ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 260/2683/21
адміністративне провадження № К/990/15580/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №260/2683/21
за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року (суддя Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (головуючий суддя Святецький В.В., судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М.),
В С Т А Н О В И В :
У червні 2021 року Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі також - позивач, контролюючий орган) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі також - відповідачка) податковий борг у розмірі 394256,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг у розмірі 394256,17 грн є узгодженим, самостійно не сплаченим, а відтак, підлягає примусовому стягненню.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, позов задоволено повністю.
В ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно реєстру територіальної громади зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 07.09.2021, відповідно до розрахунку податкового боргу, даних облікової картки, за відповідачкою рахується податковий борг у розмірі 394256,17 грн: 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 366688,97 грн.; 30 1 101 1001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 27567,20 грн.
Вказана заборгованість у відповідачки виникла у зв`язку із наступним.
Працівниками контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка відповідача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по отриманому у 2015 році від ТОВ "Кредитні ініціативи" доходу (додаткове благо). За наслідками проведеної перевірки складений Акт перевірки від 28.11.2018 № 1189/13-05/2666912000 та винесені податкові повідомлення-рішення від 28.12.2018: №0198691305, яким визначено грошове зобов`язання по платежу 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 267 340,70 грн; №0198701305, яким застосована штрафна санкція по платежу 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 170,00 грн; №0198711305, яким визначено грошове зобов`язання по платежу 30 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 20107,65 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу: АДРЕСА_2, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
На час звернення позивача до суду, податкові повідомлення-рішення відповідачкою не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, позивач, вважаючи податковий борг за даними податковими повідомленнями-рішеннями узгодженим, звернувся до суду з позовом про його стягнення.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі мотивовані тим, що сума податкового боргу є узгодженою і не сплаченою, відтак підлягає стягненню.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідачка посилається на те, що ні наказу про проведення перевірки, ні письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ні податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, вона не отримувала, що свідчить про неузгодженість податкових зобов`язань та безпідставне винесення позивачем податкової вимоги. Вказує, що неотримання наказу та повідомлення про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, що узгоджується зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду.
Крім того, наголошує, що зміна зареєстрованого місця її проживання відбулася ще 03.10.2015, тобто задовго до проведення перевірки, що підтверджується документами, доданими до матеріалів справи, проте, суди першої та апеляційної інстанцій такі докази безпідставно проігноровали та прийшли до помилкового висновку, що податкові зобов`язання є узгодженими.
Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у цій справі.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Колегія суддів, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга відповідачки задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
Таким чином, грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом, яке оскаржене платником податків в судовому порядку, набуває статусу узгодженого з дня набрання судовим рішенням законної сили, у разі якщо процедуру оскарження платник податку не розпочинає, останній має сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.