ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 320/778/19
адміністративне провадження № К/9901/6259/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 (головуючий суддя: Панова Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 (головуючий суддя: Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі № 320/778/19 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям пункту 3 Рішення міської ради від 08.11.2018 №1141-48-07 "Про розгляд заяв ОСОБА_1", яким вирішено: " 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 01.10.2018 №11-16-2/6928, №11-16-2/6929 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України";
скасувати пункт 3 Рішення міської ради від 08.11.2018 №1141-48-07 "Про розгляд заяв ОСОБА_1", яким вирішено: " 3. Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 01.10.2018 №11-16-2/6928, №11-16-2/6929 відмовити у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України";
зобов`язати відповідача розглянути дві заяви ОСОБА_1 від 01.10.2018 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог пункту 2, пункту 6 частини 6 статті 34 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-ХІІ), Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", а також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15.04.1994, яка ратифікована Україною 26.04.1996, Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 справа № 1-11/2018 (3830/15);
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за порушення статей 15, 20 Закону України "Про звернення громадян", яка розглянула заяви ОСОБА_1 від 01.10.2018, за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто;
зобов`язати керівника органу влади Броварської міської ради Київської області, розглянути заяви позивача від 01.10.2018 особисто та у присутності позивача;
визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за зміну підстав звернення позивача щодо відведення земельної ділянки викладену в заявах від 01.10.2018, та примушенням надавати проект землеустрою до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно до заяв позивача;
зобов`язати відповідача усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України "Про звернення громадян", провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 01.10.2018, та встановити, хто примушує позивача надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки;
зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 24.01.2020 позов задовольнив частково:
визнав протиправним і скасував пункт 3 рішення Броварської міської ради Київської області від 08.11.2018 № 1141-48-07 "Про розгляд заяв ОСОБА_1";
зобов`язав Броварську міську раду Київської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 01.10.2018 № 11-16-2/6928, № 11-16-2/6929, у порядок, строки та спосіб, що визначені діючим законодавством, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.05.2020 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і у цій частині ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 залишив без змін.
Ухвалами Верховного Суду від 09.07.2020, від 10.08.2020 та від 25.08.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020.
17.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.09.2020 залишив без руху заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі №320/778/19.
У цій ухвалі суд запропонував заявнику усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованих пояснень із наведенням конкретних нововиявлених або виключних обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення від 24.01.2020, із зазначенням дат про їх обізнаність або встановлення.
05.10.2020 на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2020.
У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він усунув недоліки раніше поданої ним заяви шляхом розмежування виключних та нововиявлених обставин, а також уточнив час, коли позивач дізнався про виключні та нововиявлені обставини.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.10.2020 заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі № 320/778/19 повернув заявнику.
Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить Суд скасувати оскаржувані ухвалу та постанову, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ/ВИКЛЮЧНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими/виключними обставинами рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020, з урахуванням поданих на виконання вимоги суду уточнень, обґрунтована наступним.
Щодо наявності виключних обставин позивач повідомив, що Конституційний Суд України 27 лютого 2020 року, Справа № 1-247/2018 (3393/18) ухвалив Рішення за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс). Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Вказаними положеннями Закону № 3551-ХІІ передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
Конституційний Суд України підкреслив, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Водночас невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, підриває довіру до держави. "Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації", - зазначається у Рішенні.
На думку заявника, Рішенням Конституційного Суду України підтверджені права позивача на звернення до відповідача із заявами про пільгове відведення земельної ділянки як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, особі прирівняної до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи та особі, яка відселена із зони зараження від ЧАЕС III категорії, але через ненадання доступу до суду, позивач не може захистити свої права.
Щодо нововиявлених обставин позивач зазначив, що постановою Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі № 361/4237/17 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради встановлено: " 38. Натомість право позивача як інваліда війни II групи та постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії III на отримання земельної ділянки з урахуванням пільг, передбачених абзацом 2 пункту 18 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та пункту 20 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підлягає захисту шляхом оскарження рішень, дій чи бездіяльності Броварської міської ради щодо розгляду заяви про надання земельної ділянки".
Зазначені висновки суду касаційної інстанції, на переконання заявника, додатково підтверджують наявність підстав для перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 за виключними та нововиявленими обставинами, зважаючи на те, що предметом позову у справі, що розглядається, є надання земельної ділянки позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, як особі прирівняною до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та особі відселеної із зони зараження від ЧАЕС III категорії, а суддя першої інстанції встановив, всупереч чинному рішенню суду у справі № 2361/1495/2016-3, що таких підстав як надавати земельні ділянки не належить до повноважень відповідача.
Щодо строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими та виключними обставинами ОСОБА_1 зазначив, що Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-247/2018(3393/18), прийняте 27 лютого 2020 року, та оприлюднено трохи пізніше, та відповідно саме з цього часу позивач дізнався про виключні підстави.
Позивач також зазначив, що на час прийняття Рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18), вже було прийнято рішення суду першої інстанції та справа № 320/778 /19 перебувала у апеляційній інстанції.
Постанова Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №361/4237/17 за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради отримана позивачем у липні 2020 року, після виготовлення повного тексту рішення.
Позивач вважає, що враховуючи Рішення Конституційного Суду України у справі №1-247/2018 (3393/18), постанову Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №361/4237/17, ухвалу Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №320/778/19, Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (СОVID-19)", а також дату звернення позивача із заявою про перегляд рішення за нововиявленими та виключними обставинами, строк звернення ним не пропущений.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановляючи ухвалу про повернення заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що приписами КАС України розмежовано поняття нововиявлених та виключних обставин, визначено різну процедуру розгляду таких заяв, що стосується кількісного складу суддів та визначено різні строки подання заяв про перегляд рішення за нововиявленими та виключними обставинами. Водночас ОСОБА_1 у заяві від 05.10.2020 одночасно визначено дві різні підстави для перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі № 320/778/19, що не передбачено процесуальним законом. За таких обставин, суди дійшли висновку, що заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху.