ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 28/29-б-43/212-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Ксєнзової Г.Є.,
за участю представника ліквідатор ТОВ "Тридента Агро" Гусара І.О. - Леонова К.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара І.О.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023
та ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.02.2023
за результатами розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності
у справі № 28/29-б-43/212-2012
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ "Долина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 28/29-б-43/212-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (далі - ТОВ "Тридента Агро", Товариство, боржник).
Від ліквідатора банкрута до суду надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Тридента Агро" у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівника та засновників боржника.
В обґрунтування заяви ліквідатор зазначав, що маючи заборгованість перед кредиторами, зокрема перед ініціюючим кредитором у справі - ТОВ "НВ "Долина", керівництвом ТОВ "Тридента Агро" вживались умисні дії щодо виведення коштів з рахунків Товариства за фіктивними операціями, наслідком чого стало доведення його до банкрутства.
Таке твердження базується на проведеному аналізі руху коштів по рахунках ТОВ "Тридента-Агро" у поєднанні із матеріалами проведеної інвентаризації активів боржника в межах справи про банкрутство та встановлення здійснення сумнівних операцій між пов`язаними особами щодо боржника.
Також, ліквідатор банкрута посилається на кримінальне провадження №12018100100000999, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 388 КК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023, зокрема, у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Тридента Агро" у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ліквідатор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Північного апеляційного господарського від 05.09.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатор банкрута не довів належними та допустимими доказами неправомірність дій засновників та керівництва банкрута, оскільки до заяви таких доказів не подано, а виписки по рахункам боржника, в даному випадку, не надають можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів.
Суди зазначили, що посилаючись на відкрите кримінальне провадження №12018100100000999 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 388 КК України, ліквідатор не додав судового рішення, у якому б були встановлені обставини вказаного вище кримінального провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
Ліквідатор ТОВ "Тридента Агро" арбітражний керуючий Гусар І.О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.02.2023 за результатами розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності у справі №28/29-б-43/212-2012, справу направити на новий розгляд.
Підставами для касаційного оскарження зазначено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, неправильно застосовано частину 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), застосування норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано наступним:
- судами залишено поза увагою те, що боржник систематично перераховував кошти за безтоварними операціями контрагентам, засновниками і керівниками яких були одні й ті ж особи, що були засновниками і керівниками самого боржника;
- судами не враховано, що перерахування боржником коштів за безтоварними операціями призвело до того, що за оборотно-сальдовою відомістю станом на 2013 рік підприємство не мало коштів на рахунках, а з рахунків боржника було виведено більше 100 000 000 грн, в той час як розмір вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство становить лише 1 431 190, 51 грн;
- судами залишено поза увагою те, що за результатами проведеної у процедурі розпорядження майном інвентаризації не виявлено жодних запасів, товарів, тощо, які начебто купувалися боржником у період з 2010 по 2012 рік;
- судами не враховано, що при цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень Цивільного кодексу України;
- судами не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ТОВ "Інтертайм Плюс" у поданих до суду поясненнях підтримує вимоги касаційної скарги, погоджується з доводами ліквідатора боржника, просить під час розгляду справи врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.09.2023 у справі № 44/440-б.
Рух касаційної скарги
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара І.О. у справі №28/29-б-43/212-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара І.О. від 16.10.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу господарського суду м.Києва від 15.02.2023 за результатами розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності; призначено розгляд касаційної скарги на 28.11.2023.
28.11.2023 розгляд вказаної касаційної скарги не відбувся з огляду на перебування головуючого судді Білоуса В.В. на лікарняному.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.12.2023 № 29.2-02/3453 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 28/29-б-43/212-2012 у зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. (головуючий), Картере В.І., Погребняка В.Я.
Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 колегією суддів у визначеному складі прийнято до свого провадження справу № 28/29-б-43/212-2012 за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара І.О. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу господарського суду м. Києва від 15.02.2023 за результатами розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності, призначено розгляд касаційної скарги на 24.01.202.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Загальні підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Кодексом України з процедур банкрутства, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України).
Частиною першою статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно частини першої статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до закону (частина четверта статті 215 ГК України).
Аналіз наведених норм статті 215 ГК України дає підстави для висновку, що, окрім кримінальної відповідальності за (1) приховування банкрутства, (2) фіктивне банкрутство, (3) умисне доведення до банкрутства та (4) неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, на засновників (учасників) боржника, власників майна, а також інших осіб за порушення вимог законодавства про банкрутство може бути покладено й інший вид юридичної відповідальності у випадках, передбачених законом.
Так, КУзПБ передбачає покладення (за відповідних умов) на третіх осіб цивільної відповідальності, а саме: (1) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та (2) солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів в порядку частини шостої статті 34 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).
Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Застосуванню такого виду цивільної відповідальності як субсидіарна передує встановлення відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частини другої статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (форми вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої, третьої статті 4 КУзПБ.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що хоча приписи частини другої статті 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
З огляду на зазначене, при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути: