ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9745/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Лисенка В. О. (адвоката),
відповідача -Мельника О. В. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 (колегія суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 (суддя Сівакова В. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"
про стягнення 137 549 696,25 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" (далі - ДП "КиївГазЕнерджи") про стягнення 137 549 696,25 грн.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 30.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ДП "КиївГазЕнерджи" укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-КГЕ від 30.09.2021 (далі - рамковий договір), індивідуальний договір № БГр-21/22-КГЕ від 30.09.2021 до рамкового договору (далі - індивідуальний договір), а також додаткові угоди до індивідуального договору № 10-БГр-КГЕ від 30.09.2021, № 11-БГр-КГЕ від 19.10.2021, № 12-БГр-КГЕ від 17.11.2021, № 01-БГр-КГЕ від 13.12.2021, № 02-БГр-КГЕ від 12.01.2022, № 03-Бгр-КГЕ від 14.02.2022, № 04-БГр-КГЕ від 10.03.2022, на підставі яких відповідачу поставлено природний газ у період із жовтня 2021 до квітня 2022 року на загальну суму 949 158 980,00 грн. Згідно з умовами індивідуального договору оплата здійснюється протягом 45 календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки. Оскільки відповідач із порушенням умов договору не повністю оплатив позивачу за поставлений природний газ, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 106 188 270,57 грн основного боргу, 4 843 652,01 грн пені, 277 424,29 грн інфляційних втрат, 456 485,44 грн 3% річних та 25 783 863,94 грн штрафу.
1.3. Під час судового розгляду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 136 093 937,20 грн, з яких 79 775 461,82 грн основного боргу, 23 085 534,43 грн пені, 5 898 078,59 грн інфляційних втрат, 1 550 998,42 грн 3% річних та 25 783 863,94 грн штрафу.
1.4. Позивач також подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки від 20.02.2023 № 125/13-722 із зазначенням того, що станом на 20.02.2023 заборгованість відповідача становить 68 510 584,66 грн.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 у справі № 910/9745/22, позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 11 264 877,16 грн основного боргу закрито. Суд стягнув з ДП "КиївГазЕнерджи" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 68 510 584, 66 грн - основного боргу, 23 085 534, 43 грн - пені, 25 783 863,94 грн - штрафу, 1 550 998, 42 грн - 3% річних, 5 772 155,11 грн - інфляційних втрат, 867 546,54 грн - витрат зі сплати судового збору.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, порушуючи умови договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-КГЕ від 30.09.2021, не оплатив отриманий природний газ у визначений договором строк, а тому є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Суд першої інстанції зазначив, що довідка АТ "Державний ощадний банк України" від 02.12.2022 № 172, подана відповідачем, та довідка від 20.02.2023 № 125/13-722, подана позивачем, свідчать про те, що відповідач після 22.11.2022 перерахував позивачу кошти за рамковим договором в загальному розмірі 11 264 877,16 грн, тому надані докази свідчать про відсутність предмета спору. Тому суд першої інстанції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що належить закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 11 264 877,16 грн основного боргу. Оскільки взяті на себе зобов`язання зі сплати поставленого природного газу відповідач не виконав, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої за розрахунком позивача становить 23 085 534,43 грн. Суд першої інстанції встановив, що прострочення з оплати поставленого природного газу мало місце понад 5 (п`ять) робочих днів, тому дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 25 783 863,94 грн штрафу. Суд першої інстанції, здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат, дійшов висновку про обґрунтованість нарахування 5 772 155,11 грн інфляційних втрат та часткове задоволення позовних вимог у цій частині. Щодо іншої частини позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд першої інстанції відмовив у позові, зазначивши, що розрахунок здійснений з порушенням вимог чинного законодавства України - інфляційні втрати нараховані на суми боргу за серпень, вересень та жовтень 2022 року в більшому розмірі.
2.3. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому немає правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 910/9745/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 125 923,78 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 125 923,78 грн, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити.
3.2. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, від 13.08.2020 у справі № 905/1302/18, щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у подібних правовідносинах.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 30.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ДП "КиївГазЕнерджи" (відповідач) укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-КГЕ.
4.2. Відповідно до пункту 1.1 рамкового договору цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу, що надалі іменується індивідуальний договір. Форма індивідуального договору наведена у додатку 1, що є невід`ємною частиною договору.
4.3. Згідно з пунктом 1.2 рамкового договору індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахуванням умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і становить невід`ємну частину цього договору.
4.4. 30.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ДП "КиївГазЕнерджи" (покупець) укладено індивідуальний договір № БГр-21/22-КГЕ до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-КГЕ від 30.09.2021.
4.5. Відповідно до пункту 1.3 рамкового договору умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі якщо інше не передбачено умовами індивідуального договору, застосовуються положення цього рамкового договору.
4.6. Згідно з умовами пункту 1.4 рамкового договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором.
4.7. Пунктом 1 індивідуального договору передбачено, що загальний період поставки - товару з 01.10.2021 до 30.04.2022.
4.8. Відповідно до пункту 3 індивідуального договору плановий договірний обсяг газу за загальний період поставки складає 165 340,000 тис. м3 та встановлюється на кожний період поставки в наступних об`ємах: жовтень 2021 - 21 500,000 тис. м3; листопад 2021 - 26 780,000 тис. м3; грудень 2021 - 28 690,000 тис. м3; січень 2022 - 29 000,000 тис. м3; лютий 2022 - 25 050,000 тис. м3; березень 2022 - 19 820,000 тис. м3; квітень 2022 - 14 500,000 тис. м3.
4.9. Продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах індивідуального договору (пункт 4.2 рамкового договору).
4.10. За змістом пункту 8 індивідуального договору сторони погодили, що договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як добуток договірного обсягу відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди та наданої покупцем заявки та договірної ціни, визначеної в пункті 10 індивідуального договору.
4.11. Згідно з пунктом 10 індивідуального договору договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити 7420,00 грн з ПДВ за 1000 м3.
4.12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що після укладення договору ціна на природний газ неодноразово коригувалась сторонами, про що укладалися відповідні додаткові угоди.
4.13. Суди попередніх інстанцій установили, що позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 949 158 980,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами комерційними актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 № 1_10-БГр-КГЕ про поставку природного газу у жовтні 2021 року в обсязі 15 139,000 тис. м3 на суму 112 331 380,00 грн, від 30.11.2021 № 1_11-БГр-КГЕ про поставку природного газу в листопаді 2021 року в обсязі 16 200,000 тис. м3 на суму 120 204 000,00 грн, від 31.12.2021 № 1_12-БГр-КГЕ про поставку природного газу у грудні 2021 року в обсязі 25 685,000 тис. м3 на суму 190 582 700,00 грн, від 31.01.2022 № 1_01-БГр-КГЕ про поставку природного газу у обсязі 24 165,000 тис. м3 на суму 179 304 300,00 грн, від 28.02.2022 № 1_02-БГр-КГЕ про поставку природного газу в обсязі 17 440,000 тис. м3 на суму 129 404 800,00 грн, від 31.03.2022 № 1_03-БЕр-КЕЕ про поставку природного газу в обсязі 16 185,000 тис. м3 на суму 120 092 700,00 грн, від 30.04.2022 № 1_04-БГр-КГ про поставку природного газу в обсязі 13 105,000 тис. м3 на суму 97 239 100,00 грн.
4.14. Відповідно до пункту 4.4 рамкового договору покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених індивідуальним договором.
4.15. Пунктом 12 індивідуального договору визначено, що оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки.
4.16. Відповідно до пункту 13 індивідуального договору покупець має право здійснити 100% передоплату договірного обсягу природного газу за період поставки, вказаного в додатковій угоді до індивідуального договору, не пізніше ніж за 5 (п`ять) банківських днів до початку такого періоду поставки.
4.17. На виконання пункту 14 індивідуального договору погоджено основні умови договору про договірне списання грошових коштів, що є додатком № 3 до індивідуального договору та рамкового договору, укладених між сторонами.
4.18. Відповідно до пункту 5.2.2 рамкового договору покупець зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату газу.
4.19. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач вартість продукції у визначений строк не сплатив, тому виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої на момент звернення позивача із заявою про зменшення розміру позовних вимог становив 79 775 461,82 грн.
Разом з тим, як зазначили суди, подана відповідачем довідка АТ "Державний ощадний банк України" від 02.12.2022 № 1729 та подана позивачем довідка від 20.02.2023 № 125/13-722 свідчать про те, що відповідач після 22.11.2022 перерахував позивачу кошти за рамковим договором у загальному розмірі 11 264 877,16 грн.
4.20. Згідно з пунктом 6.3 рамкового договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
4.21. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу, а також пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань в частині оплати за поставлений товар.
Предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині часткової відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 125 923,78 грн.
5.4. Верховний Суд зазначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).
5.5. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).
5.6. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
5.7. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.8. Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
5.9. Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.10. Отже, у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, зокрема, суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.
5.11. Суд враховує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (подібний висновок викладений, зокрема, у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
5.12. У постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладено правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.
5.13. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078).