ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024року
м. Київ
справа № 125/610/21
провадження № 51-5336 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року про закриття кримінального провадження та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020310000367, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року закрито кримінальне провадження в частині, яке внесене 25 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020310000367 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про порушення строків досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України, зазначає, що строків досудового розслідування порушено не було, оскільки захисника і обвинуваченого було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування 27 серпня 2020 року, а не 10 вересня 2020 року, як стверджує сторона захисту, тобто до закінчення строку досудового розслідування, який датований 01 вересня 2020 року. Крім того, захисник листом підтвердив, що дійсно йому та обвинуваченому було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування саме 27 серпня 2020 року, проте він відклав ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 10 вересня 2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці. Стверджує, що питання про направлення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування виникло лише через 2 роки після цих подій, а цій процесуальній поведінці ще передувало заявлене клопотання сторони захисту про повернення прокурору обвинувального акту з підстав невірної кваліфікації дій обвинуваченого, тобто про порушення строків досудового розслідування не йшлось взагалі. З огляду на це прокурор вважає, що всупереч висновкам суду, обвинувальний акт було складено та направлено до суду в межах строку досудового розслідування. Такі порушення, як зазначив прокурор, залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив рішення без дотримання вимог ст. 419 КПК України. Крім того, апеляційним судом була взята до уваги інформація, яка містилась в довідці, виданій ФОП ОСОБА_8 про перебування ОСОБА_7 з 24 по 30 серпня 2020 року поза межами м. Вінниці, проте не було допитано цю фізичну особу-підприємця та без належної уваги залишена інформація, яка була надана захисним ОСОБА_9 від 29 травня 2023 року про повідомлення йому та ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування саме 27 серпня 2020 року. Стверджує, що судами попередніх інстанції невірно трактується правовий висновок, викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20)
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану касаційну скаргу, просила скасувати судові рішення та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 та особа, щодо якої закрито кримінальне провадження - ОСОБА_7 під час касаційного розгляду заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора та вважали, що судові рішення про закриття кримінального провадження є законними та вмотивованими, оскільки повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування відбулось 10 вересня 2020 року, а не 27 серпня 2020 року як зазначено в довідці захисника ОСОБА_9 .
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПКУкраїни.
Так, за наслідками перегляду у касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, встановлено такі порушення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у Єдиний реєстр досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.