ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 520/8300/21
адміністративне провадження № К/990/25882/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 (суддя Білова О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., П`янова Я.В.) у справі №520/8300/21 за позовом Акціонерного товариства "СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК "ГРАНТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2021 року Акціонерне товариство "Східно-Український банк "Грант" (далі також - позивач, Товариство, банк) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 19 квітня 2021 року № 00053880712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, на 903 536,25 грн (за податковими зобов`язаннями 722 829,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями 180 707,25 грн);
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "ПС" від 19 квітня 2021 року № 00053890712, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 19 квітня 2021 року № 00053940712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) на 739 500,00 грн (за податковими зобов`язаннями 591 600,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями 147 900,00 грн);
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "ПС" від 19 квітня 2021 року № 00053930712, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 24 565,92 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг);
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "ПН" від 19 квітня 2021 року № 00053920712, яким застосовано штраф у сумі 148 931,00 грн щодо виявлених помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг);
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Д" від 19 квітня 2021 року № 00054370718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору на 703 659,68 грн (за податковими зобов`язаннями 403 081,99 грн, за штрафними фінансовими санкціями 100 770,50 грн, сума пені 199 807,19 грн);
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Д" від 19 квітня 2021 року № 00054360718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на 721 861,57 грн (за податковими зобов`язаннями 455 726,99 грн, за штрафними фінансовими санкціями 113 931,75 грн, сума пені 152 202,83 грн);
- визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "ПС" від 19 квітня 2021 року № 00054350718, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з\п.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 19.04.2021 № 00053880712 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток банківських організацій на 903536,25 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 722829,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 180707,25 грн.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення форми "ПС" від 19.04.2021 № 00053890712 про застосування штрафу в сумі 1020,00 грн з податку на прибуток банківських організацій.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 19.04.2021 № 00053940712 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 367172,5 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 293738,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 73434,50 грн.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Д" від 19.04.2021 № 00054360718 ГУ ДПС у Харківській області про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 721861,57 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 455 726,99 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 113 931,75 грн, пені - 152 202,83 грн.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Д" від 19.04.2021 № 00054370718 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору в частині пені в сумі 5632,10 грн
Відмовлено у визнанні протиправними і скасуванні податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Харківській області від 19.04.2021:
№ 00053930712 про застосування штрафу в сумі 24 565,92 грн з ПДВ;
№ 00053920712 про застосування штрафу в сумі 148 931,00 грн з ПДВ;
№ 00053940712 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 372327,50 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 297862,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 74465,50 грн;
№ 00054350718 про застосування штрафу в сумі 1020,00 грн з податку на доходи фізичних осіб щодо сплати податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з\п;
№ 00054370718 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на 698027,58 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 403 081,99 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 100770,50 грн, пеня - 194 175,09 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 19.04.2021:
№ 00053930712 про застосування штрафу в сумі 24 565,92 грн з ПДВ;
№ 00053920712 про застосування штрафу в сумі 148 931,00 грн з ПДВ;
№ 00053940712 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 372327,50 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 297862,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 74465,50 грн;
№ 00054350718 про застосування штрафу в сумі 1020,00 грн з податку на доходи фізичних осіб щодо сплати податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з\п;
№ 00054370718 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на 698027,58 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 403 081,99 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 100770,50 грн, пеня - 194 175,09 грн.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 залишено без змін.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень та наказу від 20.02.2020 № 1074, наказу від 09.02.2021 № 687 та наказу від 25.02.2021 № 1162 Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.
За наслідками перевірки було складено акт від 22.03.2021 № 4686/20-40-07-12-07/14070197 про результати документальної виїзної перевірки позивача, яким було встановлено низку порушень.
Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, 05.04.2021 подав до Головного управління ДПС у Харківській області заперечення до останнього.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Харківській області було визначено висновки акту вважати наступними:
Перевіркою встановлено порушення Товариством:
- п.36.1 ст.36, п.37.2.ст. 37, п.38.1 ст. 38, п. 44.1, п. 44.2 ст.44, п.п. 57.1-1.2, п. 57.1-1 ст. 57, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 722 829 грн, у тому числі, за 2017 рік у сумі 610207 грн, а саме: за 1 квартал 2017 року у сумі "-" 4078 грн, за півріччя 2017 року у сумі 579300 грн, за 9 місяців 2017 року у сумі 578933 грн, за 2017 рік у сумі 610207 грн, за І квартал 2018 року у сумі 11114 грн, за півріччя 2018 року у сумі 25907 грн, за 9 місяців 2018 року у сумі 36383 грн, за 2018 рік у сумі 55501 грн, за І квартал 2019 року у сумі 15313 грн, за півріччя 2019 року у сумі 34113 грн, за 9 місяців 2019 року у сумі 41368 грн, за 2019 рік у сумі 57121 грн;
- п. 46.1 ст.46, п.49.2 ст. 49, п. 137.4 ст. 137 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ, не подано розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) (додаток АВ до рядка 20 АВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік;
- п.187.1 ст.187, п.189.9 ст.189, п. 198.5 ст. 198 п.201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 591600 грн, у тому числі: за січень 2017 року на суму 50067 грн, за лютий 2017 року на суму 1703 грн, за березень 2017 року на суму 29747 грн, за квітень 2017 року на суму 49723 грн, за травень 2017 року на суму 1692 грн, за червень 2017 року на суму 5009 грн, за липень 2017 року на суму 47639 грн, за серпень 2017 року на суму 1807 грн, за вересень 2017 року на суму 2256 грн, за жовтень 2017 року на суму 49166 грн, за листопад 2017 року на суму 1907 грн, за грудень 2017 року на суму 2288 грн, за листопад 2018 року на суму 297862 грн, за липень 2019 року на суму 50735 грн;
- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755- VI:
не здійснено реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1 489 308 гр., в тому числі за листопад 2018року - 1489308 грн;
не здійснено реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1468698,22 грн;
- п. 36.1, п.36.2 ст. 36, п.38.1 ст. 38, п.п. 242.1.1. п. 242.1 ст. 242 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ, у результаті чого занижено податкові зобов`язання з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 8,29 грн, у тому числі за І квартал 2017 року в сумі 4,45 грн, за II квартал 2017 року в сумі 0,67 грн, IV квартал 2017 року в сумі 3,17 грн;
- п.п.176.2 "б" п.176.2 ст.176 ПК України від 02.12.2010 № 2755-УІ, встановлено, що у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017 року не відображена сума нарахованих дивідендів за ознакою доходів " 142" "Дивіденди у вигляді акцій, які не змінюють участі" учасникам Акціонерного товариства "Східно-Український банк "Грант";
- п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст.167 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ Товариством не донараховано податок на доходи фізичних осіб за травень 2018 року в загальній сумі 455726,99 грн (3505592,22грн *18% - 3505592,22грн*5%). За результатами перевірки на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України Товариству нараховано податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 462830,23 грн, травень 2018 року. Згідно до ст. 129 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ підлягає нарахуванню пеня за неперерахування, несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб;
- п.п.1.7, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, п.п.168.1.4. п. 168.1 ст.168 ПК України, позивачем не нараховано військовий збір за червень 2017 року у загальній сумі 403081,99 грн, під час реінвестиції дивідендів засновникам - фізичним особам в сумі 26872132,50 грн, відповідно до річних загальних зборів акціонерів АТ "БАНК "ГРАНТ" (Протокол від 30.03.2017 № 1/17) (26872132,5*1,5%= 403081,99). За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України Товариству нараховано військовий збір в загальній сумі 403081,99 грн, за червень 2017 року. Згідно до ст. 129 ПК України підлягає нарахуванню пеня за неперерахування, несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору;
- п. 69.2 ст. 69 ПК України в частині неподання позивачем відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 ПК України строк повідомлення про відкриття та закриття рахунків платників податків у трьох випадках.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 19.04.2021 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" № 00053880712, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України у розмірі 903 536,25 грн (за податковими зобов`язаннями 722 829.00 грн, за штрафними фінансовими санкціями 180 707,25 грн) у зв`язку з безпідставним включенням витрат по орендованому транспортному засобу до складу витрат та у зв`язку з донарахуванням авансового внеску із податку на прибуток за ставкою 18% під час здійснення нарахування частини прибутку на користь акціонерів-юридичних осіб шляхом збільшення статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок збільшення номінальної вартості акцій (реінвестиції дивідендів);
- форми "ПС" № 00053890712, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, у розмірі 1020,00 грн у зв`язку з неподанням Розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) за півріччя 2017 року, три квартали 2017 та 2017 рік;
