ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 758/8646/20
провадження № 61-12768св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державна установа "Держгідрографія",
третя особа - професійна спілка працівників державної установи "Держгідрографія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 26 червня 2023 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державної установи "Держгідрографія", третя особа - професійна спілка працівників державної установи "Держгідрографія", про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 04 грудня 2018 року позивач працював головним юрисконсультом юридичного відділу державної установи "Держгідрографія" та був членом виборного органу професійної спілки працівників державної установи "Держгідрографія". У зв`язку зі змінами у структурі та штатному розписі, наказом від 04 липня 2019 року позивач з 05 липня 2019 року переведений на посаду заступника начальника відділу правової роботи та представництва в судах державної установи "Держгідрографія".
Наказом від 02 вересня 2019 року його призначено на посаду головного юрисконсульта відповідача, а наказом від 04 березня 2020 року, у зв`язку із введенням в дію нової організаційної структури, переведено на посаду головного юрисконсульта юридичного відділу державної установи "Держгідрографія".
Зазначав, що 04 травня 2020 року йому було вручено повідомлення про зміну істотних умов праці, в якому зазначено, що з 07 липня 2020 року відбудеться зменшення розміру посадового окладу, а у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір буде припинено 06 липня 2020 року шляхом звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Наказом від 06 липня 2020 року, підписаного в.о. начальника державної установи "Держгідрографія" Падакіним Д. Ю., його було звільнено у зв`язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Позивач вважає своє звільнення протиправним, а сам наказ таким, що має бути визнаний незаконним, оскільки наказ про його звільнення був підписаний особою, яка не мала на те повноважень та без згоди профспілкового органу. Зазначає, що відповідач не мав права погіршувати умови праці шляхом зменшення посадового окладу. Крім того, відповідачем не прийняті до уваги рекомендації Уряду України утриматись від звільнення громадян та прохання Професійної спілки працівників державної установи "Держгідрографія" на період встановлення карантину або обмежувальних заходів.
Посилаючись на викладене позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 06 липня 2020 року, поновити його на роботі на посаді головного юрисконсульта юридичного відділу державної установи "Держгідрографія" з 07 липня 2020 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту прийняття судом відповідного рішення, виходячи при розрахунку із суми 4 290, 00 грн за кожен робочий день вимушеного прогулу, а також стягнути 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 жовтня
2022 року у складі судді Ларіонової Н. М. у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що припинення трудового договору на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України не потребує попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Суд відхилив доводи ОСОБА_1 в позовній заяві щодо допущення грубого порушення законодавства в частині приймання рішення з питань оплати праці, оскільки встановлений і запропонований позивачу розмір посадового окладу для головного юрисконсульта юридичного відділу в розмірі 18 650 грн є значно більше від мінімального розміру, встановленого колективним договором на 2019-2021 роки.
Суд вважав, що наказ про звільнення позивача підписано уповноваженою особою, оскільки після закінчення строку, на який було призначено Падакіна Д. Ю. виконуючим обов`язки керівника державної установи "Держгідрографія", керівника на постійній основі не призначено, то останній продовжував виконувати обов`язки начальника установи. Підтвердженням того, що Падакін Д.Ю. мав повноваження виконуючого обов`язки начальника державної установи "Держгідрографія", є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Суд виходив із того, що змінились завдання і обов`язки головного юрисконсульта в складі юридичного відділу відповідача (зменшилися) порівняно із завданнями і обов`язками головного юрисконсульта установи, тому у установи була необхідність зменшення розміру посадового окладу головного юрисконсульта юридичного відділу як працівника структурного підрозділу, а отже звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку із відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України є законною.
Окрім того, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про поновлення на роботі, то вважав, що і в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди слід також відмовити, оскільки вони є похідними від вимог про поновлення на роботі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 рокускасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ в. о. начальника ДУ "Держгідрографія" Дмитра Падакіна від 06 липня 2020 року №217-к, яким ОСОБА_1 06 липня 2020 року звільнено з посади головного юрисконсульта юридичного відділу ДУ "Держгідрографія" у зв`язку з відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта юридичного відділу ДУ "Держгідрографія" з 06 липня 2020 року.
Стягнуто з ДУ "Держгідрографія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 липня 2020 року по 06 липня 2021 року у розмірі 1 130 629,50 грн, моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наказом відповідача від 04 березня 2020 року позивача було переміщено на посаду головного юрисконсульта юридичного відділу з посадовим окладом
28 600 грн. Таке переміщення та визначення посадового окладу відбулося саме у зв`язку з введенням у дію нової організаційної структури та змінами у штатному розписі, які стосувалися безпосередньо юридичного відділу, згідно додатку до наказу від 03 березня 2020 року, натомість з наказу про звільнення позивача вбачається, що звільнення відбулося внаслідок не надання згоди на зміну діючих умов оплати праці, що відбулися згідно наказу від 31 березня 2020 року. При цьому, зі змісту наказу від 31 березня 2020 року та додатку до нього вбачається, що жодних змін у структурі та штатному розписі щодо юридичного відділу ці документи не містять.
Отже, на думку апеляційного суду відсутні підстави вважати, що в період з 04 березня 2020 року (переміщення позивача) та до 04 травня 2020 року (персональне повідомлення по зміни) відбулися будь-які істотні зміни в організації виробництва і праці юридичного відділу (посади, що займав позивач), що могло бути підставою його правомірного звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, оскільки такі зміни були відсутні і матеріали справи доказів протилежного не містять.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, апеляційний суд вважав, що висновок суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_1 з посади головного юрисконсульта юридичного відділу державної установи "Держгідрографія" у зв`язку із відмовою продовжувати роботу внаслідок зміни істотних умов праці згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України відбулося у законний спосіб, а отже, наказ про звільнення законний, є необґрунтованим та безпідставним.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі заслуговують на увагу, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, апеляційний суд дійшов висновку, що доцільним і справедливим буде стягнення середнього заробітку за один рік, тобто з 06 липня 2020 року по 06 липня 2021 року у розмірі 1 130 629,50 грн, виходячи із середньоденної заробітної плати у сумі 4 504,50 грн.
Також суд вважав, що внаслідок порушення трудових прав позивачу завдано моральну шкоду, розмір якої суд оцінив у 2 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди і ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не мотивував період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в один рік, оскільки такий стягується за весь час вимушеного прогулу. Зазначає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу стягується не більше як за один рік тільки у випадку, якщо справа про поновлення на роботі розглядається судом більше одного року з вини працівника. Зауважує, що справа розглядалася судами з липня 2020 року до 26 червня 2023 року не з його вини, а тому суд апеляційної інстанції помилково стягнув середній заробіток за період з 06 липня 2020 року
до 06 липня 2021 року. Вказує, що розмір стягнутої судом апеляційної інстанції моральної шкоди є занадто заниженим, не відповідає обсягу його моральних страждань.
Відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року від державної установи "Держгідрографія" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить її залишити без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги. Зазначає, що визначений судом розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу є справедливим та достатнім.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 працював у державній установі "Держгідрографія" на різних посадах.
Наказом відповідача від 02 вересня 2019 року позивача призначено на посаду головного юрисконсульта з посадовим окладом 28 600 грн на місяць, а наказом від 04 березня 2020 року, у зв`язку із введенням в дію нової організаційної структури, переведено на посаду головного юрисконсульта юридичного відділу державної установи "Держгідрографія".