ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/2492/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Козолуп М.С. (адвокат),
відповідача - Рудаченко А.О. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Бездоля Ю.С.)
від 15.03.2023,
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)
від 14.09.2023
та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)
від 02.10.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Майбутнє"
про стягнення 3 566 714,75 грн,
Короткий зміст позовних вимог, клопотання відповідача про зменшення неустойки та заперечень позивача
1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Майбутнє" про стягнення з відповідача 3 566 714, 75 грн, з яких: 1 941 716 грн неустойки та 1 624 998, 75 грн штрафу.
2. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № Р21-661 від 20.06.2022 (далі - договір) щодо строків та кількості поставленого товару.
3. Відповідач просив суд застосувати статтю 233 ГК України та зменшити розмір штрафних санкцій до 392 338, 62 грн, з огляду на таке:
- пунктом 2.1. договору передбачено допустиме відхилення кількості товару за вибором позивача +/- 5 %, тому мінімально допустимий загальний обсяг товару мав складати 1 187, 80 тон, тобто непоставленою є 134, 14 тони кукурудзи, а не 196, 64 тон, як зазначає позивач;
- було поставлено 1 053, 36 тон з 1 187, 80 тон, що становить майже 89 % від передбаченого договором обсягу товару, тобто недопоставленим залишилося 11 % від загального обсягу товару. Відповідно, розмір штрафних санкцій неспівставний з тими наслідками, що настали в результаті порушення умов договору;
- відповідач вживав заходи для виконання умов договору, зокрема направляв на адресу позивача лист, в якому визнав факт порушення і неналежного виконання зобов`язання, а також пропонував прийняти залишок непоставленої продукції, однак позивач не мав наміру щодо мирного врегулювання ситуації, а умови, запропоновані відповідачу, були для нього неприйнятними (відповідач мав визнати зобов`язання з поставки ще 206, 47 тон товару та укласти аналогічні додаткові угоди до договорів поставки №Р21-670 від 29.06.2022 та №Р21-677 від 13.07.2022);
- позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності будь-яких збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної поставки товару за договором;
- часткове невиконання зобов`язань за договором стало наслідком протиправної поведінки перевізника товару (ТОВ "Симфонія комфорту"). Перевізник, не виконавши свої зобов`язання із перевезення вантажу, протиправно заволодів зерном кукурудзи, призначеним для доставки позивачу. Відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину посадовими особами перевізника;
- порушення зобов`язання було спричинено військовою агресією російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану;
- орієнтовна загальна вартість товару складала 8 124 993, 75 грн (разом з ПДВ), а сума заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій становить 3 566 714, 75 грн, тобто майже половину від орієнтовної вартості усього договору, а тому розмір штрафних санкцій є очевидно завищеним та несправедливим.
4. Позивач заперечував проти клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки з таких підстав:
- застосування або незастосування плюсового чи мінусового опціону (похибки щодо загальної кількості товару, який має бути поставлений, +/- 5 %), залежить виключно від позивача, що передбачено у договорі, а тому кількість непоставленого товару складає 196, 64 тон, а не 134, 14 тон;
- доводи відповідача щодо намагання урегулювати конфлікт є безпідставними, оскільки окрім договору, за яким стягується неустойка у цій справі, між сторонами було укладено ще два договори поставки, за якими поставка не відбулась взагалі, а відповідач заперечував факт їх укладення. Тому без урегулювання правовідносин за двома іншими договорами поставки не було б дотримано балансу інтересів сторін. Намір позивача укласти угоди про врегулювання до договорів поставки однозначно свідчить про бажання позивача мирно врегулювати спір, який виник через неналежне виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару;
- не поставка відповідачем обумовленого у договорі повного обсягу товару призвела до необхідності купувати аналогічний товар за ринковою ціною на момент укладення нової угоди;
- предметом позову є стягнення неустойки і штрафу, які передбачені умовами договору, а тому не потрібно доводити наявність збитків;
- відповідач не надав доказів подання заяви про вчинення злочину зі сторони перевізника;
- відповідач не довів вплив форс-мажорних обставин саме на виконання зобов`язань у взаємовідносинах із позивачем і не надав доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань, які виникли у червні 2022 року;
- розмір заявлених штрафних санкцій у сумі 3 566 714, 75 грн становить 43, 9 % від загальної суми договору, яка складає 8 124 993, 75 грн і цей розмір не є надмірним та непропорційним, або таким, що створює непосильний майновий тягар для відповідача, за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження складного фінансового становища відповідача. Згідно з фінансовою звітністю відповідача станом на 2022 рік у відповідача наявні оборотні і необоротні активи на загальну суму 166 339 500 грн, тому стягнення 3 566 714, 75 грн штрафних санкцій не призведе до банкрутства або тяжкого фінансового становища для відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. 20.06.2022 відповідач (продавець) та позивач (покупець) уклали договір, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити кукурудзу 3 класу, надалі іменований "товар", (зерно насипом українського походження, врожаю 2021 року).
6. Відповідно до пункту 2.1. договору кількість товару, що постачається за договором, складає 1 250 метричних тон (допустиме відхилення кількості товару +/-5% від кількості товару у фізичній вазі за вибором покупця).
7. Згідно з пунктами 6.2., 6.7. договору за порушення терміну поставки товару продавець зобов`язаний виплатити покупцю неустойку у розмірі 50, 00 гривень за кожну метричну тонну не поставленого товару за кожен день прострочення. У разі повної або часткової непоставки товару протягом 5 робочих днів після настання терміну, передбаченого пунктом 3.1. договору, продавець зобов`язаний сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20 % від загальної вартості договору протягом 5 банківських днів з моменту виставлення письмової вимоги покупця.