- форми "Р" № 00053940712, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у розмірі 739 500,00 грн (за податковими зобов`язаннями 591 600,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями 147900,00 грн) у зв`язку з встановленням заниження податкових зобов`язань за рахунок не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ по операції з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку (донараховано суму податку 297862,00 грн та штрафну санкцію - 74465,50 грн), а також у зв`язку з заниженням податкових зобов`язань за рахунок не нарахування податкових зобов`язань по придбаних з ПДВ послугах, що використані в операціях, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) (донараховано суму податку - 293738,00 грн та штрафну санкцію - 73434,50 грн);
- форми "ПН" № 00053920712, яким до Товариства застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) щодо виявлених помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних у розмірі 148 931,00 грн у зв`язку з нездійсненням реєстрації податкових накладних по операції з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1489308,00 грн;
- форми "ПС" № 00053930712, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у розмірі 24 565,92 грн у зв`язку з нездійсненням реєстрації податкових накладних по операціям з придбання послуг, що використані в операціях, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1468698,22 грн;
- форми "Д" № 00054370718, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у розмірі 703 659,68 грн (за податковими зобов`язаннями 403 081,99 грн за штрафними фінансовими санкціями 100 770,50 грн, сума пені 199 807,19 грн);
- форми "Д" № 00054360718, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 721 861,57 грн (за податковими зобов`язаннями 455 726,99 грн, за штрафними фінансовими санкціями 113 931,75 грн, сума пені 152 202,83 грн);
- форми "ПС" № 00054350718, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1020,00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості певних висновків контролюючого органу про порушення банком норм податкового законодавства.
Суд же апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, прийшов до висновку про обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення позову Товариства у повному обсязі.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду повністю, а рішення Харківського окружного адміністративного суду скасувати в частині задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган посилається на те, що спрямування чистого прибутку на збільшення статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок збільшення номінальної вартості акцій фактично є реінвестицією дивідендів, а відтак на суму такого прибутку має бути нараховано та сплачено до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 18%.
Вказує також на помилковість висновків судів про доведення позивачем використання автомобіля марки РОRSСНЕ моделі САYЕNNЕ 8 у господарській діяльності останнього, оскільки матеріалами справи не підтверджено ким із працівників Товариства та за яких обставин використовувався актив у вигляді вказаного транспортного засобу, з якою саме метою він використовувався і чи пов`язане таке використання з діяльністю позивача.
Стосовно ж тверджень суду апеляційної інстанції про безпідставне донарахування Товариству податкових зобов`язань з ПДВ за операцією з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку, то контролюючий орган наголошує на тому, що таке нарахування є правомірним та обґрунтованим, оскільки позивачем жодних документів, які б підтверджували настання обставин, що привели стан будівель до аварійного у період з 20.04.2018 по 02.11.2018 до перевірки подано не було.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у випадках, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
У світлі заявлених підстав касаційного оскарження відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду з питання щодо необхідності нараховувати та відповідно вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 18% під час здійснення нарахування частини чистого прибутку на користь акціонерів - юридичних осіб шляхом збільшення статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок збільшення номінальної вартості акцій, тобто, як вважає контролюючий орган, реінвестиції дивідендів.
Щодо інших порушень, встановлених під час перевірки, то відповідач посилається на суперечливі аргументи суду апеляційної інстанції та ігнорування прямих норм права.
Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу контролюючого органу - без задоволення, повністю підтримуючи мотиви, з яких виходив апеляційний суд при вирішенні спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі також - ПК України).
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги у світлі висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з наступних міркувань.
Щодо податкового-повідомлення рішення форми "Р" від 19.04.2021 №00053880712 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток банківських організацій на 903536,25 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 722829,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 180707,25 грн, суд виходить з такого.
Вказані порушення, за висновками контролюючого органу, полягали в несплаті позивачем авансового внеску з податку на прибуток підприємств за 2017 рік (донарахування податку становлять 563 016,00 грн.) та завищенням витрат, понесених по орендованому транспортному засобу (донарахування податку становлять 159 813,00 грн.)
Так, відповідач вважає неправомірним віднесення до витрат коштів, витрачених позивачем на орендну плату, ремонт і списання витраченого пального щодо орендованого транспортного засобу, що призвело до донарахування податку на прибуток підприємств на суму 159 813, 00 грн.
