1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 279/1409/23

провадження № 61-12927св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2023 рокув складі судді Волкової Н. Я. та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Галацевич О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади.

В обґрунтування позову вказав, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, до складу спадщини якої увійшла невиплачена за життя спадкодавця житлова субсидія.

Він неодноразово звертався із заявами до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації про надання роз`яснень стосовно порядку виплати невиплаченої суми соціальної виплати, на яку особи мають право відповідно до статті 1227 ЦК України, а саме, житлової субсидії, яка належала спадкодавцю, але не була нею одержана за життя та не була передана членам її сім`ї у зв`язку з їх відсутністю та ввійшла до складу спадщини, проте належних роз`яснень не отримав.

Вказав, що у зв`язку із порушенням його прав він звертався із відповідним позовом до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року в справі № 240/19649/22 задоволено його скаргу до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації та визнано протиправною бездіяльність відповідача.

Зазначив, що протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, у зв`язку із чим він змушений був звертатися за медичною допомогою. Також змінився його звичний спосіб життя, оскільки значну кількість часу він повинен витрачати на прийоми і консультації у лікарів, амбулаторне лікування, лабораторні і діагностичні обстеження, прийом лікарських засобів, захист своїх інтересів в суді; порушені нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя у поєднанні з посиленням тяжкості його страждань.

З огляду на зазначене позивач просив суд стягнути на свою користь з Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області моральну шкоду в розмірі 2 037 950 грн.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що позивач не надав доказів того, що наявні у нього захворювання та погіршення стану здоров`я були викликані безпосередньо діями відповідача, а також, що ці дії призвели до зміни звичного способу життя, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя у поєднанні з посиленням тяжкості його страждань.

Водночас суди дійшли до переконання, що сам лише факт ухвалення судового рішення в справі № 240/19649/22 не може бути самостійною та достатньою підставою стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди, не звільняє його від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди. При цьому суди вказали, що вказаним судовим рішенням були відновлені порушені права позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У серпні 2023 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року справа № 750/1591/18-ц, від 22 січня 2020 року справа № 560/798/16-а, від 27 січня 2020 року справа № 459/274/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), та зазначає обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16 вересня 2020 року у справі № 243/5118/19 (провадження № 61-213св20), від 12 квітня 2019 року у справі № 686/10651/18 (провадження № 61-305св19), від 25 листопада 2019 року у справі № 686/22462/18 (провадження № 61-17648св19), від 31 липня 2019 року у справі № 686/22133/18 (провадження № 61-10591св19), від 06 вересня 2021 року у справі № 296/3139/20 (провадження № 61-1086св21), та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Основні аргументи заявника зводяться до того, що негативні емоції, яких зазнав позивач внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала у фактичному невідновленні порушеного права на звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян" через невиконання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року в справі № 240/19649/22 протягом тривалого часу, мали вплив на умови його життя, та призвели до погіршення його здібностей, що підтверджено не тільки довідкою про інвалідність, але й численними зверненнями до лікарських установ щодо обстеження та лікування.

У звʼязку із тим, що відповідач протягом тривалого періоду часу фактично не відновлює порушене право позивача на звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян", тому наявний причинний звʼязок між такою шкодою (яка полягає у погіршенні стану здоров`я позивача) та довготривалою бездіяльністю відповідача.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2021 року в справі № 286/2149/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації, третя особа - Овруцька державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкування сум невиплачених інших соціальних виплат.

Визнано за ОСОБА_1 право на спадкування невиплаченої суми соціальної виплати відповідно до статті 1227 ЦК України, а саме житлової субсидії, яка належала ОСОБА_2, але не була нею одержана за життя та не була передана членам її сім`ї у зв`язку з їх відсутністю, в 1/2 частці.

08 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області із заявою, у якій просив повідомити перелік документів, необхідних для подання на спадкування 1/2 частки житлової субсидії, яка увійшла до складу спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2021року.

Про результати розгляду вказаного звернення відповідач повідомив позивача листом від 26 серпня 2022 року, в якому роз`яснено, що відповідно до пункту 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807) житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії, виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.

При цьому заявнику вказано на те, що він пропустив тримісячний строк звернення за отриманням житлової субсидії після смерті його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року в справі № 240/19649/22, що набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 08 серпня 2022 року, зобов`язано відповідача розглянути це звернення відповідно до вимог чинного законодавства та із врахуванням висновків суду.

Адміністративний суд вказав, що відповідач не врахував, що позивач для отримання спірної частини житлової субсидії звертався не як член домогосподарства, з урахуванням чого призначалася така субсидія, а як спадкоємець, і переліку документів, необхідних для виплати сум коштів позивачу як спадкоємцю, лист відповідача від 26 серпня 2022 року не містить.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.


................
Перейти до повного тексту