8. Позивач поставив відповідачу 1 053, 63 тон товару, однак з пропуском строку, встановленого договором. Решту товару поставлено не було.
9. 25.08.2022 позивач пред`явив претензію відповідачу на суму 3 563 853, 75 грн, в якій вказав, що продавець не поставив товар в кількості 259, 14 тон, а товар у кількості 1 053, 36 тон було поставлено поза межами терміну, передбаченого договором. Вимагав сплатити штрафні санкції.
10. У відповідь на претензію відповідач визнав, що зобов`язання виконав частково, однак вказав, що різниця між фактично поставленою кількістю товару та погодженою договором кількістю складає 196, 4 тон, а не 259, 14 тон, як зазначає позивач, оскільки було поставлено 1 053, 63 тони. При цьому допустима похибка щодо загального обсягу поставленого товару складає +/- 5%, що становить 62, 5 метричних тон, а тому мінімально допустимий загальний обсяг товару за договором має складати 1 187, 50 метричних тон. Відповідно, у цьому випадку різниця між кількістю фактично поставленого та договірним обсягом товару складає 134, 14 тон. Порушення поставок зумовлено введенням воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною. Відповідач готовий якнайскоріше виконати своє зобов`язання щодо поставки залишку кукурудзи та просив позивача підтвердити готовність до прийняття залишку недопоставленої продукції. Розмір заявленої неустойки є надмірним по відношенню до збитків позивача, їх розмір не відповідає обставинам порушеного зобов`язання та його наслідкам для кредитора.
11. Між сторонами відбулось листування щодо укладення договорів поставки №Р21-670, №Р-21-677 та наявності не виконаних по ним зобов`язань.
12. Також сторони продовжили листування щодо урегулювання правовідносин за договором поставки (за неналежне виконання якого заявлені вимоги у цій справі), однак не дійшли згоди стосовно умов урегулювання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції
13. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 392 338, 62 грн штрафних санкцій та 53 500, 72 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
14. Суди дійшли висновку, що відповідач допустив порушення зобов`язання в частині строків та кількості поставленого товару, а тому вимоги про стягнення неустойки є обґрунтованими. Водночас, враховуючи принцип збалансованості інтересів сторін, наявні підстави для зменшення розміру неустойки в порядку частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, про яке заявив відповідач, а саме:
- ступінь та пропорційність виконання відповідачем зобов`язань (відповідач поставив 1 053, 63 з 1 250 тон. При цьому суди врахували умови договору щодо допустимої похибки загального обсягу поставленого товару у розмірі +/- 5% від загальної кількості товару. Відповідач має нести відповідальність з урахуванням зазначеної похибки та розміру поставленого товару);
- дії обох сторін після порушення відповідачем зобов`язання (листування сторін та їх позиції щодо урегулювання конфлікту);
- позивач не надав доказів завдання йому збитків саме внаслідок дій відповідача у визначених у цій справі правовідносинах.
15. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 заяву відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.
16. Додаткова постанова мотивована таким:
- відповідач заявив про очікуваний розмір судових витрат у відзиві на апеляційну скаргу та подав докази понесених судових витрат у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України та просив стягнути 75 000, 00 грн;
- позивач заперечував проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказаний розмір не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності, розумності та співмірності;
- беручи до уваги відсутність особливої складності справи, кількість і тривалість засідання у справі, в якій брав участь представник відповідача в суді апеляційної інстанції (3 судових засідання), а також те, що підготовка до судового засідання, робота в судовому засіданні у даній справі фактично є складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу, недоведеність заявником обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, розмір витрат у сумі 75 000 грн є значно завищеним;
- достатнім, співмірним та обґрунтованим буде розмір призначення до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. 09.10.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін. Також скаржник просив скасувати додаткову постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання про долучення доказів понесених витрат на правову допомогу відмовити.
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень визначено пункти 1 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
19. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно зменшили розмір штрафних санкцій та неправильно застосували норми частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України, які не підлягають застосуванню, та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20, від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21, від 14.06.2023 у справі № 911/683/21, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
20. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статей 2, 7, 13, 86, 238 ГПК України, оскільки оскаржувані рішення містять лише доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій без зазначення мотивів відхилення заперечень позивача з цього питання, а також рішення суду першої інстанції не містить висновок щодо кожної позовної вимоги окремо, чим не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.12.2022 у справі № 920/1190/20. Скаржник зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази (договори поставки №Р21-661 від 20.06.2022, № Р21-670 від 29.06.2022 та № Р21-677 від 13.07.2022, лист відповідача б/н та без дати, який скаржник отримав 01.09.2022, проекти угод про врегулювання до договорів поставки та листи відповіді відповідача, які були отримані позивачем 14.10.2022), які однозначно підтверджують відсутність існування виняткових підстав для зменшення розміру заявлених штрафних санкцій (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).
21. Щодо оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає, що суд порушив норму частини четвертої статті 126 та статтю 129 ГПК України, оскільки покладені на скаржника витрати не є співмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт та складністю справи, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, щодо здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
22. 04.01.2024 відповідач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги.
23. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований таким:
- скаржник не надав жодних доказів на підтвердження наявності будь- яких збитків, що стали наслідком неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором поставки;
- до сьогодні позивач не сплатив на користь відповідача 14 % вартості фактично поставленої продукції, які складають 840 839, 35 грн. Наведене вказує, що збитки, про які заявляв скаржник у позовній заяві, відсутні. Зазначена сума приблизно дорівнює вартості недопоставленого обсягу товару;