ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/5/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі
за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області,
до: 1. ОСОБА_1,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт",
3. Фермерського господарства "Софія 2015",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області,
про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії та припинення державної реєстрації речового права за договорами оренди та суборенди земельної ділянки.
У судовому засіданні взяли участь: прокурор - Костюк О. В. та представник ОСОБА_1 - Кобилянський В. А.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У січні 2021 року керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області (далі - Черкаська селищна рада та/або позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1) ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт" (далі - ТОВ "Крамагросвіт"), 3) Фермерського господарства "Софія 2015" (далі - ФГ "Софія 2015") з вимогами про:
- розірвання договору від 11.11.2014 № 359-СГ оренди земельної ділянки кадастровий номер 1424280300:09:000:0209 площею 210,7524 га (далі - договір оренди землі № 359-СГ);
- визнання недійсним договору б/н від 11.04.2019 суборенди вказаної земельної ділянки (далі - договір суборенди);
- зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1424280300:09:000:0209 площею 210,7524 га;
- зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" повернути територіальній громаді в особі Черкаської селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 1424280300:09:000:0209 площею 210,7524 га;
- припинення державної реєстрації речового права за договором оренди землі № 359-СГ (запис про речове право від 12.12.2014 № 8051528 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
- припинення державної реєстрації речового права за договором суборенди (запис про речове право від 11.04.2019 № 31178378 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
1.2. Позовні вимоги із посиланнями, зокрема, на пункт "ґ" статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 203, 215, 228, 237, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовані тим, що договір оренди землі № 359-СГ підлягає розірванню внаслідок припинення здійснення ОСОБА_1 та ФГ "Софія 2015" фермерської діяльності та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а договір суборенди підлягає визнанню недійсним, оскільки його укладено з порушенням вимог цивільного законодавства.
Прокурор вказував, що має місце використання землі не за цільовим призначенням, що є порушенням істотних умов договору оренди землі № 359-СГ. Зокрема, укладенням договору суборенди допущена незаконна зміна виду цільового використання спірної земельної ділянки, при цьому уповноважений орган рішення щодо зміни виду використання не ухвалював, відповідна землевпорядна документація не розроблялася.
Прокурор також наголошував, що ОСОБА_1, отримавши в користування земельну ділянку за спрощеною процедурою (без проведення земельних торгів) для здійснення фермерської діяльності, з моменту передачі землі у суборенду відмовився від самостійного господарювання та не мав намірів вести фермерське господарство і використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Договір суборенди підлягає визнанню недійсним як такий, що укладено з порушенням вимог цивільного законодавства, з огляду на те, що: передача земельної ділянки в суборенду здійснена ОСОБА_1 як фізичною особою за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності та в порушення вимог статті 14 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки внаслідок заміни на підставі закону сторони договору оренди землі № 359-СГ лише ФГ "Софія 2015" як юридична особа мало право на вчинення такого правочину. Договір суборенди також порушує публічний порядок, оскільки укладений особою, яка не мала повноважень на його укладення; фактично передано набуту поза процедурою аукціону земельну ділянку для чітко визначеної мети (ведення фермерського господарства ) у користування третій особі, яка могла б набути право користування лише на аукціоні.
Прокурор також вказував, що передбачена пунктом 29 договору оренди землі № 359-СГ умова означає, що передавати орендовану земельну ділянку до складеного капіталу фермерського господарства можна, уклавши договір суборенди, і це є єдиною передбаченою договором можливістю передати земельну ділянку в суборенду. Письмової згоди на передачу у суборенду ОСОБА_1 не отримував ані від компетентного органу - Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ані від Черкаської селищної ради.
Звертав увагу, що доводи про ідентичність категорії землі з видом її цільового призначення спростовуються абзацом 2 частини 5 статті 20 ЗК України, який встановлює обов`язок власників використовувати землі певної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статями 31, 33- 37 ЗК України.
Щодо доводів про можливість використання ТОВ "Крамагросвіт" земель фермера ОСОБА_1 на підставі положень статті 37-1 ЗК України зазначив, що жодним з відповідачів не надані докази права користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення та надання ТОВ "Крамагросвіт" іншої земельної ділянки. Відповідно до пунктів 13, 14, 18 договору суборенди земельна ділянка передана ОСОБА_1 ТОВ "Крамагросвіт" для ведення фермерського господарства з умовою її використання за цільовим призначенням, проте здійснення ТОВ "Крамагросвіт" такого виду діяльності неможливе в силу приписів Закону України "Про фермерське господарство" та є намаганням приховати неправомірний спосіб передачі земельної ділянки сільськогосподарському товаровиробнику, що порушує законну мету її отримання в оренду. Наполягає, що ТОВ "Крамагросвіт" діє з метою отримати земельні ділянки в обхід обов`язкової процедури - земельних торгів, що спричиняє втрату державним бюджетом коштів від земельного аукціону та позбавляє Черкаську селищну раду здійснювати повноваження власника, впливати на процеси дотримання законності обігу земель та контролю за власністю.
