ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/452/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Пеняк І. В.,
відповідача - Радь І. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо і Ганц"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 (судді: Галушко Н . А. - головуючий, Желік М. Б., Орищин Г. В.) і рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2023 (суддя Андрейчук Л. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо і Ганц",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізумруд",
про витребування нерухомого майна (його частини), визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про права власності та припинення права власності,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (далі - ПрАТ "Закарпаттяобленерго") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо і Ганц" (далі - ТОВ "Сімо і Ганц") про: 1) витребування на користь позивача з незаконного володіння ТОВ "Сімо і Ганц" будівлі "під літ. В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "будівлі під літ. А, Аʼ, Б, В", розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 5 (реєстраційний номер майна: 218060); 2) визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 22.07.2008 в частині державної реєстрації права власності ТОВ "Сімо і Ганц" на вказану будівлю; 3) скасування запису про право власності ТОВ "Сімо і Ганц" на це ж майно; 4) припинення права власності ТОВ "Сімо і Ганц" на зазначену будівлю (реєстраційний номер майна: 218060), номер запису про право власності 932 в книзі 5.
На обґрунтування позову позивач послався на те, що спірне нерухоме майно - будівля ЗТП № 262 було передано до статутного фонду позивача у процесі корпоратизації, проте вибуло із володіння позивача за обставин, що не залежали від його волі; відповідач придбав таке майно у особи, яка не мала права його відчужувати, та зареєстрував право власності на вказане майно за собою.
1.2. ТОВ "Сімо і Ганц" проти задоволення позову заперечило, посилаючись, зокрема на недоведення обставин набуття позивачем у власність спірного майна та законність підстав набуття і володіння відповідачем спірним нерухомим майном; просив застосувати позовну давність.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2022 позов задоволено частково. Витребувано на користь ПрАТ "Закарпаттяобленерго" з незаконного володіння ТОВ "Сімо і Ганц" будівлю "під літ. В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "будівлі під літ. А, А, Б, В", який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 5 (реєстраційний номер майна: 218060). Визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 22.07.2008 в частині державної реєстрації права власності ТОВ "Сімо і Ганц" на будівлю "під літ. В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "будівлі під літ. А, А, Б, В", який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 5 (реєстраційний номер майна: 218060). Припинено право власності ТОВ "Сімо і Ганц" на будівлю "під літ. В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "будівлі під літ. А, А, Б, В", який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 5 (реєстраційний номер майна: 218060), номер запису про право власності 932 в книзі 5. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив із доведеності обставин набуття позивачем у власність спірної будівлі та її вибуття поза волею позивача. За висновком суду першої інстанції, наявність в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право власності відповідача на будівлю "під літ. В" в той час, як вказаний об`єкт нерухомого майна належить на праві власності позивачу, є порушенням права власності позивача та суперечить принципу гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, відображеного в пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Проте обраний позивачем спосіб захисту в частині скасування запису є неналежним способом захисту, оскільки не призводить до відновлення порушеного права позивача. Таким чином, як зазначив суд, вимоги позивача про витребування спірної будівлі з незаконного володіння відповідача, скасування рішення про державну реєстрацію права власності з припиненням права власності відповідача на вказану будівлю підлягають задоволенню, а у позові в частині скасування запису про право власності слід відмовити.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2022 у цій справі залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. ТОВ "Сімо і Ганц", не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2022 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 та за наслідками розгляду прийняти рішення або про скасування рішень судів попередніх інстанцій та відмови в задоволенні позову, або про скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
ТОВ "Сімо і Ганц" вважає оскаржені судові рішення незаконними та необґрунтованими, ухваленими з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування правових висновків Верховного Суду в аналогічних і подібних правовідносинах.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 910/13841/17, від 23.10.2018 у справі № 923/1107/17, від 13.03.2018 у справі № 923/883/16 щодо застосування статті 387 Цивільного кодексу України; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 923/285/16 щодо застосування статті 388 Цивільного кодексу України в контексті необхідності при витребуванні майна оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанови Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанови верховного Суду від 22.0269.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.66)); у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі N 688/2908/16-ц, від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 щодо застосування статті 228 Цивільного кодексу України; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 щодо способу захисту права у разі, коли право власності на спірне майно зареєстроване за іншою особою; у постанові Верхового Суду від 21.12.2021 у справі № 920/842/19 щодо способу захисту порушеного права; у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 522/14900/19 стосовно того, що застосування приватно- правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову за своєю суттю є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. (2) Наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Скаржник також вважає необґрунтованим урахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 910/9381/20 від 18.05.2021 у справі № 914/1898/18, посилаючись на неподібність правовідносин у цих правах та у справі, в якій подано касаційну скаргу.
