ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 cічня 2024 року
м. Київ
справа № 949/758/22
провадження № 61-11244св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа ? орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ? орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивований тим, що вона перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 02 березня 2012 року було розірвано. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення з відповідачем залишився проживати з нею у м. Камінь-Каширський Волинської області.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2, маючи реальну можливість виконувати обов`язки щодо виховання дитини, повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідач не цікавиться життям дитини, її фізичним та духовним розвитком, не проявляє батьківської турботи та піклування, не цікавиться життям дитини, не відвідує сина та не спілкується з ним, а також не забезпечує дитину матеріально. Крім того, у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. У свою чергу син почав байдуже ставитись до того, що у нього є батько. Позивач самостійно утримує сина, піклується про його здоров`я, а також фізичний, духовний та моральний розвиток та вважає, що вказані нею обставини є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ? ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 31 січня 2023 року позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ? сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з пояснень позивача, письмових доказів, досліджених судом, та пояснень свідків встановлено, що ОСОБА_2, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, тривалий час не приділяє жодної уваги вихованню дитини, не цікавиться його життям, навчанням, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не спілкується з ним, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, внаслідок чого не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, чим позбавляє його можливості нормально самоусвідомлюватись. Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі у вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя дитини мала місце протягом довгого періоду часу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини. За таких обставин ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 31 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. У матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та нехтування своїми обов`язками відповідачем, які б свідчили про його свідоме ухилення від обов`язків щодо виховання свого сина. Позиція ОСОБА_2 підтверджує про наявність у нього інтересу до збереження батьківського зв`язку з дитиною. Хоча відповідач нерегулярно сплачував аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість, однак вказана обставина не може бути визначальною для вирішення питання про позбавлення батьківських прав. При цьому станом на зараз така заборгованість відсутня.
Колегія суддів виходить й з того, що думка неповнолітньої дитини є достатньо вразливою для нав`язування певних ідей та ставлення близьких родичів, з якими вона постійно проживає. Тому думка неповнолітньої дитини є важливою, але не може бути абсолютною для суду.
Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 має намір налагодити стосунки з дитиною, з якою, більшою мірою з власної вини, не спілкувався протягом тривалого часу та враховуючи той факт, що батьки неповнолітнього ОСОБА_3 перебувають у недоброзичливих відносинах, що ставить батька у заздалегідь невигідне становище щодо можливості спілкування з дитиною. Вказані обставини також лишились поза увагою органу опіки та піклування виконкому Дубровицької міської ради. Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позову.
Аргументи учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції було порушено право на справедливий розгляд справи та доступ до правосуддя. 14 квітня 2023 року Рівненським апеляційним судом було відкрито провадження у справі, однак про час і розгляд справи вона дізналась лише напередодні судового засідання - 19 червня 2023 року. При цьому копію апеляційної скарги їй не було надіслано, у зв`язку з чим порушено її право на подачу відзиву, передбачене статтею 360 ЦПК України. Таким чином, вона була позбавлена можливості завчасно з`явитись в судове засідання та змушена була подати клопотання про участь в судовому в режимі відеоконференції через електронну пошту, яке не засвідчене цифровим підписом через його відсутність. Вказує, що вона має двох малолітніх дітей і спланувати поїздку на судове засідання за пів дня не мала можливості. Таким чином, суд провів розгляд справи, не маючи документально підтверджені докази про належне повідомлення про час та дату розгляду справи. При цьому відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 128 ЦПК судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, що особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п ять днів до засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Суд першої інстанції встановив, що на момент звернення до суду з позовною заявою у відповідача була значна заборгованість зі сплати аліментів. Доводи відповідача про те, що його недостатня участь у вихованні дитини зумовлена проживанням в різних населених пунктах та конфліктом з нею нічим не підтверджені і не відповідають дійсності. Вона ж, навпаки, в інтересах дитини намагалась підтримувати зв`язок з батьком дитини, однак саме його поведінка зумовила припинення спілкування з дитиною. В судовому засіданні повідомляла, а відповідач не заперечував, що коли сину було майже три роки, ОСОБА_2 покинув їх, вона протягом тривалого часу намагалась налагодити контакт з ним, однак відповідач відмовлявся спілкуватись з нею та сином, уникав налагодження контакту. Крім того, з моменту подання позову та до прийняття постанови апеляційним судом, відповідач жодного разу не подзвонив їй чи сину, не приїжджав до нього та навіть не привітав дитину з днем народження, що свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками. При цьому, у судовому засіданні син ОСОБА_3 пояснив, що він жодного разу не бачив батька. У разі наявності бажання бачитись з дитиною, а також у випадку наявності перешкод з її сторони. ОСОБА_2 мав можливість у судовому порядку встановити дні побачення з дитиною, однак таких дій за останні 15 років не вчиняв, що свідчить про відсутність у нього бажання бачитись з дитиною.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (апеляційний суд в оскарженому судовому рішенні порушив норми процесуального права: пункт 5 частини першої, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19).