ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 160/14218/23
адміністративне провадження № К/990/35427/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/14218/23
за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року (суддя - Рянська В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ ДВС, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невинесення постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_7, відкритого стосовно ОСОБА_1, до якого приєднано виконавчі провадження № НОМЕР_6 від 02.02.2023, № НОМЕР_1 від 13.02.2023, № НОМЕР_2 від 21.03.2023, № НОМЕР_3 від 05.04.2023, № НОМЕР_4 від 05.04.2023, № НОМЕР_5 від 05.04.2023 (виконавчі провадження);
- зобов`язати відповідача закінчити зведене виконавче провадження № НОМЕР_7, відкрите стосовно ОСОБА_1, до якого приєднано виконавчі провадження № НОМЕР_6, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (Закон - № 1404-VIII), у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень згідно з виконавчими документами, та вжити всі необхідні дії, визначені частиною першою статті 40 цього Закону.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем у зведеному виконавчому провадженні здійснювалося примусове виконання постанов про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Указані постанови були оскаржені позивачем до суду (суд першої інстанції відмовив у їх скасуванні), однак у зв`язку із апеляційним оскарженням, остаточного рішення по ним так і не прийнято. Позивач добровільно 09 червня 2023 року сплатив штрафи за вказаними вище постановами у повному обсязі з дотриманням строку встановленого статтею 3002 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а тому підстави для стягнення з нього подвійного розміру штрафу відсутні. Водночас відповідач відмовляється закінчити зведене виконавче провадження, відкрите стосовно ОСОБА_1, у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі цих постанов та провести необхідні дії, пов`язані із закінченням виконавчого провадження (зняти арешт, виключити з Реєстру відомості про боржника, та ін.).
У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
02 лютого 2023 року державним виконавцем відділу ДВС відкрито виконавче провадження (ВП) № НОМЕР_6 з примусового виконання постанови Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті (далі - Департамент) серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року (дата набрання законної сили - 03 січня 2023 року) про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 102 000,00 грн.
З таких же підстав 13 лютого 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року (набрання законної сили - 17 січня 2023 року) про стягнення штрафу - 34 000,00 грн.
21 березня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання постанови серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року (31 січня 2023 року) про стягнення штрафу - 68 000,00 грн.
05 квітня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови серії АА № 00002892 від 19 грудня 2022 року (14 лютого 2023 року) про стягнення штрафу - 68 000,00 грн.
05 квітня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання постанови серії АА № 00002882 від 19 грудня 2022 року (14 лютого 2023 року) про стягнення штрафу - 68 000,00 грн.
05 квітня 2023 року відкрито ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання постанови серії АА № 00002908 від 19 грудня 2022 року (14 лютого 2023 року) про стягнення штрафу - 102 000,00 грн.
Усі вище вказані ВП об`єднано та приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_7 (постанови від 21 лютого, 23 березня та 07 квітня 2023 року).
Наприкінці березня 2023 року ОСОБА_1 оскаржені постанови Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення у судовому порядку.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року у справі № 199/2626/23 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесених Державною службою України з безпеки на транспорті, щодо стягнення штрафів з ОСОБА_1 : серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року, серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року, серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року, серії АА № 00002882 від 19 грудня 2022 року, серії АА № 00002892 від 19 грудня 2022 року, серії АА № 00002908 від 19 грудня 2022 року (далі - постанови) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року у вказаній справі поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Підставою для такого поновлення було те, що позивач не отримував оскаржувані постанови засобами поштового зв`язку та ознайомився з їх змістом лише 17 березня 2023 року, що відбулось вже після строку на їх оскарження.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року у справі № 199/2626/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.
02 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення у справі № 199/2626/23.
Однак 11 липня 2023 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року у справі № 199/2626/23 повернуто скаржнику.
13 червня 2023 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою про закінчення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_7 у зв`язку з тим, що 09 червня 2023 року він фактично виконав рішення (сплатив штрафи), тому просив скасувати вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення: зняти арешт, накладений на його майно, виключити відомості про нього з Єдиного державного реєстру боржників, та ін.
До заяви додав копії квитанцій від 09 червня 2023 року про сплату штрафу:
в сумі 51 000,00 грн за постановою серії АА № 00002908;
в сумі 51 000,00 грн за постановою серії АА № 00001951;
в сумі 34 000,00 грн за постановою серії АА № 00002892;
в сумі 34 000,00 грн за постановою серії АА № 00002406;
в сумі 34 000,00 грн за постановою серії АА № 00002882;
в сумі 17 000,00 грн за постановою серії АА № 00001623.
Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 21 липня 2023 року виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 №№ НОМЕР_6, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 зупинено.
Позивач уважаючи, що у зв`язку з оскарженням ним постанов про накладення адміністративного стягнення та їх зупиненням до розгляду його скарги, строк (десять днів) на добровільне виконання (у розмірі 50 відсотків суми штрафу) цих постанов не закінчився, переконаний, що сплата штрафу у розмірі визначеному у постанові свідчить про її виконання у повному обсязі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
За висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на час звернення позивача з позовною заявою про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення закінчився строк для добровільної сплати штрафу у визначеному в постановах розмірі.
Суди попередніх інстанцій установили, що позивачем 09 червня 2023 року сплачено суми штрафу у розмірах, накладених на нього постановами адміністративних стягнень.
У постановах, на підставі частини другої статті 308 КУпАП, прописано, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною другою статті 3002 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі, та вказано (у цих же постановах) відповідні суми штрафу у подвійному розмірі.
Урахувавши, що суми штрафу у подвійному розмірі відповідають - зазначеним у постановах про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо невинесення постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження, оскільки позивачем штрафи сплачено частково, фактичного повного виконання постанов не відбулось.
Цей суд констатував, що у відповідача були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.
Оскільки позовні вимоги про зобов`язання відповідача закінчити зведене виконавче провадження № НОМЕР_7 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень та вжити заходи, визначені частиною першою статті 40 цього Закону, є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору зауважив, що днем набрання законної сили постановами про накладення адміністративного стягнення є: постановою серії АА № 00001951 від 22 листопада 2022 року - 03 січня 2023 року, постановою серії АА № 00001623 від 07 листопада 2022 року - 17 січня 2023 року, постановою серії АА № 00002406 від 06 грудня 2022 року - 31 січня 2023 року, постановою серії АА № 00002892 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року, постановою серії АА № 00002882 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року, постановою серії АА № 00002908 від 19 грудня 2022 року - 14 лютого 2023 року.
На підставі цього суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про оскарження постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення 27 березня 2023 року, тобто після спливу 10-денного строку на оскарження таких постанов та набрання ними законної сили, і суми штрафу сплачені ним після закінчення 10-денного строку з дня набрання законної сили цими постановами.
Суд зауважив, що частина друга статті 308 КУпАП містить імперативний припис щодо стягнення в порядку примусового виконання подвійного розміру штрафу за постановою про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 не оскаржені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанов Укртрансбезпеки про накладення адміністративного стягнення, в яких вказано подвійну суму штрафу, що підлягає примусовому стягненню.
Ураховуючи, що позивачем сплачено суми штрафу в одинарному розмірі після відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанов Укртрансбезпеки, а також приписи частини другої статті 308 КУпАП, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 фактично виконані в повному обсязі рішення згідно з виконавчими документами та, відповідно, відділом ДВС не допущено протиправної бездіяльності щодо не закінчення виконавчих проваджень на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
Отже, суд апеляційної інстанції вважав правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Як на підставу оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій позивач послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та зазначив про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 3002 КУпАП у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо порядку виконання та оскарження постанов Укртрансбезпеки, та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
На переконання скаржника із системного аналізу статті 3002 КУпАП слідує, що у разі оскарження постанов Укртрансбезпеки, строк її добровільного виконання зупиняється до завершення процесу її оскарження.
Скаржник наполягає на тому, що з початком процедури оскарження скаржником постанов Укртрансбезпеки зупинилися строки (передбачені статтями 289, 3002 КУпАП), які ще на той момент не закінчилися. Більше того, закінчення цих строків можливо виключно після завершення процедури оскарження.