Такі свої висновки контролюючий орган мотивує наявністю у позивача власного автомобільного парку, який налічує 34 автомобілі, що, у свою чергу, викликає сумнів у доцільності оренди ще одного транспортного засобу. Крім того відповідач вказує, що первинні бухгалтерські документи, що надані до перевірки, не розкривають суть та зміст господарської операції, зокрема, в подорожніх листах маршрути руху орендованого автомобіля сформульовані загальними фразами, не зазначені пункти призначення, час прибуття та вибуття та інша необхідна інформація, яка розкриває суть проведеної господарської операції, її ділову мету, наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції та підтверджує зв`язок витрат з господарською діяльністю платника податків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що для здійснення своєї статутної діяльності позивач на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 30.09.2014 використовує транспортний засіб - легковий автомобіль марки РОRSСНЕ моделі САYЕNNЕ 8 типу легковий універсал-В, реєстраційний номер: НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, 2012 року випуску, колір білий.
Представником позивача в судовому засіданні в суді першої інстанції було надано пояснення та наголошено, що транспортний засіб марки РОRSСНЕ моделі САYЕNNЕ 8 є автомобілем представницького класу та використовується банком для забезпечення зустрічей і переговорів з представниками VIP-групи, які є потенційними і дійсними клієнтами банку та для інших представницьких заходів, викладених в Плані роботи банку з питань перспективного розширення клієнтської і ресурсної бази.
Суди попередніх інстанцій погодились з доводами позивача, що наслідком такої діяльності може бути необхідність розширення клієнтської бази, особливо VIP-групи, для збільшення потенціальних активних операцій та відповідного зростання доходів, що відповідає господарській діяльності позивача.
Суди зазначили, що в структурі банку дійсно існує транспортний відділ, в розпорядженні якого є автомобілі, але переважно економ-класу для забезпечення щоденної логістики. Натомість, в даному випадку, мова йшла про використання автомобіля іншого класу з точки зору іміджевого впливу.
Судами встановлено, що на підтвердження використання вказаного транспортного засобу в господарській діяльності позивача до перевірки були надано належні докази: договір найму (оренди) транспортного засобу від 30.09.2014, акти надання послуг по оренді транспортного засобу, подорожні листи, відомості обліку палива та пробігу, що є первинними документами згідно бухгалтерського обліку.
Використання придбаного пального підтверджується наданими до перевірки актами списання товарів. Крім того, вказані суми витрат на придбання паливо-мастильних матеріалів включені позивачем до загальної вартості адміністративних витрат, оскільки даний легковий автомобіль використовувався для перевезення керівника та працівників позивача до клієнтів, яким надавались послуги з кредитування та відкриття рахунків.
Щодо зауважень відповідача відносно змісту подорожніх листів, судами попередній інстанцій констатовано відповідність останніх вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, з подорожніх листів встановлено, що за весь період, що перевірявся, обслуговування легковим автомобілем марки РОRSСНЕ моделі САYЕNNЕ 8, реєстраційний номер: НОМЕР_1 здійснювали 2 водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є працівниками позивача та щодо яких в ході перевірки не встановлено невідповідності графіку роботи даним подорожніх листів.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36).
Відповідно до пункту 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі також - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Враховуючи вищенаведені обставини у взаємозв`язку з нормами права, колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що не спростований доводами касаційної скарги висновок судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність банком використання у власній господарській діяльності легкового автомобіля марки РОRSСНЕ моделі САYЕNNЕ 8 з метою отримання економічних вигод, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 159 813,00 грн.
Щодо несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, то суд зазначає наступне.
Судом першої інстанції констатовано, що відповідно до протоколу річних загальних зборів акціонерів АТ "БАНК "ГРАНТ" від 30.03.2017 № 1/17 серед інших питань було прийнято рішення щодо наступного:
"Восьме питання:
1. Затвердити розмір чистого прибутку звітного року після оподаткування у сумі 33 484 322,39 грн, який обліковується на рахунку 5040 "Прибуток звітного року".
2. Відмовитись від нарахування та сплати дивідендів за підсумками звітного року та затвердити розподіл отриманого прибутку за звітний рік в сум 33 484 322,39 грн наступним чином:
- 30 000 000,00 грн спрямувати на збільшення статутного капіталу ПАТ "БАНК "ГРАНТ" шляхом підвищення номінальної вартості акцій (рахунок 5004 "Незареєстрований статутний капітал");
- 1 674 216,12 грн, що складає 5% від загальної суми прибутку, спрямувати до резервного фонду ПАТ "БАНК "ГРАНТ№ (рахунок 501 "Резервні фонди");
- 1 810 106,27 грн, залишити нерозподіленими (рахунок 5030 "Нерозподілені прибутки минулих років").
