ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 748/406/20
провадження № 51-2832 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
(у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах, та засудженого ОСОБА_11 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12019270270000824 за обвинуваченням:
ОСОБА_12,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Талалаївка Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз за вироком Білопільського районного суду Сумської області від 24 грудня 2010 року, зміненим ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 квітня 2011 року, за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої,
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше не судимого,
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Чернігова, жителя АДРЕСА_4, раніше судимого, останнього разу за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 червня 2022 року засуджено:
ОСОБА_12 - за п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років;
ОСОБА_13 - за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років;
ОСОБА_11 - за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років;
ОСОБА_14 - за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Постановлено стягнуто з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_15 80 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року вирок суду змінено.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_12 з п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_13 з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_11 з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Перекваліфіковано дії ОСОБА_14 з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
У решті вирок залишено без зміни.
Вироком суду першої інстанції встановлено, що 15 вересня 2019 року ОСОБА_12, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 вчинили умисне вбивство ОСОБА_16 за таких обставин.
Так, 15 вересня 2019 року, приблизно о 03:45 год. обвинувачені з мотиву помсти за негативне тривале ставлення потерпілого до ОСОБА_13 та з метою вбивства ОСОБА_16, прийшли за місцем проживання потерпілого по АДРЕСА_5, де, реалізуючи спільний умисел, шляхом вибиття вхідних дверей проникли до веранди будинку. Коли ОСОБА_16 відчинив двері, ОСОБА_14, реалізуючи спільний умисел, схопив потерпілого за шию, збив з ніг з метою приведення його у безпорадний стан, та утримував його на підлозі, щоб інші співучасники мали можливість скористатися цим станом та вчинити дії, направлені на позбавлення життя потерпілого.
У цей час ОСОБА_11, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у виді смерті ОСОБА_16 і бажаючи їх настання, зі значною силою умисно наніс два удари рукою в обличчя потерпілого, 3 удари ногою по нижніх кінцівках та не менше одного удару молотком, який заздалегідь взяв із собою з багажника автомобіля, по голові потерпілого.
Одночасно ОСОБА_12, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_16 та бажаючи їх настання, наніс ніжкою від столу не менше 10 ударів по кінцівках, тулубу та голові потерпілого, а також не менше 10 ударів лопатою по різним частинам тіла потерпілого.
ОСОБА_13, у свою чергу, умисно нанесла по голові та тулубу ОСОБА_16 не менше 5 ударів дерев`яною дошкою, не менше 5 ударів обігрівачем та не менше 5 ударів металевим ковшем по голові потерпілого.
Спільними умисними діями ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 спричинили потерпілому ОСОБА_16 не менше 80 травматичних впливів, чим заподіяли тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події. Смерть ОСОБА_16 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок внутрішньочерепної травми, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і має прямий зв`язок із настанням смерті.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини побиття потерпілого, кількість і ступінь тяжкості більшості тілесних ушкоджень, причини припинення побиття, а також та обставина, що обвинувачені залишили будинок, коли потерпілий ще був живий, свідчить про відсутність у них умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_16 та перекваліфікував дії винних на ч. 2 ст. 121 КК України.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд порушив принцип безпосередності, оскільки, усупереч ч. 3 ст. 404 КПК України, не дослідив повторно в судовому засіданні докази, проте дав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції та дійшов безпідставного висновку про відсутність у діях винних умислу на вбивство потерпілого. Тому перекваліфікація дій засуджених на ч. 2 ст. 121 КК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Засуджений ОСОБА_11 у своїй скарзі посилається на суворість призначеного йому апеляційним судом покарання та просить змінити ухвалу цього суду і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. При цьому в якості обставин, що пом`якшують покарання, просить врахувати визнання ним вини, щире каяття, вчинення злочину вперше, наявність на його утриманні хворої матері, а також дані, що позитивно характеризують його особу.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення від засудженого ОСОБА_12, в якому він не погоджується із доводами щодо наявності в його діях умислу на вбивство потерпілого та просить залишити скаргу прокурора без задоволення.
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримала скаргу в повному обсязі, просила скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляду у суді апеляційної інстанції, щодо касаційної скарги засудженого, то заперечувала проти її задоволення.
Захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора та підтримали скаргу засудженого ОСОБА_11 .
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому воно має відповідати тим же вимогам, що й рішення суду першої інстанції, тобто бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, як це передбачено ст. 370 КПК України. Крім того, ухвала апеляційного суду за змістом має відповідати вимогам ст. 419 цього Кодексу.