ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 620/5329/22
адміністративне провадження № К/990/21713/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (суддя Житняк Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (колегія у складі суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М.)
у справі № 620/5329/22
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_6 ) та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) звернулися до суду з позовом до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним рішення від 24.12.2021 та зобов`язання відповідача виділити в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Дельта" згідно з поданими заявами та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2021 позивачі звернулися до Голови Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області із заявами про виділення в натурі (на місцевості) належної їм на підставі сертифікату серії ЧН №0194465 земельної частки (паю) із земель колишнього КСП "Дельта" та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
3. До заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було додано копії сертифікатів на право на земельну частку (пай), копії паспортів та ідентифікаційного коду, копії довідок про порядковий номер згідно списку членів КСП, доданого до державного Акта на право колективної власності на землю, копії плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність КСП "Дельта".
4. Рішенням відповідача від 24.12.2021 позивачам відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) отриманий з порушенням установленого законом порядку.
5. Підставою для відмови у задоволенні заяв позивачів згідно з оскаржуваним рішенням від 24.12.2021 стало те, що надані позивачами сертифікати на право на земельну ділянку (пай) є похідними від Державного акту на право колективної власності на землю, виданого КСП "Дельта", який визнаний нікчемним, тобто таким, який не може породжувати будь-які права та обов`язки.
6. Відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020 у справі №10/136(8/224) визнано недійсним розпорядження Городнянської районної державної адміністрації за №56 від 21.02.1997 "Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" для сільськогосподарського використання".
7. У зазначеному рішенні суд вказав, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю КСП "Дельта", виданого 28.02.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №33, є похідними від вимоги про визнання недійсним розпорядження райдержадміністрації від 21.02.1997 №56 "Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству "Дельта" для сільськогосподарського використання", яке є підставою для видання такого акту, а тому при визнанні судом такого розпорядження недійсним оспорюваний державний акт є нікчемним і визнання його незаконним не вимагається, а оцінка цих обставин зазначається в мотивувальній частині рішення.
8. Крім того, рішенням Городнянського районного суду від 23.09.2016 у справі №732/1661/14 визнано недійсним розпорядження Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 20.02.2003 №46. Зазначено, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2016 не заперечені висновки судів про те, що позивач набув право на земельну частку внаслідок прийняття незаконного розпорядження органу влади, яке було визнане судом недійсним, та на підставі нікчемного державного акту колективної власності на землю, виданого КСП "Дельта".
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування позову позивачі зазначають, що були членами КСП та отримали земельні сертифікати. Право на земельну частку (пай) підтверджується належними їм сертифікатами. Розмір належного їм паю становить 40,2 га в умовних кадастрових гектарах згідно довідок. Враховуючи зазначене, відмова відповідача виділити в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Дельта" та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області є протиправною.
Крім того, 11.07.2001 місцевий суд Городнянського району Чернігівської області, розглянув справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на відмову Макишинської сільської ради (на теперішній час - орган місцевого самоврядування Седнівська селіщна рада) заявникам надати згоду на виділення земельних паїв в натурі. Судом встановлено, що заявники отримали земельні сертифікати в законний спосіб, згідно з чинним законодавством на час отримання сертифікатів. Право на земельну частку (пай) заявників підтверджується належними їм сертифікатами, розмір належного їм паю становить 40,2 га в умовних кадастрових гектарах згідно наданих довідок. Таким чином, Городнянським районним судом Чернігівської області в справі № 2-621/2001 від 11.07.2001 року визнано факт законного набуття права власності на земельну частку (пай) громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та зобов`язано вчинити певні дії органу місцевого самоврядуванню щодо виділення в натурі земельних часток (паїв).
10. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що нікчемність державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП "Дельта", свідчить про відсутність законної підстави для існування прав учасників колективної власності та призводить до втрати прав, похідних від прав колективної власності.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.11.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023, відмовив у задоволенні позову.
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суди зазначили, що надані позивачами сертифікати на право на земельну ділянку (пай) є похідними від Державного акту на право колективної власності на землю, виданого КСП "Дельта", який визнаний нікчемним, тобто таким, який не може породжувати будь-які права та обов`язки, що підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
13. У касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
14. Як на підставу касаційного оскарження покликаються на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 17 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та інших положень земельного законодавства у питанні реалізації власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у випадку скасування розпорядження районної державної адміністрації про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству.
15. Ухвалою від 14.08.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі для перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій п. 17 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України та інших положень земельного законодавства у питанні реалізації власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) у випадку скасування розпорядження районної державної адміністрації про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству.
16. Скаржники клопотали про розгляд справи за їхньої участі. Ухвалою від 08.01.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання і призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
17. Відзив від відповідача не надходив, при цьому відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 22.08.2023. Також відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повістку про виклик у судове засідання Седнівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області отримано 16.01.2024.
18. У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання 25.01.2024, Суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.
20. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання є особливо суворими. Зазначений підхід неодноразово застосовувався Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 20.05.2019 у справі №826/11885/16, від 16.04.2020 у справі №826/6766/18, від 16.04.2020 у справі №826/7696/18, від 26.05.2020 у справі №460/1033/19, від 20.10.2020 у справі №540/1296/19, від 08.10.2021 у справі №240/19318/20, від 11.11.2021 у справі №400/3035/19, від 16.11.2021 у справі №360/1406/20 та від 01.02.2022 справі №280/8281/20.
22. Частинами 1-3 ст. 25 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) врегульовано порядок приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій та встановлено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
23. Відповідно до ч. 5 ст. 25 ЗК України особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
24. Згідно з ч.ч. 10-11 ст. 25 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
25. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що кожна особа має гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості) і у разі відсутності такої землі - із резервного фонду земель державної або комунальної власності.
26. Така позиція відображена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 813/664/15, від 04.09.2019 у справі № №810/1096/18, від 05.11.2020 у справі № 810/4393/17, від 02.12.2021 у справі №120/1315/19-а, від 27.04.2023 у справі № 520/7113/19 та від 14.08.2023 у справі № 810/1219/18.
27. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон №899-IV) право на земельну частку (пай) мають:
- колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
- громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
- громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
- громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
28. Згідно зі ст. 2 Закону №899 основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: