ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 320/6441/22
адміністративне провадження № К/990/21919/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (суддя: Басай О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (судді: Карпушова О.В., Епель О.В., Кузьменко В.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 78 830,83 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 986,72 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3 986,72 гривень за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року в сумі 137 724,37 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород ті інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 02 березня 2016 року по 18 січня 2021 року. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідач здійснив не повністю. Позивач у грудні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення, на яку відповідач відповів, що за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась через відсутність фінансового ресурсу, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період є січень 2016 року. Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період є січень 2008 року. Також позивач наголошує на безпідставності невиплати відповідачем щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року всупереч вимогам пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). Позивач стверджує, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; в задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що в силу норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року. Водночас для нарахування індексації позивача за вказаний період відповідач визначив базовим місцем січень 2016 року.
За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
При цьому суди попередніх інстанцій уважали необґрунтованою розраховану позивачем суму індексації за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 78 830,83 грн, зазначивши, що позивач не врахував особливостей розрахунку суми індексації, визначених Порядком № 1078, зокрема, що стосується врахування суми коштів, на які змінювався посадовий оклад позивача протягом спірного періоду. Відтак, у зазначеній частині в задоволенні позовних вимог суди у цій справі відмовили.
В частині вимог позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач не мав передбачених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за цей період.
Суди попередніх інстанцій вказали на те, що досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% відбулося лише у жовтні 2018 року, а індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, тому право на проведення індексації грошових доходів у позивача з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що за період з грудня 2018 року по січень 2021 року позивачу було здійснено нарахування та виплату індексації у сумі 4 996,97 грн.
Окрім того, суди попередніх інстанцій відмітили, що положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 у період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Зважаючи на наведене суди попередніх інстанцій констатували, що вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, що не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Одночасно суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні вимог позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у виплаті позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3 986,72 гривень за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року в сумі 137 724,37 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород ті інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи заявлену підставу касаційного оскарження скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, досліджуючи період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року неправильно визначили характер спірних правовідносин та фактично проігнорували норми абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, не дослідивши наведені у цих нормах обставини.
Скаржник вказує на те, що Верховний Суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 надав детальні роз`яснення щодо: (1) права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; (2) необхідності розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; (3) необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати за періоди 01 грудня 2015 року - 28 лютого 2018 року та 01 березня 2018 року - дата звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення існувала правова позиція Верхового Суду у постановах від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21, від 28 вересня 2022 року у справі №560/3965/21, яка передбачала, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи мають дослідити розмір збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, визначити суму індексації, яка припадає на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) при застосуванні базового місяця січень 2008 року та як наслідок визначити чи належить позивачу індексація починаючи з березня 2018 року, що судом першої інстанції зроблено не було.
На підставі наведеного скаржник переконує, що при розгляді справи суди у цій справі хибно трактували норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та належним чином не дослідили спірні правовідносини в частині вирішення питання щодо належності позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року.
Позиція інших учасників справи
Військова частина НОМЕР_1 своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Калашнікова О.В.) визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/6441/22.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 08 листопада 2023 року повторно витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/6441/22.
25 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла адміністративна справа №320/6441/22.
Розпорядженням №137/0/78-24 від 29 січня 2024 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 29 січня 2024 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 30 січня 2024 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 виданий Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 15 липня 2008 року.
Відповідно до копії посвідчення від 15 березня 2017 року серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно з копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 02 березня 2016 року № 42 позивача зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до відомостей з наказу від 16 січня 2021 року № 10, наказом командира військової частини по особовому складу від 12 січня 2021 року № 2 о/с позивача звільнено з військової служби у запас у зв`язку з закінченням строку контракту без права носіння військової форми одягу 18 січня 2021 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 16 січня 2021 року № 10 позивача, старшого сержанта, командира 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах) (ВОС 100182П) виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 18 січня 2021 року від 10 січня 2022 року № 14 позивачу індексацію грошового забезпечення за період березень 2016 року - лютий 2018 року не було нараховано та виплачено, за період березень 2018 року - січень 2021 року - позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 4 996, 97 грн.
Згідно з довідкою про розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 18 січня 2021 року від 10 січня 2022 року № б/н базовим місяцем для визначення індексації грошового забезпечення за період з березня 2016 року до лютого 2018 року визначено січень 2016 року, а за період з березня 2018 року до січня 2021 року - березень 2018 року як базовий місяць.
Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 18 січня 2021 року від 10 січня 2022 року № 13 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 4 996, 97 грн лише за період з грудня 2018 року до січня 2021 року.
08 грудня 2021 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року, здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 17 лютого 2022 року № 18/13-М-117-100 повідомила, що у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом, що виділявся військовій частині на виплату грошового забезпечення у 2017 році та упродовж двох місяців 2018 року для здійснення індексацій грошового забезпечення за вказаний період не було законних підстав. За період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року виплата індексації грошового забезпечення була здійснена повністю відповідно до вимог нормативних документів. Для перерахунку та виплати грошового забезпечення за вказаний період для військової частини не має законних підстав.
Уважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року та бездіяльність щодо невиплати у повному розмірі за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 986,72 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав законну силу 01 січня 2016 року.
Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.