1.3. Ухвалою місцевого господарського суду від 16.04.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області(далі - Держгеокадастр).
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.10.2022 у справі № 905/5/21 (суддя Шилова О. М.) позов задоволено; розірвано укладений між Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області та громадянином ОСОБА_1 договір оренди землі від 11.11.2014 № 359-СГ; визнано недійсним укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" договір суборенди землі б/н від 11.04.2019; зобов`язано ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" звільнити та повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) загальною площею 210,7524 га ріллі у власність держави в особі Черкаської селищної ради; скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) загальною площею 210,7524 га, номер запису про речове право 8051528; скасовано державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) загальною площею 210,7524 га, номер запису про речове право 31178378; стягнуто з ОСОБА_1, ТОВ "Крамагросвіт", ФГ "Софія 2015" на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у сумі 4 204,00 грн з кожного; повернуто з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Донецької обласної прокуратури 70 236,76 грн судового збору, перерахованого платіжним дорученням від 02.09.2020 № 2257.
2.2. Дослідивши підстави для представництва Прокурором інтересів держави в суді, місцевий господарський суд дійшов висновку, що звернення Прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади.
Місцевий господарський суд також зауважив, що згідно з договором оренди землі № 359-СГ земельна ділянка передана ОСОБА_1 в оренду з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення фермерського господарства. У порушення норм законодавства та договору оренди землі № 359-СГ орендар передав земельну ділянку в суборенду ТОВ "Крамагросвіт", яке фактично використовувало земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
При цьому місцевий господарський суд звернув увагу на те, що можливість реалізації громадянином права на ведення фермерського господарства була (і залишається) безпосередньо пов`язаною з наданням (передачею) йому землі для відповідної мети, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації (створення) фермерського господарства. Порушення істотних умов договору оренди, що є, зокрема цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду тягне за собою розірвання договору в односторонньому порядку.
Посилаючись на положення частин 1, 2, 5 статті 8, статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі", частини 6 статті 93 ЗК України, місцевий господарський суд наголосив, що отримання згоди орендодавця на укладення договору суборенди землі є необхідною складовою правомірного користування земельною ділянкою. ОСОБА_1 передбаченого частиною 6 статті 93 ЗК України та частиною 1 статті 8 Закону України "Про оренду землі" обов`язку щодо отримання згоди орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду не виконав і іншого ним не доведено. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 припинив використання земельної ділянки кадастровий номер 1424280300:09:000:0209 за визначеним договором оренди землі № 359-СГ цільовим призначенням.
Отже, встановивши невиконання ОСОБА_1 порядку передачі земельної ділянки в суборенду ТОВ "Крамагросвіт", а саме без згоди орендодавця, припинення використання фермерським господарством земельної ділянки за цільовим призначенням, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 істотно порушив умови договору оренди землі № 359-СГ, що є підставою для його розірвання та повернення у відання Черкаської селищної ради земельної ділянки загальною площею 210,7524 га кадастровий номер 1424280300:09:000:0209.
Водночас місцевий господарський суд зауважив, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Враховуючи підстави позову Прокурора у цій справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про звільнення і повернення земельної ділянки із неправомірного користування ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" є належним способом захисту. Докази звільнення та повернення спірної земельної ділянки відповідачами в матеріалах справи відсутні, тому позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про припинення державної реєстрації речового права, суд зазначив, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
2.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.08.2023 ( ОСОБА_2 - головуючий, судді: Россолов В. В., Склярук О. І.) рішення Господарського суду Донецької області від 06.10.2022 у справі № 905/5/21 скасував у частині повного задоволення позовних вимог; прийняв у відповідній частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково; відмовив у задоволені позовних вимог про: розірвання договору оренди землі № 359-СГ; зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" звільнити та повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) загальною площею 210,7524 га ріллі у власність держави в особі Черкаської селищної ради; скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) загальною площею 210,7524 га, номер запису про речове право 8051528; стягнув з ОСОБА_1, ТОВ "Крамагросвіт", ФГ "Софія 2015" судовий збір у сумі 1 401,34 грн з кожного; в решті рішення Господарського суду Донецької області від 06.10.2022 у справі № 905/5/21 залишив без змін; стягнув з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 12 612,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що Прокурор обґрунтував належним чином підстави звернення до суду з позовом та в чому саме полягає захист інтересів у даній справі. Водночас щодо суті спору апеляційний господарський суд зазначив таке.
