У Х В А Л А
30 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 447/2831/22
Провадження № 14-8зц24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
перевірила заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали Львівського апеляційного суду від 20 лютого, 27 березня та 12 червня 2023 року, та із заявою про постановлення окремих ухвал щодо суддів Львівського апеляційного суду Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М. і судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А. П.
Ухвалою від 31 серпня 2023 року Велика Палата Верховного Суду передала касаційну скаргу ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про її прийняття.
Ухвалою від 20 вересня 2023 року Касаційний цивільний суд у складі судді Дундар І. О. залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав десять днів на усунення недоліків касаційної скарги з дня вручення цієї ухвали.
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про постановлення окремої ухвали щодо судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду - Дундар І. О.
Мотивував заяву тим, що ухвала судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дундар І. О. постановлена з порушенням норм частини четвертої статті 14 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) та 392 ЦПК України.
За змістом частини першої статті 262 ЦПК суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
Згідно з положеннями частин першої, десятої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, право суду на постановлення окремої ухвали пов`язане з наявністю у нього на розгляді конкретної справи та виявленням порушень, допущених судом нижчої інстанції при розгляді цієї справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 перебуває у провадженні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а не Великої Палати Верховного Суду.
Статтями 37, 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" установлено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду й: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.