Зокрема, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили ту обставину, що відповідач фактично володіє спірним майном як таким що є невід`ємною складовою належного йому нерухомого майна, яке перебуває у його володінні та набуто ним на законних підставах, а позивач фактично не пред`явив належного документу, що може підтверджувати його право власності; будівля, власником якої себе вважає позивач, не відповідає технічним та функціональним характеристикам будівлі під літ. "В" (будівлі ЗТП № 262) площею 49,7 м2, якою відповідач володіє на законних підставах з 2003 року; частина окремої будівлі під літ. "В" - це приміщення, в якому здійснюється термальна обробка деталей продукції, що виготовляється ТОВ "Сімо і Ганц", і позивач не може бути власником усього приміщення вказаної будівлі, загальна площа якої становить 49,7 м2, натомість як енергетичне обладнання розміщено тільки в приміщеннях площею 7,5 м2 і площею 7,2 м2, що підтверджується матеріалами справи та технічними документами; в жодних інвентаризаційних відомостях, документах, які містяться в матеріалах справи, немає інформації про площу "Здание ЗТП-262 10/0,4 кв", що виключає можливість витребування будівлі під літ. "В" в цілому.
Водночас, як зазначає скаржник, ТОВ "Сімо і Ганц", укладаючи в 2003 році договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу і здійснюючи реконструкцію та отримуючи після цього свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 777498, яке видано на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради від 11.07.2008 № 276, тобто після реконструкції, не знало про те, що у 2016 році буде чи може бути складений Перелік майна, переданого до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго", виданий Фондом державного майна України.
Також скаржник зазначає, що суди не урахували наявність у ТОВ "Сімо і Ганц" достатніх законних підстав, які фактично виникли з публічних прилюдних торгів, адже цілісний майновий комплекс піл літ. А, Аʼ, Б, В загальною площею 4313 м2 за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 5, був сформований ще Фондом комунального майна Ужгородської міської ради після приватизації Державного підприємства "Виробничо-торговий комбінат" на підставі розпорядження голови Ужгородської міської ради від 14.11.1996 № 406. Тобто, саме держава в особі Фонду комунального майна Ужгородської міської ради розпорядилась своїм майном, що виключає факт внесення до статутного капталу позивача спірної будівлі у 2016 році. Окрім того, скаржник наголошує на тому, що з`явлення вимоги про витребування майна є можливим тільки у випадку відсутності у позивача зареєстрованого права власності, а запис про право вноситься тільки виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Разом із тим, скаржник посилається на те, що ПрАТ "Закарпаттяобленерго", вважаючи себе власником спірної будівлі "Здание ЗТП-262 10/0,4 кв"/будівля ЗТП № 262 за період із 1995 року повинен був вживати хоча б якихось формальних заходів щодо захисту свої прав та інтересів, які б наразі можна було ідентифікувати та вважати такими, що відповідають діям характерним власнику майна чи особи, яка себе такою вважає. Позивач з 1995 року не вчинив жодної дії як власник, а тільки у 2020 році здійснив протиправну реєстраційну дію, щоб набути титул та створити видимість порушення відповідачем його квазі прав власника.
3.2. Від ПрАТ "Закарпаттяобленерго" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження та додаткові заперечення проти відкриття касаційного провадження. Проте підстав для їх задоволення немає, оскільки суд касаційної інстанції, розглянувши матеріали касаційної скарги, установив, що вони відповідають вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, про що було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 15.12.2023.
3.3. Від ПрАТ "Закарпаттяобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені у справі судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Від товариства також надійшла заява про розподіл судових витрат.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Як установили суди попередніх інстанцій, згідно з наказом "Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго" (далі - ДАЕК "Закарпаттяобленерго") від 14.07.1995 № 123 Міністерство енергетики та електрифікації України передало у статутний фонд ДАЕК "Закарпаттяобленерго", зокрема такий об`єкт нерухомого майна: "Будівля ЗТП-262 10/0,4 кв", місцезнаходження: вул. Приладобудівельників.
У Переліку майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступник ПАТ "Закарпаттяобленерго"), виданого Фондом державного майна України 09.06.2016 за № 9004, вказано об`єкт нерухомого майна "Будівля ЗТП-262 10/0,4 кв", місцезнаходження: вул. Приладобудівельників, інвентарний номер об`єкта 785.
Водночас попередні судові інстанції зазначили, що Закарпатським обласним підприємством електричних мереж прийнято наказ "Про склад комісії з інвентаризації майна підприємства" від 21.06.1995 № 122, згідно з пунктом 1 якого наказано провести інвентаризацію майна підприємства відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158 станом на 01.06.1995.
Відповідно до даних інвентарних відомостей Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, складених станом на 01.06.1995, у складі цілісного майнового комплексу вказаного підприємства станом на 01.06.1995 обліковувався такий об`єкт - "Здание ЗТП-262 10/0,4 кв".
Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ДАЕК "Закарпаттяобленерго" у формі відкритого акціонерного товариства від 31.08.1995 № 00131529, вказана компанія (правонаступником якої є позивач) була зареєстрована 31.08.1995.
Разом із тим в процесі розгляду спору господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з реєстраційним посвідченням на будинковолодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям від 19.11.1996, виданого Ужгородським міжрайонним малим виробничим підприємством технічної інвентаризації, будинковолодіння на вул. Приладобудівельників у м. Ужгороді в цілому зареєстровано за Ужгородською міською радою в особі фонду комунального майна (Державне підприємство "Виробничо-торговий комбінат") на підставі розпорядження голови Ужгородської міської Ради від 14.11.1996 № 406.
В подальшому будівля "під літ. В" у складі майнового комплексу за адресою: м. Ужгород, вул. Приладобудівельників, буд. 5, була відчужена на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд" (далі - ТОВ "Ізумруд") на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.1997 № 213.
ТОВ "Ізумруд", у свою чергу, у подальшому відчужив об`єкт нерухомого майна "будівлі під літ. А, Аʼ, Б, В" з будівлею "під літ. В" у складі на користь ТОВ "Сімо і Ганц" на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2003 № 1058.
18.07.2008 на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.07.2008 № 276 відповідачеві видано свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ № 777498 на об`єкт нерухомого майна "будівлі під літ. А, Аʼ, Б, В", у складі якого перебуває будівля "під літ. В".
Згідно з копіями інформаційних довідок, наданих позивачем, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявний запис про право власності № 932 в книзі 5, згідно з яким об`єкт - будівля "під літ. В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "будівлі під літ. А, Аʼ, Б, В" належить на праві власності відповідачеві, підставою для державної реєстрації права власності вказано свідоцтво про право власності від 18.07.2008 № 777498.
В ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили обставини тотожності будівель ЗТП № 262 та будівлі "під літ. В".
4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ПрАТ "Закарпаттяобленерго" заявлені до ТОВ "Сімо і Ганц" про витребування на користь позивача з незаконного володіння відповідача будівлі "під літ. В", що перебуває у складі об`єкта нерухомого майна "будівлі під літ. А, Аʼ, Б, В", розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 5 (реєстраційний номер майна 218060); визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 22.07.2008 в частині державної реєстрації права власності ТОВ "Сімо і Ганц" на вказану будівлю; скасування запису про право власності ТОВ "Сімо і Ганц" та припинення права власності ТОВ "Сімо і Ганц" на зазначену будівлю (реєстраційний номер майна 218060), номер запису про право власності 932 в книзі 5.
4.4. Ухвалюючи судові рішення у справі, попередні судові інстанції дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог заявленого позову.
4.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржені у справі рішення та постанову судів попередніх інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, вважає такі висновки судів передчасними та при цьому виходить із такого.