Після укладення громадянином ОСОБА_1 договору оренди землі № 359-СГ для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином 05.02.2015 ФГ "Софія 2015" права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі № 359-СГ перейшли від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
Суд апеляційної інстанції врахувавши правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, вказав, що норми чинного законодавства розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено. Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.
Апеляційний господарський суд встановив, що за договором оренди землі № 359-СГ орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області (за межами населених пунктів) для ведення фермерського господарства. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 210,7524 га ріллі. При цьому у пунктах 13, 14 договору оренди землі № 359-СГ сторони визначили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
У договорі суборенди від 11.04.2019 визначено, що орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Черкаської ОТГ Слов`янського району (за межами населених пунктів) для ведення фермерського господарства. В суборенду передається земельна ділянка загальною площею 210,7524 га ріллі. Пунктами 13, 14 договору суборенди визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
Вказане, за твердженням суду апеляційної інстанції свідчить, що передаючи земельну ділянку в суборенду ані цільове призначення землі, ані вид використання землі не змінювалися.
Орендарем - ОСОБА_1 земельна ділянка використовувалася за цільовим призначенням. Так, після укладення договору оренди землі № 359-СГ, ОСОБА_1 зареєстрував ФГ "Софія 2015".
Ураховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції вказав, що Прокурор звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі № 359-СГ не довів належними, допустимими та достовірними доказами, що земельна ділянка не використовувалася належним чином згідно її цільового призначення.
Проаналізувавши положення пункту 29 договору оренди землі № 356-СГ суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договором надано право орендарю передавати земельну ділянку в суборенду. При цьому, умовами договору не визначено, що для вчинення такої дії необхідно отримувати згоду орендодавця.
Водночас, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що за диспозицією статті 8 Закону України "Про оренду землі" передача земельної ділянки в суборенду можлива двома шляхами: перша, якщо це передбачено договором оренди землі; друга, за письмовою згодою орендаря. Єдине, що об`єднує ці два шляхи це те, що заборонена зміна цільового призначення земельної ділянки.
Враховуючи, що умовами договору оренди землі № 356-СГ передбачено право передачі земельної ділянки в суборенду і відсутнє застереження, що таке право можливо реалізувати виключно за згодою орендодавця, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що укладення договору суборенди наразі не є порушенням умов договору оренди землі № 356-СГ та не є підставою для його розірвання. При цьому суд апеляційної інстанції акцентував увагу, що зміна цільового призначення земельної ділянки не відбулася, а право передачі орендованої земельної ділянки в суборенду передбачено самим договором.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 істотно порушив умови договору оренди землі № 356-СГ, що є підставою для його розірвання та повернення у відання Черкаської селищної ради земельної ділянки загальною площею 210,7524 га кадастровий номер 1424280300:09:000:0209. На думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд на вищевказані обставини уваги не звернув у зв`язку, з чим таке рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.
Щодо договору суборенди апеляційний господарський суд зазначив, що після укладення громадянином ОСОБА_1 договору оренди землі № 356-СГ та створення цим громадянином фермерського господарства 05.02.2015 права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі № 356-СГ перейшли від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
Отже, користувачем земельної ділянки з 05.02.2015, що передана в суборенду є ФГ "Софія 2015" і саме фермерське господарство може вчиняти дії по розпорядженню такою земельною ділянкою в межах оренди. Натомість, договір суборенди укладено не фермерським господарством, а громадянином ОСОБА_1 .
Тобто договір суборенди укладено особою, яка не мала відповідний обсяг прав на вчинення такого правочину і здійснила розпорядження у відношенні об`єкта щодо якого не мала прав. З огляду на викладене договір суборенди від 14.06.2017 на підставі положень статей 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
Апеляційний господарський суд наголосив, що суд першої інстанції позовні вимоги про визнання недійсним договору суборенди задовольнив. Підстави для задоволення таких позовних вимог місцевий господарський суд визначив невірно, однак рішення суду першої інстанції у вказаній частині слід залишити без змін, проте вірним мотивуванням для відмови в позові у вказаній частині є те, що визначено у даній постанові.
У зв`язку з визнанням недійсним договору суборенди, апеляційний господарський суд врахувавши положення статті 216 ЦК України, дійшов висновку щодо необхідності застосування наслідків визнання такого правочину недійсним, а саме суборендар зобов`язаний повернути земельну ділянку, яка була визначена предметом суборенди за договором належному користувачу - ФГ "Софія 2015".
Щодо вимоги про припинення державної реєстрації речового права, суд зазначив, що наразі скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) загальною площею 210,7524 га, номер запису про речове право 31178378 є належним способом захисту, а така вимога похідною від вимоги про визнання недійсним договору суборенди. Скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки призводить до відновлення становища і є наслідком визнання недійсним договору суборенди. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що рішення суду першої інстанції у відповідній частині підлягає залишенню без змін.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 905/5/21, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду Донецької області від 06.10.2022 - залишити в силі.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3 Скаржник наголошує, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права, зокрема статей 1, 3, 5, 7, 8, 12, 15, 27 Закону України "Про фермерське господарство", статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 18, 19, 20, 22, 31, 33-37, 122, 123, 124, 134 ЗК України та порушенням норм процесуального права, а саме статей 11, 13, 14, 73- 74, 76- 79, 86, 236 ГПК України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме застосовано положення:
- статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 17.11.2021 у справі № 633/407/18, від 23.08.2023 у справі № 539/3886/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц;
- статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19;
- статей 18, 19, 20, 22, 31, 33- 37 ЗК України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19;
- статті 1 Закону України "Про фермерське господарство", статті 42 ГК України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17;
- статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18;
- статей 3, 27 Закону України "Про фермерське господарство" без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17.
3.4. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень статей 1, 7, 8, 12, 15 Закону України "Про фермерське господарство", статей 122, 123, 124, 134 ЗК України.
У контексті наведених доводів скаржник зауважує, що спірна земельна ділянка отримана ОСОБА_1 на пільгових умовах з єдиним можливим видом використання, як за умовами договору оренди землі № 359-СГ, так і відповідно до вимог закону - для ведення фермерського господарства. Відтак, ОСОБА_1 має єдину можливу форму для додержання вимог чинного законодавства щодо використання переданої йому в оренду власником земельної ділянки в межах виду використання - вести фермерське господарство. Інших видів використання земельної ділянки наданої для ведення фермерського господарства не передбачено ні умовами договору оренди землі № 359-СГ, ні вимогами закону.
При цьому використовувати за цільовим призначенням земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, має можливість лише виключний вид суб`єктів господарювання передбачених Законом України "Про фермерське господарство", а саме фермерські господарства, створені і зареєстровані із додержанням визначеного зазначеним Законом порядку.
ТОВ "Крамагросвіт" не створено і не зареєстровано у порядку, визначеному Законом України "Про фермерське господарство", не є фермерським господарством, є сільськогосподарським підприємством. Отже, ТОВ "Крамагросвіт" не здійснює і не може здійснювати підприємницьку діяльність у формі ведення фермерського господарства, незалежно від умов, визначених у спірному договорі суборенди.
Отже, погодження ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" у пункті 30 спірного договору суборенди обов`язку суборендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором є неможливим за ознакою належності суборендаря до сільськогосподарського товариства.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що передача земельної ділянки ОСОБА_1 у суборенду ТОВ "Крамагросвіт" не змінює цільове призначення землі та вид використання, ґрунтуючи свій висновок лише на підставі змісту пунктів 13, 14 спірного договору суборенди.
Скаржник наголошує, що істотною умовою договору оренди землі № 359-СГ є використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. Проте, ОСОБА_1, отримавши в користування земельну ділянку загальною площею 210,7524 га за спрощеною процедурою, а саме без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені статтями 124, 134 ЗК України, з моменту передачі землі у суборенду не мав жодних намірів на ведення фермерського господарства та використання земельної ділянки за призначенням.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції надав необґрунтовану перевагу аргументам ОСОБА_1, залишивши поза увагою аргументи Прокурора про нездійснення ФГ "Софія 2015" з 01.04.2019 діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації з метою отримання прибутку, що є необхідною ознакою фермерського господарства та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства згідно зі статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство".
Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, із посиланням на пункт 29 спірного договору оренди землі № 359-СГ, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність необхідності в отриманні згоди орендодавця на передачу спірної земельної ділянки в суборенду.
