ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/21124/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Балики А. М. (самопредставництво),
відповідача - Прилєпова О. А. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 (колегія суддів: Руденко М. А. - головуючий, Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю.) і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 (суддя Привалов А. І.) у справі
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 3 903 722,04 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2020 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 467 603,71 грн.
1.2. Позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ "НЕК "Укренерго" зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 21-150-08-20-00069/0063-04012.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/21124/20, позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 3 903 722,04 грн задоволено в повному обсязі.
Вирішено стягнути з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 467 603,71 грн.
2.2. Постановою Верховного Суду від 08.11.2022 касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/21124/20 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн та в частині розподілу судових витрат у справі. Справу № 910/21124/20 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/21124/20 залишено без змін.
2.3. Верховний Суд, аналізуючи доводи скаржника, зазначив, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення господарськими судами прострочення ПрАТ "НЕК "Укренерго" оплати рахунків за небаланси електричної енергії.
2.4. Водночас Верховний Суд, скасовуючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн, зазначив, що відповідач під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій наголошував на тому, що позивач при розрахунку 3% річних врахував дні фактичної сплати відповідних платежів.
2.5. З огляду на викладене Верховний Суд констатував, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, визнали обґрунтованим та арифметично правильним здійснений позивачем розрахунок 3% річних. Однак господарські суди не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається у відповідний період часу.
2.6. Під час нового розгляду цієї справи позивач звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 467 603,71 грн.
2.7. Господарський суд першої інстанції, розглянувши зазначену заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, прийняв цю заяву до розгляду в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн та розподілу судових витрат, оскільки справу № 910/21124/20 було передано на новий розгляд тільки в частині стягнення з відповідача 3% річних та судових витрат.
2.8. За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у справі № 910/21124/20, позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн задоволено в повному обсязі.
Вирішено стягнути з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн та здійснено новий розподіл судових витрат.
2.9. Задовольняючи позовні вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач свій обов`язок зі сплати виставлених позивачем рахунків-фактур виконав з порушенням термінів, визначених пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VІІ Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). При цьому господарські суди зазначили, що доказів щодо протилежного відповідач суду не надав.
2.10. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши здійснений розрахунок 3% річних, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 08.11.2022, дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/21124/20, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "НЕК "Укренерго" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг".
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПрАТ "НЕК "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статті 625 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19.
3.4. Із посиланням на правові позиції, викладені у наведених постановах Верховного Суду, скаржник зазначає, що сплата 3% річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору. Водночас скаржник звертає увагу на особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". Відповідач вважає, що він не може користуватися коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, оскільки і джерела надходжень на цей рахунок, і напрями сплати коштів з такого рахунку визначено Законом. Таким чином, на думку ПрАТ "НЕК "Укренерго", позовні вимоги про стягнення 3% річних є необґрунтованими, а стаття 625 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин.
3.5. Крім того, скаржник вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, пункту 4.3 Типового договору про участь у балансуючому ринку (додаток 7 до Правил ринку).
3.6. При цьому ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначає, що відповідно до пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР (адміністратора розрахунків, відповідача) на банківський рахунок учасника ринку (позивача) здійснюється протягом 4-х банківських днів з дати направлення рахунка. Проте у своїх розрахунках 3% річних позивач вказував не день направлення рахунка позивачем, а день його розміщення (формування) відповідачем у системі управління ринком (програмно-інформаційний комплекс Market Management System, MMS) з урахуванням пунктів 1.11.1, 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку, який не містить підписів уповноважених осіб.
3.7. Тому відповідач вважає, що позивач штучно збільшував період прострочення. Водночас із такою позицією позивача фактично погодилися суди в оскаржуваних судових рішеннях, помилково тлумачивши норму пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку і застосувавши частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка, на думку скаржника, не могла бути застосована у цьому випадку.
3.8. За доводами скаржника, відповідач сплачує вартість небалансів у разі надання учасником ринку рахунка, завантаженого ним із системи управління ринком, а тому перебіг чотириденного строку оплати не може початися до направлення позивачем відповідачу такого розрахунку і не може вважатися пропущеним. Натомість позивач, підмінюючи поняття "виставлення" та "направлення", намагається покласти на відповідача додатковий обов`язок щодо сплати коштів за період, в якому зобов`язання відповідача перед контрагентом фактично ще не виникли, а відтак, на думку ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач безпідставно збільшив період "прострочення".
3.9. Скаржник також зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту в контексті статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". На думку скаржника, оскільки відповідач може сплачувати позивачу кошти за врегулювання небалансів електричної енергії виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом використання та лише за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку позивач міг обрати відповідний спосіб захисту своїх інтересів і подати позовну заяву про зобов`язання відповідача перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі заборгованості з рахунку ПрАТ "НЕК "Укренерго" зі спеціальним режимом використання. Однак позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення коштів з будь-якого рахунку, що, на думку скаржника, суперечить вимогам статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".
