ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
справа № 281/264/18
провадження № 51-248 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілої ОСОБА_6
розглянув касаційну скаргузасудженого ОСОБА_7 на вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глухова Лугинського району Житомирської області, громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лугинського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Частково задоволено цивільний позов потерпілої та стягнуто зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 2 950 грн майнової шкоди, 20 000 грн моральної шкоди та 704,80 грн судових витрат.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року вказаний вирок залишено без змін.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2022 року ухвалу апеляційного суду скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Як зазначено у вироку місцевого суду, 13 січня 2018 року приблизно о 21:00 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 перебували за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали спиртні напої. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виникла розмова, в ході якої вони вирішили обшукати кишені ОСОБА_7, поки він спав. Вказану розмову почув ОСОБА_7, який на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пішов до кімнати, в якій знаходився ОСОБА_6, та спочатку завдав йому один удар правою рукою в підборіддя, внаслідок чого останній впав. Далі ОСОБА_7 схопив табуретку, яка стояла поруч, та спричинив ще декілька ударів ОСОБА_6 в ділянку життєво - важливих органів - голови та грудної клітки, у результаті чого ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, та знаходяться у причиновому зв`язку із його смертю.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї
У касаційній скарзі засуджений стверджує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Касаційну скаргу засуджений обґрунтовує тим, що:
- огляд місця події 14 січня 2018 року було проведено без дозволу власника, понятих та відеофіксації;
- відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР наступного дня всупереч ч. 1 ст. 214 КПК;
- поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не були присутні під час огляду місця події, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції;
- судами проігноровано показання свідка ОСОБА_11 про те, що під час огляду місця події, окрім неї, поліцейських та ОСОБА_12, нікого не було;
- всупереч вимогам ст. 233 КПК ні прокурор, ні слідчий за його погодженням не зверталися до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на огляд житла;
- заява ОСОБА_13 про надання дозволу на огляд будинку містить виправлення та була написана після проведення цієї слідчої дії;
- постанова про призначення судово-медичної експертизи містить виправлення щодо дати її прийняття, прийнята до внесення відомостей до ЄРДР без зазначення номеру кримінального провадження, а тому і висновок експерта є недопустимим доказом;
- стороною обвинувачення не доведено, а судами не з`ясовано механізму можливого потрапляння крові ОСОБА_8 на одяг потерпілого, а також отримання потерпілим тілесних ушкоджень до 13 січня 2018 року, чим не виключено причетність ОСОБА_8 до нанесення тілесних ушкоджень, що призвели до смерті ОСОБА_6 ;
- показання свідка ОСОБА_8 не відповідають обставинам справи, зокрема, кількості нанесених ОСОБА_7 ударів потерпілому та часу залишення ним будинку, де сталась подія;
- суд першої інстанції невірно надав оцінку частковому визнанню вини обвинуваченим, оскільки він дав покази про свою присутність в той день і час, коли мала місце подія злочину, однак заподіяння смертельних тілесних ушкоджень ОСОБА_7 заперечував;
- апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання захисника про дослідження письмових доказів;
- в порушення статей 128, 129 КПК, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" із засудженого безпідставно стягнуто судовий збір;
- ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК.
До суду касаційної інстанції надійшли заперечення потерпілої на касаційну скаргу засудженого, в яких вона просить залишити без зміни оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор та потерпіла заперечили проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважали рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими і просили залишити їх без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, Суд під час оцінки касаційних доводів виходить із фактичних обставин вчинення злочину, встановлених судами попередніх інстанцій.
Постановою ККС ВС від 15 серпня 2022 року ухвалу апеляційного суду, якою обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 було залишено без змін, було скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції із наданням відповідних вказівок апеляційному суду.
У вказаному судовому рішенні касаційний суд зробив акцент на необхідності перевірки апеляційних доводів сторони захисту з дотриманням принципу доведення винуватості засудженого ОСОБА_7 поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Наведених вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом було дотримано.
Серед інших доводів сторони захисту, апеляційним судом було розглянуто й аргументи про недопустимість протоколу огляду місця події від 14 січня 2018 року через те, що поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не були присутні під час цієї слідчої дії.
Вказана слідча дія проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК).
Як встановлено судами попередніх інстанцій 14 січня 2018 року приблизно о 08:40 свідок ОСОБА_12 в будинку по АДРЕСА_2 виявила труп потерпілого та викликала працівників поліції та швидку допомогу.
Надалі слідчим було проведено огляд місця події, про що складено відповідний протокол, в якому вказано, що учасниками цієї слідчої дії були, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Проте під час допиту у місцевому суді ОСОБА_9, а ході апеляційного розгляду - ОСОБА_10 надали суперечливу інформацію щодо їхнього перебування під час огляду місця події. Суди мотивували свою позицію щодо врахування під час оцінки доказів у цьому провадженні у їх сукупності, в тому числі й врахуванні протоколу огляду місця події, з урахуванням інформації, повідомленої вказаними свідками, які були понятими.
Колегія суддів погоджується, що у цьому кримінальному провадженні міститься достатня кількість інформації що дає підстави зробити беззаперечний висновок про те, чий труп, у якому місці, у якому положенні був виявлений 14 січня 2018 року. Сторона захисту також не заперечувала наявність тіла потерпілого у місці, зафіксованому у протоколі огляду місця події від 14 січня 2018 року, а також наявність біля нього слідів розбитої табуретки, ніжки якої були поруч.