ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 640/20904/18
адміністративне провадження № К/990/13910/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №640/20904/18
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року (суд у складі головуючого судді Добрівської Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.) у справі №640/20904/18
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Київоблгаз") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просило визнати протиправною та нечинною постанову НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1498 "Щодо заборони ПАТ "Київоблгаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами" (далі по тексту - Постанова №1498).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови порядку та процедури прийняття регуляторного акта, без дотримання основних принципів регуляторної політики, погодження таких актів з іншими Міністерствами та відомствами.
Позивач наголошував, що положеннями Кодексу ГРМ покладено на ПАТ "Київоблгаз" як Оператора ГРМ імперативний обов`язок у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу (в тому числі, постачальниками та споживачами) об`єм природного газу приводити до стандартних умов. При прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем, на переконання позивача не враховано всіх обставин, які мали б бути враховані суб`єктом владних повноважень при прийнятті рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1498 "Щодо заборони ПАТ "Київоблгаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, як оператор газорозподільної системи, зобов`язаний привести обсяг енергії виміряного об`єму газу за певний період до стандартних умов. Натомість відповідач не навів достатніх правових підстав для заборони позивачу приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за природний газ, а відтак і для прийняття спірної постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач 03 червня 2022 року направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №640/20904/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Як підставу касаційного оскарження постанов суду першої та апеляційної інстанції Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вказує пункт 1 частини четвертої та підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року по справі №640/111/19.
Скаржник вказує, що включення позивачем до тарифу питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, у той час як у складі тарифу такі витрати позивача вже закладені, підтверджується листом Міненергетики від 28 грудня 2018 року №03/31-11587, який не був належним чином досліджений судами попередніх інстанцій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НКРЕКП на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року по справі №640/20904/18.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
4. Верховний суд ухвалою від 29 січня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 30 січня 2024 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Київоблгаз" (у подальшому - і АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз") здійснює, зокрема, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний) (Код КВЕД 35.22) та торгівлю газом через місцеві (локальні) трубопроводи (Код КВЕД 35.23).
Постановою НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1498 на підставі статті 4 Закону України від 09 квітня 2015 року №329-VIII "Про ринок природного газу" (далі по тексту - Закон №329-VIII) та статті 17 Закону України від 22 вересня 2016 року №1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон №1540-VIII):
- заборонено ПАТ "Київобленерго" при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами;
- у разі приведення у жовтні 2018 року ПАТ "Київобленерго" об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов ПАТ "Київобленерго" зобов`язано здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.
Повноваження НКРЕКП у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про ринок природного газу".
Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон №1540-VIII) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно зі статтею 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
У статті 14 Закону № 1540-VIII визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень, відповідно до частин першої та другої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
За правилами частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформляються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.
Підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", здійснюється у порядку, визначеному цим Законом (частина перша статті 15 Закону №1540-VIII).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
8. З огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що підстави для визнання оскаржуваної постанови НКРЕКП регуляторним актом відсутні, оскільки положення цієї постанови не спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.
Крім того, вказана постанова, хоча і направлена на неодноразове застосування, однак не скасовує, не встановлює та не змінює норми права, а направлена, у свою чергу, стосовно конкретно визначеної особи - ПАТ "Київоблгаз".
9. Таким чином, спірна постанова НКРЕКП є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.
10. Оцінюючи спірну Постанову №1498 як акт індивідуальної дії на його предмет відповідності (підставності, меж повноважень та способу його прийняття) вимогам законодавства, що регулюють спірні відносини, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України від 09.04.2015 №329-VIII "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329-VIII).
Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у статті 19 Закону №1540-VIII, за змістом частини першої якої Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 19 Закону №1540-VIII для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у вигляді, зокрема, санкцій та адміністративних стягнень передбачена статтею 22 Закону №1540-VIII.
Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення (частина друга статті 22 Закону №1540-VIII).