ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 480/4122/22
адміністративне провадження № К/990/28040/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/4122/22
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Кравченка Є.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді П`янової Я.В., суддів: Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа 1), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 04.11.2021 за №167, щодо відмови ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю чоловіка позивача та батька сина - сержанта запасу ОСОБА_3, як резервіста, якого було призвано на навчальні збори.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - Сумський ОТЦКСП, третя особа 2) залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що її чоловік ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) захворів під час проходження навчальних зборів, перебуваючи в розташуванні військової частини, тобто під час виконання обов`язків служби у військовому резерві. В результаті хвороби був госпіталізований та помер. На момент смерті ОСОБА_3 перебував у списках особового складу військової частини, а тому смерть вважається такою, що настала під час проходження зборів.
ОСОБА_1 вважає, що з огляду на норми пункту 3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) вона та її син мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті).
Втім Міністерство оборони України протиправно відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_3 не виконував обов`язків військової служби.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 04 листопада 2021 року № 167, щодо відмови ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю чоловіка та батька сина - сержанта запасу ОСОБА_3, як резервіста, якого було призвано на навчальні збори, та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням правової оцінки наданої судом.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що ОСОБА_3 захворів під час проходження навчальних зборів, перебуваючи в розташуванні військової частини, тобто під час виконання обов`язків служби у військовому резерві, в результаті хвороби був госпіталізований та помер, на момент смерті перебував у списках особового складу військової частини.
Суди дійшли висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу задоволенню не підлягає, оскільки стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Для належно захисту прав позивачки вийшли за межі позовних вимог та зобов`язали Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 14 серпня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Cкарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій допущені істотні порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим ухвалені незаконні рішення. Відповідач наполягає, що захворювання сержанта запасу ОСОБА_3, яке призвело до його смерті, пов`язане з проходженням військової служби, але його смерть настала не під час виконання обов`язків служби у військовому резерві. Тому, дія норми пункту 3 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ на випадок з ОСОБА_3 не розповсюджується. Тому позивачка та її син не мають права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Також МОУ зазначило, що сержант ОСОБА_3 помер перебуваючи на лікуванні та після закінчення навчальних зборів, а тому не міг виконувати обов`язки військової служби в цей час.
Підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосування підпункту 3 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XIІ, якою встановлена можливість призначення і виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, а не захворювання, яке призвело до смерті резервіста, пов`язане з проходженням військової служби.
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Рибачук А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2024 року призначив касаційну скаргу до розгляду у письмовому судовому засіданні у касаційній інстанції на 31 січня 2024 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у них є спільний син, ОСОБА_2, 2005 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 квітня 2021 року № 185/ДСК та на підставі Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 12 травня 2021 року № 8 з 12 травня 2021 року сержант запасу ОСОБА_3 був призваний для проходження військових зборів, зарахований на всі види забезпечення та призначений на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 .
22 травня 2021 року через різке погіршення самопочуття та після того, як в медичному центрі "Флоріс" м. Суми за результатом комп`ютерної томограми головного мозку у ОСОБА_3 діагностовано ознаки обширного інфаркту лівої гемісфери головного мозку в басейні CMА за ішемічним типом, ОСОБА_3 був госпіталізований до КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" СМР, де знаходився на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії до 29 травня 2021 року, що підтверджується листком непрацездатності від 31 травня 2021 року.
Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 квітня 2021 року №185/ДСК та на підставі п. 4 Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 26 травня 2021 року № 22 сержант запасу ОСОБА_3 вважався таким, що перебуває в списках військової частини, у зв`язку із хворобою.
29 травня 2021 року, перебуваючи в КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" СМР, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 69 від 31 травня 2021 року хвороба, що призвела до смерті ОСОБА_3 : набряк головного мозку, інфаркт головного мозку в басейні лівої середньомозкової артерії.
На підставі п. 2 Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 01 червня 2021 року за № 25 сержант запасу ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу 30 травня 2021 року у зв`язку зі смертю.
Згідно витягу з протоколу № 420 від 02 серпня 2021 року засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, комісією встановлено, що захворювання сержанта ОСОБА_3 1978 року народження - "Інфаркт головного мозку в басейні лівої середньомозкової артерії. Набряк головного мозку", яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, пов`язане з проходженням військової служби.
31 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась через ІНФОРМАЦІЯ_3 до Міністерства оборони України із заявою, в якій просила призначити та виплатити їй та її сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю чоловіка позивача та батька сина - сержанта запасу ОСОБА_3, як резервіста, якого було призвано на навчальні збори.
Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 167 від 04 листопада 2021 року (пункт 1), встановлено, що розглянувши подані документи, Комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування свого рішення Комісія Міністерства оборони України зазначила, що згідно з висновком Регіональної ВЛК від 02 серпня 2021 року за № 420, причиною смерті є захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, а не з виконанням обов`язків військової служби. Строк закінчення зборів - 26 травня 2021 року. ОСОБА_3 не виконував обов`язки військової служби, оскільки він, по-перше, перебував на лікуванні, тобто був звільнений від виконання обов`язків військової служби, а по-друге, смерть настала після закінчення зборів.
Позивач, не погодившись з такою відмовою, звернулася за захистом своїх прав до суду.
Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Згідно статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
Відповідно до норм статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Дія цього Закону поширюється на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (пункт 3 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно положень частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (пункт 3 вказаної частини);
встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві (пункт 6 вказаної частини).
отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві (пункт 9 вказаної частини).
Відповідно до змісту частини третьої статті 16 Закону № 2011-ХІІ військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", указами Президента України.
Отже, законодавець в пункті 3 частини другої статті 16 так само, як і в частині третій цієї статті Закону № 2011-ХІІ визначає дві категорії суб`єктів на яких розповсюджується дія цих норм, а саме військовозобов`язані та резервісти. Також визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибель (смерті) зазначених осіб, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.
8. Зі змісту оскаржуваного рішення комісії МОУ судом установлено, що підставою для відмови позивачці та її сину у виплаті одноразової грошової допомоги стало те, що ОСОБА_3 не виконував обов`язки військової служби, оскільки він, по-перше, перебував на лікуванні, тобто був звільнений від виконання обов`язків військової служби, а по-друге, смерть настала після закінчення зборів.
Отже, ключовим питанням у цій справі є законність незастосування до спірних правовідносин пункту 3 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ.
З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає, що згідно частини другої та третьої Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до норм часини 9 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України за військовим обов`язком поділяються, зокрема на: