ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа №821/433/18
касаційне провадження № К/9901/62223/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 (суддя Кузьменко Н.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді - Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0076331201.
Позовні вимоги позивач мотивує безпідставністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав неможливості нарахування йому штрафних санкцій, зокрема, за порушення податкового законодавства, оскільки ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 порушено провадження у справі №923/1804/14 про банкрутство позивача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено органам, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії (органам стягнення) здійснювати стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги Товариства, заборонено боржнику виконання вимог, на які поширюється мораторій.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 10.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2018, позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 27.10.2017 №0003052200 в частині застосування до платника штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних в сумі 3750,00 грн. В решті позову відмовив.
Задовольняючи позов у визначеній судами частині, суди виходили з того, що питання дотримання платником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за серпень 2016 року не можуть бути предметом камеральної перевірки, як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості і підлягає скасуванню.
Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суди дійшли висновку, шо питання дотримання платником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за травень 2017 року можуть бути предметом камеральної перевірки. Справу про банкрутство позивача було порушено 24.12.2014 з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, тоді як порушення встановленого порядку реєстрації податкових накладних позивачем допущено у 2016 та 2017 роках, що свідчить про те, що платник після введення мораторію продовжує на загальних підставах здійснювати господарську діяльність, надавати послуги, виконувати роботи, сплачувати податки та заробітну плату працівникам, з огляду на що у даному випадку контролюючий органу є поточним кредитором, відтак дія мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 у справі №923/1804/14, на зобов`язання щодо нарахування та сплати штрафу не розповсюджується. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Зазначене є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення в частині перевірки правовідносин за травень 2017 року правомірним.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач стверджує, що ним правомірно проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН. Вважає, що судами залишено поза увагою питання несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, за що до позивача правомірно були застосовані штрафні санкції. Скаржник, посилаючись на висновки Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №803/1315/17, доводить, що якщо податкову накладну складено з порушенням терміну реєстраціє після 01.10.2015, до платника застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120-1 Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.09.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 31.01.2024.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків корегування до таких податкових накладних в ЄРПН у серпні 2016 року та травні 2017 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 №2560/21-22-12-01/32702078 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за серпень 2016 року, травень 2017 року, за що передбачена відповідальність пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Актом перевірки встановлено затримку платником реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість у розмірі 258338,40 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 №0076331201, яким до позивача згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України на підставі статті 120-1 ПК України штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, яке виразилось у затримці реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму 258338,40 грн, застосовано штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 25833,85 грн.
За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 22.02.2018 №6579/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому ПК України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.