Так, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).
Зі змісту пунктів 13, 14 договору оренди землі № 359-СГ вбачається, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства, цільове призначення - для ведення фермерського господарства.
Пунктом 16 вказаного договору встановлено, що право оренди земельної ділянки не може бути продане або іншим чином відчужене іншим особам, передане у заставу та внесене до статутного фонду.
Пунктом 18 вказаного договору сторони визначили також додаткову умову передачі земельної ділянки в оренду - використовувати за цільовим призначенням.
Крім того, пунктом 29 договору оренди землі № 359-СГ визначено право ОСОБА_1 передавати орендовану земельну ділянку у суборенду без зміни цільового призначення. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Таким чином, єдиною можливістю передбаченою договором оренди землі № 359-СГ передати земельну ділянку в суборенду є передача земельної ділянки у суборенду фермерському господарству до складеного капіталу для ведення фермерського господарства.
Передбачена пунктом 29 договору суборенда без згоди орендодавця не може бути застосована до передачі фермерських земель у суборенду юридичної особи (у даному випадку - ТОВ "Крамагросвіт"), яке, з огляду на його створення не у відповідності до визначеного для фермерських господарств порядку, апріорі не може використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
При цьому, враховуючи цільове призначення земельної ділянки та спосіб її отримання (поза аукціоном), ОСОБА_1 не отримував письмової згоди на передачу її в суборенду ані від компетентного органу Держгеокадастру, ані від Черкаської селищної ради.
Скаржник також наголошує, що вимога про повернення ОСОБА_1 у власність територіальної громади спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної, є похідною вимогою від вимоги позову про розірвання договору оренди землі № 359-СГ. Зазначена вимога є належним способом захисту, оскільки призводить до відновлення становища, яке існувало до укладання договору оренди, і є наслідком розірвання договору оренди.
Також зазначена позовна вимога є пов`язаною з вимогою до ТОВ "Крамагросвіт" про звільнення земельної ділянки площею 210,7524 га (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209) внаслідок визнання недійсним договору суборенди.
Проте, задовольняючи позов у частині визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Крамагросвіт" договору суборенди, суд апеляційної інстанції, всупереч статті 14 ГПК України, не вирішив питання про зобов`язання ТОВ "Крамагросвіт" звільнити спірну земельну ділянку, не поклавши на останнього будь-яких обов`язків пов`язаних з недійсністю правочину.
3.5. Крім того, скаржник наголошує, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 1, 7, 8, 12, 15 Закону України "Про фермерське господарство", статей 122, 123, 124, 134 ЗК України у правовідносинах щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, наданої для фермерського господарства, внаслідок передачі її в суборенду сільськогосподарському підприємству, яке не може здійснювати фермерську діяльність.
У контексті наведених доводів скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції не враховано чіткі вимоги статей 7, 8, 12, 15 Закону України "Про фермерське господарство" щодо порядку створення фермерського господарства та використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.
Також судом апеляційної інстанції проігноровано положення частини 4 статті 122, частини 2 статті 123, статті 124, частин 2, 3 статті 134 ЗК України якими визначено випадки (пільгові умови) коли земельні торги не проводяться, зокрема, при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).
Передбачена пунктом 29 договору суборенда не може бути застосована до передачі фермерських земель у суборенду ТОВ "Крамагросвіт", оскільки, останнє, не може здійснювати її використання для ведення фермерського господарства за видом своєї діяльності, а така передача припиняє використання землі фермерським господарством.
Статтею 141 ЗК України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Істотною умовою договору оренди землі № 359-СГ є використання ОСОБА_1 земельної ділянки за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Таким чином, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, наданої для фермерського господарства, внаслідок передачі її в суборенду сільськогосподарському підприємству, яке не може здійснювати фермерську діяльність.
3.6. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін
3.7. Черкаська селищна рада надала на адресу Верховного Суду клопотання про розгляд касаційної скарги за відсутності її представника.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Головного управління Держземагенства у Донецькій області від 06.10.2014 № 275-СГ надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області загальною площею 210,7524 га (кадастровий номер 1424280300:09:000:0209).
11.11.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області (далі - Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі № 359-СГ, згідно з пунктом 1 якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області (за межами населених пунктів) для ведення фермерського господарства.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 210,7524 га ріллі, з кадастровим номером 1424280300:09:000:0209 (пункт 2 договору оренди землі № 359-СГ).
Згідно з пунктами 13, 14 договору оренди землі № 359-СГ земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.