1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/9441/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумак Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Чілібі В. В.,

відповідача - Тищенко Т. А.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло Хорса"

про виконання зобов`язання в натурі

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023, відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Базилєвича Ігоря Андрійовича (далі - ФОП Базилевич І. А.) про зобов`язання Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі") визначити (шляхом коригування) дані комерційного обліку електричної енергії щодо точки розподілу 62Z3504937774818, споживача - ФОП Базилєвича І. А. щодо обсягу споживання електричної енергії за червень-вересень 2021 року відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та надіслати відкориговані дані комерційного обліку електричної енергії учасникам ринку електричної енергії.

2. Постановою Верховного Суду від 16.01.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Базилєвича І. А. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 у справі № 904/9441/21, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито, касаційну скаргу залишено без задоволення, а судові рішення у справі залишено без змін.

3. 22.001.2024 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" подало до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якій, посилаючись на положення статей 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, просить ухвалити додаткову постанову та стягнути з ФОП Базилєвича І. А. 15 000,00 грн судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи № 904/9441/21 в суді касаційної інстанції, що підтверджується актом наданих послуг від 16.01.2024 № 1/904/9441/21- ДнЕ та іншими наданими документами.

4. ФОП Базилєвич І. А. подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просив відмовити у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", або у разі її задоволення, зменшити розмір витрат відповідача на професійну допомогу до 4000,00 грн, вказуючи на невідповідність критерію реальності правничої допомоги в частині складання процесуальних документів та безпідставність заявлення відповідачем до стягнення саме 15000,00 грн.

5. Колегія суддів дослідивши заяву АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення та заперечення позивача на цю заяву, дійшла висновку про необхідність задоволення заяви відповідача частково з огляду на таке.

6. Відповідно до частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

7. Згідно з частиною 4 статті 126 зазначеного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

8. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

9. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

10. АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" під час розгляду справи у суді касаційної інстанції заявляло про стягнення з ФОП Базилевича І. А. судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, які складаються з витрат на правничу допомогу, тобто заявником дотримано вимоги пункту 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відповідної заяви.

11. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.


................
Перейти до повного тексту