Чотирнадцяте питання:
1. Збільшити розмір статутного капіталу ПАТ "БАНК "ГРАНТ" до 430 000 000,00 грн шляхом підвищення номінальної вартості акцій з 10,00 грн. до 10,75 грн кожна за рахунок спрямування до статутного капіталу частини прибутку банку за 2016 рік у розмірі 30 000 000,00 грн".
Податковому органу під час перевірки надано "Реєстр нарахованої частки прибутку за кожним з учасників АТ "БАНК "ГРАНТ" станом на 02.06.2017", згідно з яким банком визначена нарахована частина прибутку акціонерам, зокрема, юридичним особам.
У зв`язку з реєстрацією змін до Статуту АТ "БАНК "ГРАНТ" (збільшення статутного капіталу до 430 000 000 грн) на підставі Розпорядження бухгалтерії від 02.06.2017 зроблено записи в бухгалтерському обліку по кожному акціонеру на суму відповідно до нарахованої частини прибутку:
Дт 5004 "Незареєстрований статутний капітал";
Кт 5000*** "Статутний капітал банку"
Призначення платежу: зарахування коштів згідно реєстрації УК відповідно до реєстру нарахованої частини прибутку ПІБ фізичної особи/Назва юридичної особи, зокрема, по акціонерам-юридичним особам.
На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок, що надані до перевірки документи та дані бухгалтерського обліку свідчать про збільшення внеску до статутного капіталу власниками акцій саме у зв`язку з розподілом частини прибутку. Тобто, зазначені обставини, на думку відповідача, фактично свідчать про проведення АТ "БАНК "ГРАНТ" - емітентом корпоративних прав операції зі здійснення платежу на користь власників таких корпоративних прав, що засвідчують право власності інвесторів на збільшену частку у майні (активах) емітента, саме у зв`язку з розподілом частини його прибутку, що за своєю сутністю є дивідендом.
Згідно з п.п. 57.1-1.1- 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об`єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов`язань з інших податків і зборів (обов`язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов`язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.
При цьому, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1-1.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.1-1.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди; фізичним особам.
З аналізу вказаних норм вбачається, що авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Як встановлено судами, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств позивача за 2016 рік значення рядка 04 "об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03 РІ) (+.-)" дорівнює 41 855 161 грн, а сума дивідендів за 2016 рік дорівнює 30 000 000 грн, тобто відсутнє перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік.
Крім того, у відповідності до цієї ж податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік сума самостійно задекларованого ПАТ "БАНК "ГРАНТ" зобов`язання з податку на прибуток підприємств становить 7 533 929 грн (рядок 06 декларації).
У строки встановлені положеннями п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України цю суму податкового зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачено ПАТ "БАНК "ГРАНТ" до бюджету, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання такої податкової декларації.
Останній платіж за цією декларацією з зобов`язання по сплаті податку на прибуток за IV квартал 2016 рік у сумі 2611764 грн (рядок 19 декларації) перераховано до бюджету 16.02.2017, що підтверджується меморіальним ордером № 01 від 16.02.2017.
Тобто, судами встановлено, що АТ "БАНК "ГРАНТ" станом на 16.02.2017 повністю сплачено до бюджету грошове зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік, а тому під час прийняття рішення емітентом корпоративних прав щодо виплати дивідендів за 2016 рік (протокол від 30.03.2017) банк не мав непогашеного грошового зобов`язання з податку на прибуток за звітний 2016 рік.
На підтвердження наведеного позивачем було додано до позову відповідний розрахунок.
З урахуванням наведених вище норм податкового законодавства України та встановлених фактичних обставин спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушень п.36.1 ст.36. п.37.2 ст.37, п.38.1 ст.38, 57.1-1.2 п.57.1-1 ст.57 Податкового кодексу України позивачем не допущено, оскільки:
розрахунок авансового внеску з податку на прибуток здійснюється з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, але у даному випадку відсутнє перевищення за результатами діяльності АТ "БАНК "ГРАНТ" за 2016 рік;