ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 591/3505/17
провадження № 61-94св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Карпенко С. О. Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Прокуратура Сумської області, Державна казначейська служба України,
третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Сумській області,
розглянув в порядку письмового провадження заяву Державної казначейської служби України про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області, третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Сумській області, про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої діями органів досудового розслідування, прокуратури,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просив відшкодувати йому матеріальну шкоду у розмірі 168 342,34 грн з яких: 1) грошове забезпечення за період з 03 травня 2012 року по 24 серпня 2015 року з урахуванням індексації та компенсації за затримку виплати в загальній сумі 136 447,26 грн; 2) оплата щорічних відпусток за 2012, 2013,
2014 роки обчислена в загальній сумі 9 593,34 грн; 3) матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічних відпусток за 2013, 2014, 2015 роки в сумі
8 338,14 грн; 4) витрати за проведення експертного дослідження 3 963,60 грн та моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 02 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 181 678,02 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Харківський апеляційний суд постановою від 19 листопада 2020 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України та ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова
від 02 червня 2020 року змінив. Резолютивну частину рішення виклав у новій редакції. Стягнув з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 181 678,02 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 14 квітня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Прокуратури Сумської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 09 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 158 342,34 грн, з яких: 1) грошове забезпечення за період з 03 травня 2012 року по 24 серпня 2015 року з урахуванням індексації та компенсації за затримку виплати в загальній сумі 136 447,26 грн; 2) оплата щорічних відпусток за 2012, 2013, 2014 роки обчислена в загальній сумі 9 593,34 грн; 3) матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічних відпусток за 2013, 2014,
2015 роки в сумі 8 338,14 грн; 4) витрати за проведення експертного дослідження 3 963,60 грн.
Харківський апеляційний суд постановою від 17 листопада 2022 року з урахуванням ухвали про виправлення арифметичної помилки від 13 грудня 2022 року апеляційні скарги Сумської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України задовольнив частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року змінив.
Стягнув з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 139 131,70 грн.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Верховний Суд постановою від 31 травня 2023 року касаційну скаргу керівника Сумської обласної прокуратури задовольнив частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату грошового забезпечення в сумі 18 235,97 грн скасував та ухвалив в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову в цій частині з підстав, наведених в постанові.
В решті постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року залишив без змін.
Компенсував Сумській обласній прокуратурі за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 1 220, 78 грн.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
У грудні 2023 року представник Державної казначейської служби України - Сіренко І. С. подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат на користь відповідача у справі - Державної казначейської служби України.
Заява мотивована тим, що під час розгляду справи в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату грошового забезпечення в сумі 18 235,97 грн.
Проте питання про розподіл судових витрат сплачених відповідно до платіжного доручення від 28 січня 2022 року № 77 в сумі 2 375,14 грн вирішене не було, а тому вважає, що є підстави для задоволення заяви.
Позиція Верховного Суду
Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заява Державної казначейської служби України підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.