ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 320/15395/21
адміністративне провадження № К/990/23570/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/15395/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (суддя Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення грудня 2015 року та січня 2016 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для проведення індексації його грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року, включно, у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року включно, у загальній сумі 124373,11 грн відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що за період служби з 01 грудня 2015 року по 26 червня 2020 року відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення. Позивач вважає, що указаними діями відповідач порушив вимоги чинного законодавства та його право на отримання грошового забезпечення у належному розмірі. У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
У період з 29 жовтня 2002 року по 26 червня 2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У липні 2021 року позивач звернувся до відповідачам із заявою, у якій просив надати довідку про розмір виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 26 червня 2020 року.
Листом Військова частина НОМЕР_1 повідомила про те, що виплата належної позивачеві індексації грошового забезпечення за вказаний період не здійснювалась.
У зв`язку з тим, що відповідач не проводив індексацію грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов в частині (щодо застосування січня 2008 року як базового), суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова №1294), в тому числі, розміру посадового окладу (січень 2008 року), в якому відбулося вказане підвищення окладу та інших складових грошового забезпечення військовослужбовців, то такий місяць є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації відбувається з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року, та здійснюється за весь період протягом якого посадовий оклад за посадою позивача не змінювався, тобто до наступного її підвищення, а саме: 28 лютого 2018 року
Щодо інших спірних періодів, суд першої інстанції зазначив, з чим також погодився суд апеляційної інстанції про те, що лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції у розмірі 103 %, індекс інфляції - опубліковано у листопаді 2018 року, тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців, з урахуванням базового місяця березня 2018 року виникало лише з грудня 2018 року. Водночас, як зауважили суди, не має підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року, в тому числі, щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн в місяць, оскільки вважав, що застосування щомісячної індексації у фіксованому розмірі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Суд зазначив, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як "фіксована сума індексації". Поряд з цим, зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078, однак лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. За такої умови суди вважали, що оскільки грошовий дохід позивача у спірний період не збільшився, то він не набув права на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. Суди звернули увагу, що до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року в справі №520/4061/21.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із рішенням судів ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_5, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга подана, зокрема, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанції при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, згідно якого вказаними положеннями передбачено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині та зауважено про необхідність визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.
Скаржник зазначає, що нормами абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції що набрала чинності з грудня 2015 року) запроваджено нові єдині підходи щодо розрахунку індексації (які полягали в тому, що для виплати індексації-різниці потрібно враховувати розмір підвищення грошового доходу та суму індексації що склалася у місяці підвищення посадових окладів, і встановити, чи перевищує розмір підвищення - суму індексації).
Позивач стверджує, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій було неправильно трактовано норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, яке призвело до хибного вирішення питання щодо індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року та необґрунтованої відмови у задоволені позовних вимог у цій частині.
Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, має виняткове значення для сторін справи та всіх військовослужбовців.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів Загороднюка А.Г., ОСОБА_3 ухвалою від 13 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, здійснено повторно автоматизований розподіл цієї справи між суддями, та визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Соколов В.М., судді Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 30 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця - січень 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) та за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Судові рішення у цій справі оскаржуються в частині того, що у судовому рішенні не визначено (розраховано) конкретну суми індексації грошового забезпечення що підлягає до стягнення та щодо невиплати відповідачем індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі - за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року включно, у загальній сумі 86383,55 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог касаційна скарга доводів незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями не містить.
Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно із доводами касаційної скарги в оскаржуваних рішеннях суди застосували положення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21. Також судом проігноровано висновок, викладений у цій ж постанові щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.
Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (з грудня 2015 року). Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а).
З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.