ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 280/3770/22
адміністративне провадження № К/990/15699/23 К/990/15724/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами: Інституту Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді - Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)
та ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року (головуючий суддя - Чернова Ж.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді - Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У червні 2022 року Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" (далі - Інститут ВМС НУ "Одеська морська академія") звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі у сумі 271 757,09 грн.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що наказом ректора Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" від 09 грудня 2021 року №1926 ОСОБА_1 відраховано з навчання за академічну неуспішність та виключено зі списків особового складу за наказом начальника Інституту від 17 грудня 2021 року №246. В цьому ж наказі №246 відповідачу оголошено суму до відшкодування за час його навчання в Інституті в сумі 271757,09 грн та надано 30 календарних днів для добровільного відшкодування таких витрат. Посилаючись на те, що у повідомленні від 14 грудня 2021 року відповідач указав, що він не згоден з указаною сумою та не погоджується її відшкодувати, просив суд задовольнити позов.
1.2. Також у позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду, який ним було пропущено у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, через що Інститут працював в умовах особливого періоду та не мав фізичної можливості надати докази сплати судового збору під час попереднього звернення до суду з аналогічним позовом у січні 2022 року, який надалі було повернуто через несплату судового збору у травні 2022 року.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. Згідно з витягом з наказу ректора Національного університету "Одеська морська академія" від 17 липня 2019 року № 1162 ОСОБА_1 зараховано на навчання до Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" на 1-й курс (денна форма) на 2019 - 2020 навчальний рік за ступенем вищої освіти бакалавра, за державним замовленням для Збройних Сил України. Спеціальність підготовки: 254 "Забезпечення військ (сил)". Спеціалізація: "Морально психологічне забезпечення у підрозділах, на кораблях (за видами збройних сил)".
3. Надалі, між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти. Контракт набрав чинності 17 липня 2019 року.
3.1. За умовами абзацу 5 пункту 1 контракту, курсант матрос ОСОБА_1 зобов`язувався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту, через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти та з інших підстав, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
4. Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.3 наказу Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року №490 "Про затвердження Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України" наказом ректора Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" від 09 грудня 2021 року №1926 відраховано за академічну неуспішність матроса ОСОБА_1, курсанта 2 курсу денної форми навчання (2020 - 2021 навчальний рік) Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Бакалавр" за державним замовленням Збройних Сил України.
5. Згідно з пунктами 36, 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, наказом т.в.о. начальника Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" від 15 грудня 2021 року № 33-РС з відповідачем достроково розірвано контракт про навчання через систематичне невиконання ним умов контракту, у зв`язку з чим звільнено ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом "ж" (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
6. Наказом від 17 грудня 2021 року № 246 матроса ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Інституту та всіх видів забезпечення. Оголошено суму до відшкодування за час навчання в Інституті ВМС НУ "Одеська морська академія" у розмірі 271757,09 грн (грошове забезпечення 254082,28 грн, продовольче забезпечення 407,10 грн, речове забезпечення 17165,73 грн, забезпечення тимчасового розміщення (проживання) за час навчання 89,16 грн, медичне забезпечення (санаторно-курортним лікуванням не забезпечувалась) 12,82 грн). Надано ОСОБА_1 строк у 30 календарних днів для добровільного відшкодування витрат, які пов`язані з навчанням.
7. У повідомленні від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 зазначив, що не згоден із розрахунком витрат на утримання в університеті під час його навчання та не згоден відшкодувати нараховані суми, про що свідчить його особистий підпис.
8. Наразі суми витрат позивачу у добровільному порядку не відшкодовано, тому Інститут ВМС НУ "Одеська морська академія" звернувся до суду з позовом щодо примусового стягнення нарахованих сум. Водночас позивач просив поновити пропущений процесуальний строк.
8.1. Заперечуючи проти заявлених вимог ОСОБА_1 надіслав відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, наполягав на порушенні позивачем строків звернення до суду, установлених частиною п`ятою статті 122 КАС України, у зв`язку з чим просив залишити позов без розгляду.
Додатково до відзиву відповідачем долучено заяву з такою ж вимогою.
9. Предметом спору у цій справі є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням курсанта під час його навчання у вищому навчальному закладі.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, в якій суд зауважив, що запровадження воєнного стану на певний період є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Проте, клопотання позивача про поновлення строку, що міститься у позовній заяві, суд не вирішив.
10.1. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 271757,09 грн.
11. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідача відраховано із числа курсантів Інституту у зв`язку із розірванням контракту через систематичне невиконання ним його умов, тому, враховуючи обізнаність останнього про необхідність відшкодування витрат, ОСОБА_1 був зобов`язаний відшкодувати позивачу суми, витрачені на його утримання під час навчання в закладі освіти у розмірі 271757,09 грн. Також суд першої інстанції зазначив, що підпис відповідача у контракті свідчить про ознайомлення з цим контрактом та його умовами, зокрема, в частині обов`язку відшкодувати витрати на навчання за певних умов. Оскільки наявність заборгованості та її розмір ОСОБА_1 не спростував, доказів добровільного відшкодування в повному обсязі витрат, пов`язаних з утриманням його в Інституті суду не подав, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними.
12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог щодо стягнення сум грошового забезпечення у 271757,09 грн та відмовлено в позові в цій частині вимог. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року залишено без змін.
13. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його в частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що грошове забезпечення військовослужбовця за своєю правовою природою є винагородою за державну службу особливого характеру, і виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця, а не видом утримання військовослужбовця, як зазначено в Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964. Водночас наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, за приписами пункту 13 якого грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, що діяли на дату виплати, поверненню не підлягає, крім випадків повернення сум грошової допомоги (при звільненні з військової служби) у разі скасування наказу відповідного командира про звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до чинного законодавства України. Отже, по суті Порядки №260 та №694 по-різному регулюють спірні правовідносини щодо обов`язку повернення військовослужбовцем виплаченого йому грошового забезпечення, а відповідно і щодо можливості стягнення з військовослужбовця такого грошового забезпечення. Тому суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у справах №520/15025/16-а, №360/3611/20 (щодо тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення таких прав), дійшов висновку, що в цьому випадку застосуванню підлягають саме норми Порядку №260, а не Порядку №964, а отже, виплачене позивачу за час навчання грошове забезпечення відшкодуванню не підлягає. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
13.1. Стосовно посилань відповідача в апеляційній скарзі на пропущення Інститутом ВМС НУ "Одеська морська академія" строку звернення до суду з цим позовом, то суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначив про неприйнятність цих аргументів та указав що погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року. Тому підстави для залишення адміністративного позову без розгляду відсутні.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 02 травня 2023 року Інститут ВМС НУ "Одеська морська академія" подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
14.1. Надалі Інститут ВМС НУ "Одеська морська академія" подав уточнену касаційну скаргу в частині обґрунтування мотивів неправильного вирішення спору судом апеляційної інстанції.
14.2. Заявник зазначив, що, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пункти 3, 5, 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах №964 та пунктів 2.1, 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах №419/831/240/605/537/219/534, та розглянув спір усупереч висновкам Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 400/4280/20.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Інституту ВМС НУ "Одеська морська академія" у зв`язку з наявністю обставин, наведених у підпункті "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та з підстав необхідності перевірки застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пунктів 3, 5, 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах № 964, та пунктів 2.1, 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах №419/831/240/605/537/219/534 відповідно до висновку Верховного Суду, сформованого у справі №400/4280/20 за подібних обставин.
16. 02 травня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" також надіслав касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог/залишити позов без розгляду.
16.1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що справа має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами при розгляді спорів за подібних обставин ухвалюються протилежні за змістом і суттю рішення щодо застосування процесуальних строків звернення до суду з такими позовами. Заявник уважає, що оскільки він проходив публічну службу і позовні вимоги пов`язані саме з її проходженням, до спірних правовідносин має бути застосовано місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
16.2. Відповідач зазначає, що, вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суди не надали жодної оцінки тим обставинам, що з таким позовом позивач звертався ще до запровадження воєнного стану. Крім того, судами не враховано судову практику Верховного Суду, сформовану щодо застосування приписів частини п`ятої статті 122 КАС України у справах №№ 340/685/19, 140/721/19, 824/284/19-а, 560/1942/19, 140/2024/19, 400/1758/19, 1.380.2019.001192, 400/2654/19, 160/11957/19, 520/1559/2020, 520/6265/2020, 420/9196/20 та 400/3084/20.
17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з тих підстав, що справа має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а висновки суду апеляційної інстанції потребують перевірки на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року у справі № 824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19, від 01 серпня 2020 року у справі № 400/1758/19, від 13 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року у справі № 400/2654/19, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року у справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року у справі № 520/6265/2020, від 28 квітня 2022 року у справі № 420/9196/20, від 30 червня 2022 року у справі №400/3084/20.
18. У відзиві на касаційну скаргу Інститут ВМС НУ "Одеська морська академія" просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, оскільки вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що строк позивачем пропущено за поважних причин.
19. 25 вересня 2023 року Інститут ВМС НУ "Одеська морська академія" через підсистему "Електронний суд" надіслав додаткові пояснення у справі, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та висновки Верховного Суду, сформовані в інших справах за аналогічних обставин.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
20. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
22. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
22.1. Частиною першою статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
22.2. Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
22.3. За умовами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
23. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
24. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
25. Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).