3.10. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" у відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зокрема, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" звертає увагу на неподібність правовідносин у справах, на які посилається ПрАТ "НЕК "Укренерго", зі справою, що розглядається. Крім того, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" вважає, що факт підписання / непідписання рахунків не впливає на зобов`язання відповідача щодо оплати таких рахунків у строк, визначений у Правилах ринку, тим більше з огляду на те, що сам адміністратор розрахунків уповноважений на виставлення і оформлення рахунків. При цьому, на думку ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг", користування коштами, належними до сплати кредитору, не означає фізичного використання коштів на власні цілі чи наявність коштів на рахунках боржника. Навіть якщо кошти на рахунках боржника відсутні і не сплачуються кредитору, вважається, що боржник ними користується, оскільки він має невиконане, непогашене зобов`язання перед кредитором і для кредитора не має правового значення джерело, з якого боржник залучить кошти для оплати.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
4.2. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).
4.3. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 02.03.2020 ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" приєднано до умов договору (ідентифікатор договору № 0063-04012, дата акцептування 02.03.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням відповідача від 03.03.2020 № 313/50. У цьому повідомленні зазначено, що наведений договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті позивача.
4.4. Наказом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 06.03.2020 № 86 затверджено умови договору про участь у балансуючому ринку в новій редакції відповідно до Правил ринку, зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28.02.2020 № 516.
4.5. Пунктом 1.2 договору визначено, що за цим договором постачальник послуг з балансування (ППБ) зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної електричної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
4.6. Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
4.7. Згідно з пунктом 4.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
4.8. На виконання умов укладеного договору позивач поставив, а відповідач отримав балансуючу електричну енергію в загальному обсязі 279 072,25 Мвт/год загальною вартістю 558 251 104,74 грн з ПДВ, що підтверджується актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, долученими до матеріалів справи.
4.9. Позивач зазначав, що адміністратор розрахунків сформував у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором за період з І декади березня до ІІІ декади травня 2020 року, однак відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків.
4.10. Таким чином, спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, прострочив оплату рахунків за небаланси електричної енергії за договором, а тому ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 467 603,71 грн.
5. Розгляд касаційної скарги
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/21124/20 та одночасно зупинено касаційне провадження за цією касаційною скаргою до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22.
01.12.2023 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалено постанову у справі № 910/9216/22, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.12.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 910/21124/20.
5.2. 19.01.2024 Верховний Суд зареєстрував заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") про заміну учасника на його правонаступника у справі № 910/21124/20, сформовану 19.01.2024 в системі "Електронний суд".
У цій заяві заявник просить замінити позивача у справі № 910/21124/20 - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" на правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг").
Наведена заява мотивована тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 на підставі Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було утворено АТ "НАЕК "Енергоатом", 100 процентів акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом").
Заявник звертає увагу на те, що пунктом 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що АТ "НАЕК "Енергоатом" є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП "Енергоатом" з дня державної реєстрації товариства, а відокремлені підрозділи ДП "Енергоатом" з дня державної реєстрації АТ "НАЕК "Енергоатом" продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
Державна реєстрація АТ "НАЕК "Енергоатом" та припинення ДП "НАЕК "Енергоатом" відбулися 11.01.2024, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд, розглянувши зазначену заяву, дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 916/956/13, від 10.08.2023 у справі № 922/2910/15, від 12.07.2023 у справі № 41/207, від 09.06.2022 у справі № 5023/3220/11.
Оскільки відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11.01.2024 було зареєстровано нову юридичну особу - АТ "НАЕК "Енергоатом", а згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 АТ "НАЕК "Енергоатом" є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків ДП "НАЕК "Енергоатом" з дня державної реєстрації, то у цьому випадку наявні правові підстави для заміни позивача на його правонаступника. Подібний висновок про необхідність заміни учасника справи на його правонаступника (АТ "НАЕК "Енергоатом") викладений в ухвалі Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 824/45/22.
Таким чином, заяву АТ "НАЕК "Енергоатом" про заміну позивача у справі № 910/21124/20 на його правонаступника слід задовольнити та замінити позивача у справі № 910/21124/20 - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" на правонаступника - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг".
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
6.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" (правонаступник - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг") до ПрАТ "НЕК "Укренерго" з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої під час нового розгляду цієї справи, про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 467 603,71.
6.4. Підставою позовних вимог є прострочення відповідачем, на думку позивача, оплати рахунків за небаланси електричної енергії за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 21-150-08-20-00069/0063-04012.
6.5. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
6.6. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.7. Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
6.8. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.
6.9. Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.10. Верховний Суд також зазначає, що згідно із частиною 1 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку.
6.11. Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.
6.12. Згідно із частиною 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
6.13. Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до Правил ринку (пункт 46 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
6.14. За приписами частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
6.15. Частиною 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
6.16. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
6.17. Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
6.18. За результатами нового розгляду цієї справи господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн, зазначили, що відповідач свій обов`язок зі сплати виставлених позивачем рахунків-фактур виконав з порушенням термінів, визначених пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VІІ Правил ринку. При цьому господарські суди зазначили, що доказів протилежного відповідач суду не надав.
6.19. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши здійснений розрахунок 3% річних, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 08.11.2022, дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 390 424,07 грн.
6.20. ПрАТ "НЕК "Укренерго" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. ПрАТ "НЕК "Укренерго", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
6.21. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
6.22. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статті 625 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі №914/1001/19.
6.23. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.