ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1732/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
третьої особи - Бідюк Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 (головуючий суддя - Шевель О. В., судді - Крестьянінов О. О., Фоміна В. О.)
у справі № 917/1732/22
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" (відповідач), про визнання недійсним рішення загальних зборів від 28.09.2018, яке оформлено протоколом № 2 загальних зборів ТОВ "Промпластполімер".
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки інший учасник товариства на момент прийняття зазначеного рішення був померлим, то товариство не могло приймати рішення про вихід позивача зі складу учасників товариства. Згідно розділу 6 Статуту ТОВ "Промпласполімер" загальні збори цього підприємства є правомочними у випадку, якщо на них присутні учасники, що володіють більше ніж 75% голосів. Другий учасник цього товариства ОСОБА_3, який володів 50% статутного капіталу підприємства, помер, то зазначені загальні збори були не правомочними приймати рішення з будь-яких питань порядку денного, так як, на думку позивача, на них був відсутній кворум.
3. Також позивач вказує, що ТОВ "Промпластполімер" не приймало рішення про прийняття до складу учасників замість померлого ОСОБА_3 його дружини ОСОБА_1, остання не подавала такої заяви на адресу ТОВ "Промпластполімер" до 27.04.2021, тому вона не набула прав учасника цього товариства, і станом на 28.09.2018 року не була його учасником.
4. Відтак на думку позивача, не були виконані вимоги частин другої, п`ятої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" для виходу останнього зі складу учасників цього товариства. Зазначені вище обставини є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпластполімер", які оформлені протоколом № 2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у задоволенні позову відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі статтею 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників; учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників; статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників; відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства; учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу; вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється; позивачем до позовної заяви додано копію протоколу № 2 від 28.09.2018, який підписаний самим ОСОБА_2, у своєму позові останній не заперечує присутність на вказаних зборах та підписання ним цього протоколу; надана позивачем копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" є неякісною та нечитабельною; за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку що позивачем не доведено обставин, на які він посилається у своєму позові, його позиція не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 скасовано. Прийнято нове рішення у справі, яким позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Промпластполімер" від 28.09.2018, оформлене протоколом № 2.
8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до протоколу № 2 від 28.09.2018, на зборах був присутній лише один учасник (засновник) ТОВ "Промпластполімер" - ОСОБА_2, який володіє лише 50% голосів. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на 28.09.2018 ОСОБА_1 успадкувала частку в статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер" і що її було прийнято до складу засновників (учасників) товариства саме як спадкоємицю ОСОБА_3 . Натомість, як вбачається з протоколу № 2 від 28.09.2018, на голосування було поставлено питання про прийняття ОСОБА_1 до складу засновників (учасників) товариства замість ОСОБА_2, а не замість ОСОБА_3 . Отже, відповідне питання не могло бути вирішено лише одним учасником, який володіє 50% голосів.
9. Апеляційний господарський суд врахувавши правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 25.04.2018 у справі № 921/522/17-г зазначив, що вимога закону щодо врахування голосів інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100% голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму, стосується лише ухвалення рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, у всіх інших випадках повинен бути кворум, визначений статутом товариства.
10. З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що загальні збори учасників ТОВ "Промпластполімер", оформлені протоколом № 2 від 28.09.2018, не були правомочними (через відсутність кворуму, передбаченого Статутом товариства), внаслідок чого порушено також і права ОСОБА_2 як засновника (учасника) товариства, оскільки відповідне рішення зборів спрямоване на позбавлення його статусу засновника (учасника) фактично безоплатно - із зазначенням про те, що ОСОБА_1 сплачує йому за частку у товаристві 200 грн.
11. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається з матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час апеляційного розгляду справи, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Тобто змін до реєстру на підставі спірного рішення зборів учасників ТОВ "Промпластполімер" внесено не було, що також свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на передання своєї частки у товаристві ОСОБА_1 .
12. Також апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки предметом позову та апеляційного перегляду в даному провадженні є виключно вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю з підстав відсутності кворуму, виходячи саме з того порядку врахування голосів, що визначений вимогами чинного законодавства та статуту товариства - суд не надає оцінки обставинам щодо того, чи набула ОСОБА_1 станом на час проведення вказаних зборів (28.09.2018) право на частку у статутному капіталі ТОВ "Промпластполімер" як спадкоємиця ОСОБА_3 і чи дотримано нею встановленого законом порядку оформлення права власності на відповідну спадщину. Доказів набуття ОСОБА_1 такого права станом на 28.09.2018 матеріали справи не містять, натомість, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, учасниками ТОВ "Промпластполімер" є ОСОБА_3 (а не ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2, тобто змін до Статуту щодо перерозподілу часток засновників (учасників) станом на час прийняття спірного рішення загальних зборів внесено не було та реєстрації таких змін не здійснено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
13. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 та направити справу № 917/1732/22 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
14. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 та постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 927/242/19.
15. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
16. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
17. У цій частині скаржник доводить, що останню було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача лише під час розгляду справи судом апеляційної інстанції на підставі ухвали від 17.10.2023. Цією ж ухвалою апеляційний господарський суд, зокрема, зобов`язав третю особу надати для огляду в судовому засіданні 07.11.2023 оригінал Статуту ТОВ "Промпластполімер" та оригінал протоколу № 2 від 28.09.2018 року загальних зборів ТОВ "Промпластполімер".
18. В подальшому, 03.11.2023 представником третьої особи на електронну адресу суду було надіслано заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 07.11.2023, з огляду на те, що у період з 06.11.2023 по 15.11.2023 адвокат третьої особи - Бідюк Я. В. перебуватиме у відпустці, та повідомлено суд, що з метою виконання ухвали від 17.10.2023, оригінали документів, які були витребувані судом для огляду, будуть надані в наступне засідання. Також у заяві було зазначено, що відзив на апеляційну скаргу направлено засобами поштового зв`язку на адресу суду та сторонам 03.11.2023.
19. Однак скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не відклав розгляд справи, ухвалив оскаржувану постанову не перевіривши доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та без дослідження відповідних доказів, зокрема, щодо відчуження позивачем своєї частки в статутному капіталі товариства, а також оригіналів доказів, які були витребувані судом саме з метою встановлення дійсних обставин справи. При цьому враховуючи, що представник третьої особи повідомляв суд апеляційної інстанції про направлення відзиву засобами поштового зв`язку, висновок суду про неподання третьою особою відзиву на апеляційну скаргу є необґрунтованим. За доводами скаржника, апеляційний господарський суд фактично порушив право третьої особи на участь в судовому засіданні та подання відзиву на апеляційну скаргу.
20. Також скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв надані позивачем під час апеляційного перегляду справи нові докази, при цьому позивачем не було наведено жодних обґрунтувань неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
21. 24.01.2024 від позивача надійшла заява про закриття касаційного провадження у справі.
22. 25.01.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення із запереченнями на заяву про закриття касаційного провадження у справі.
23. Відзивів на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
24. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.03.2023, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер" є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Розмір статутного капіталу товариства становить 400,00 грн, кожний з учасників володіє часткою в розмірі 200,00 грн (тобто 50% від загального розміру статутного капіталу). Відповідні відомості містяться у реєстрі також і станом на час апеляційного розгляду справи.
25. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
26. 28.09.2018 відбулися загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпластполімер", на яких ухвалено прийняти до складу ТОВ "Промпластполімер" засновником та учасником ОСОБА_1 із часткою 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень; прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про вихід його із складу засновників та учасників ТОВ "Промпластполімер" з поверненням йому ОСОБА_1 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Директора ТОВ "Промпластполімер" зобов`язано внести відповідні зміни до статуту товариства.
27. Прийняті рішення оформлені протоколом № 2 від 28.09.2018.
28. Згідно з розділом VI Статуту, збори засновників є правомочними якщо на них присутні засновники або їх представники, що володіють у сукупності більше ніж 75% голосів, а з питань, що вимагають одностайності - всі засновники.
29. Відповідно до протоколу № 2 від 28.09.2018, на зборах був присутній лише один учасник (засновник) ТОВ "Промпластполімер" - ОСОБА_2, який володіє 50% голосів.
Позиція Верховного Суду
30. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
31. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
32. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
33. У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та ін.).
34. Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18).
35. Якщо після прийняття оскаржуваного рішення зборами товариства до державного реєстру вносилися зміни, зокрема, щодо складу засновників (учасників), розміру їх часток, розміру статутного капіталу, а наявний склад учасників товариства відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, у разі задоволення позову судове рішення з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників. Задоволення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким виключено учасника зі складу учасників товариства, не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно не матиме наслідком відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного рішення загальних зборів. Такий спосіб захисту є неефективний (пункти 5.22, 5.23 постанови Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 924/1304/20).
36. У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі № 907/166/21).
37. Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних збрів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 49 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 912/2620/21).
38. Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19)).
39. Отже, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо (пункт 53 постанови Верховного Суду від 28.03.2023 року у справі № 911/2446/21).
40. Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
41. 17.06.2018 набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1).
42. Статтею 116 Цивільного кодексу України та статтею 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, вийти з товариства за згодою інших учасників.
43. Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
44. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
45. При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.
46. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
47. Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (пункт 7.1 постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18).