ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 495/10512/21
провадження № 61-13539св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Янчук Анатолій Анатолійович, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у складі судді Шевчук Ю. В., від 15 березня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П., від 22 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року акціонерне товариство (далі - АТ) "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс-Банк", звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. Позовна заява мотивована тим, що між АТ "Укрсоцбанк" та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2008/13-1.08/98 від 04 березня 2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі
30 290 доларів США.
3. Позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що узгоджені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
4. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. В свою чергу ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 10 листопада 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 52 050,77 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 29 013,13 доларів США та заборгованості за процентами в сумі 23 037,64 доларів США.
5. Внаслідок реорганізації, шляхом приєднання, правонаступником усіх майнових прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк" є АТ "Альфа-Банк" з
15 жовтня 2019 року.
6. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 52 050,77 доларів США та встановити подальші нарахування відповідно до умов кредитного договору до моменту виконання рішення суду.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість в сумі
1 522 485,02 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив, що ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 10 листопада 2021 року утворилась заборгованість в сумі 52 050,77 доларів США, що на день ухвалення судового рішення еквівалентно 1 522 485,02 грн.
9. Також судами враховано, що кінцевий термін погашення заборгованості за кредитним договором визначено 03 березня 2033 року, тобто на теперішній час кредитний договір є діючим, не оспорюваним та чинним, а тому посилання ОСОБА_1 на необхідність застосування наслідків пропуску позовної давності є помилковими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Янчук А. А. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову та вирішити питання розподілу судових витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. 15 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Янчук А. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 495/10512/21 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 15 березня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 22 серпня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 березня
2022 року.
13. У жовтні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
14. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у постановах Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 522/13186/15-ц, від 17 липня
2019 року у справі № 299/1135/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі
№ 751/2958/16, від 05 лютого 2020 року у справі № 381/1016/16, від 31 серпня 2022 року у справі № 755/17084/17, від 01 лютого 2023 року у справі
№ 183/3783/15, від 10 квітня 2023 року у справі № 756/5050/15, від 18 липня 2022 року у справі № 522/11682/13, від 14 грудня 2021 року у справі
№ 496/3676/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 640/7146/16-ц,
від 14 серпня 2019 року у справі № 523/1507/16-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 752/7707/15-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 760/18026/14-ц, від 20 жовтня 2021 року у справі № 450/2593/17, від 07 липня 2021 року у справі № 752/589/16-ц, від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Вказує, що за умовами кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплинув, якщо позичальник неналежно виконує взяті на себе зобов`язань за договором, протягом більше, ніж
90 календарних днів. При цьому згідно з розрахунком банку останній платіж здійснено відповідачем було 04 квітня 2014 року, а отже у липні 2014 року настав строк повернення кредиту з процентами і відповідно за цими вимогами позовна давність сплила в липні 2017 року.
17. Водночас банк звернувся до суду у грудні 2021 року, тобто більше ніж через чотири роки після спливу позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
18. Звертає увагу на усталену практику Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які виникли за кредитними договорами, укладеними АТ "Укрсоцбанк", та містять аналогічні умови в частині зміни строку виконання основного зобов`язання.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи встановлені судами
19. 04 березня 2008 року між АТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2008/13-1.08/98, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 30 290 доларів США, зі сплатою відсотків за ставкою 12,25 річних, строком до 03 березня 2033 року (включно).
20. За розрахунком банку, ОСОБА_1 неналежно виконував взяті на себе зобов`язання, чим порушив істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 10 листопада 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 52 050,77 доларів США, яка складається із: суми заборгованості за
кредитом - 29 013,13 доларів США; суми заборгованості за відсотками - 23 037,64 доларів США.
21. Внаслідок реорганізації, шляхом приєднання, правонаступником усіх майнових прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк" є АТ "Альфа-Банк" із 15 жовтня 2019 року.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
22. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
23. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
24. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
26. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
27. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.