 45 800 грн. У лютому
2021 року йому стало відомо, що приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. здійснено державну реєстрацію договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 21 липня 2017 року видавник: ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай".
5. Позивач стверджував, що договір емфітевзису від 21 липня 2017 року він не підписував та про його існування йому стало відомо у лютому 2021 року. Жодної плати за користування землею він не отримував.
6. Із урахуванням зазначеного, позивач просив: визнати договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 21 липня 2017 року між ним та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай", недійсним; скасувати запис про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, що виникло на підставі договору про право користування земельною ділянкою (емфітевзис) від 21 липня
2017 року, укладеного між ним та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" щодо земельної ділянки площею 2,5484 га кадастровий номер 7121280400:03:002:0432, який внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 23437607 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором; зобов`язати ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" негайно передати йому земельну ділянку з кадастровим номером 7121280400:03:002:0432, загальною площею 2,5484 га, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, в стані, придатному для цільового використання.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області
від 22 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 21 липня 2017 року підписаний ОСОБА_1, доказів на спростування презумпції правомірності правочину суду надано не було. Спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай", за користування якою ОСОБА_1 отримав відповідну оплату.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2022 року - без змін.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних доказів на спростування укладення спірного договору емфітевзису. Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 21 липня 2017 року підписаний ОСОБА_1, та останнім отримано грошові кошти за вказаним договором, отже такий договір є укладеним. Відповідачем сплачено на рахунок позивача 46 260, 60 грн на виконання договору емфітевзису від 21 липня 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 4379420047 від 01 серпня 2017 року.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. 27 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 березня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
12. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того зазначає, що він неодноразово заявляв клопотання про витребування оригіналу договору емфітевзису та клопотання про виклик свідка, втім суди першої та апеляційної інстанцій не розглянули їх (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Заявник зазначає, що оскаржуваний договір емфітевзису не був нотаріально посвідчений, але приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. було здійснено державну реєстрацію договору за заявою ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" без його присутності та без присутності уповноваженого представника юридичної особи ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай". Позивач зазначає, що приватним нотаріусом було порушено приписи Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", оскільки під час реєстрації права на підставі договору емфітевзису він не був присутній, нотаріусом не визначався обсяг його цивільної дієздатності, не перевірено наявність факту виконання умов правочину, не перевірено підстав для проведення реєстраційних дій.
14. Заявник вказує, що заяву про проведення державної реєстрації договору було подано фізичною особою ОСОБА_2, а не уповноваженою особою
ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай",як того вимагає закон.
15. Також заявник звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги, що він звертався до Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області із заявою про вчинення злочину посадовими особами ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай"щодо підробки договору емфітевзису від 21 липня 2017 року та видаткового касового ордеру
від 03 червня 2016 року на загальну суму 45 800 грн.
16. Згідно з доводами касаційної скарги, відповідачем не надано доказів виконання умов договору емфітевзису щодо оплати у розмірі 99 387, 60 грн. Оплата у сумі 46 260,60 грн проведена за минулі роки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 694/916/21.
18. 10 січня 2024 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу
№ 694/916/21 розподілено судді-доповідачеві.
19. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 627765, виданим 06 листопада 2007 року відділом земельних ресурсів у Звенигородському районі Черкаської області на підставі рішення суду
від 10 жовтня 2007 року (справа № 2-628/07), ОСОБА_1 належить на праві приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельна ділянка площею 2,55 га, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.
21. Вказану земельну ділянку позивач на підставі договору оренди землі
від 26 листопада 2008 року передав в оренду ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай". В подальшому 24 травня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 26 листопада 2008 року, відповідно до якої текст основного договору викладено у новій редакції.
22. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7121280400:03:002:0432) загальною площею 2,5484 га, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до 31 грудня 2026 року.
23. Згідно з відповіддю на претензію від 06 липня 2020 року № 06/07-1 та на претензію від 24 липня 2020 року №24/07-3, 03 червня 2016 року позивач отримав від відповідача орендну плату наперед у розмірі 45 800 грн, що підтверджується касовим ордером УЦ100004089 від 03 червня 2016 року.
24. ОСОБА_1 у серпні 2020 року звертався до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2020 року у справі № 712/8465/20, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду Черкаської області від 01 квітня 2021 року, у задоволенні позову було відмовлено.
25. 21 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" було укладено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на строк 35 років з дати державної реєстрації права емфітевзису. Згідно з вказаним договором за користування земельною ділянкою землекористувач повинен сплатити власнику 99 387, 60 грн.
26. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 21 липня
2017 року ОСОБА_1 передав, а землекористувач ТОВ "Науково-виробнича фірма "Урожай" прийняв у користування земельну ділянку загальною площею 2,5484 га, кадастровий номер 7121280400:02:002:0085, яка розташована в адмінмежах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 21 липня 2021 року.
27. Відповідно до довідки від 18 березня 2020 року № 31-23-0.171-303/110-20, виданої міськрайонним управлінням у Звенигородському районі та
м. Ватутіному ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, на земельну ділянку площею 2,55 га, яка розташована в адмінмежах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області кадастровий номер 7121280400:02:002:0085 змінено на 7121280400:03:002:0432 у зв`язку з дублюванням.
28. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору від 21 липня 2017 року зареєстровано у реєстрі 15 листопада 2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б.
29. ОСОБА_1 отримав плату за договором про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 21 липня 2017 року, що підтверджено платіжним дорученням № 4379420047 від 01 серпня 2017 року, у якому вказано призначення платежу "сплата згідно договору емфітевзису б/н від 21 липня 2017 року".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
31. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.