РІШЕННЯ
Іменем України
24 січня 2024 року
м. Київ
справа №990/187/23
провадження № П/990/187/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ксендзова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправними і скасування рішень у частині, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
1. 25 серпня 2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) від 26 липня 2023 року №37/зп-23 "Про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19" в частині визнання зафіксованого під час складання кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19, порушення Положення про складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, зокрема, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0095760 (зафіксовано 08 серпня 2019 року) істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також виключати з мотивувальної частини оскаржуваного рішення відомості про це;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення ВККС України від 26 липня 2023 року №37/зп-23 "Про затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19" в частині визнання зафіксованих під час складання кваліфікаційного іспиту порушень Положення про складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді кандидатом ОСОБА_1 істотними та мають наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також виключити з мотивувальної частини оскаржуваного рішення відомості про це;
- зобов`язати ВККС України встановити результати складання позивачем кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19, з урахуванням визнання протиправними зазначених рішень ВККС України та продовжити участь позивача в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року №28/зп-17.
2. Позивач просив розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
II. РУХ СПРАВИ
3. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для її розгляду визначено колегію у складі: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Білак М.В., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
4. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №990/187/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. Крім цього, задоволено клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
5. 20 вересня 2023 року до Верховного Суду від ВККС України надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .
6. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року частково задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача доказів, подане разом з позовною заявою.
7. На виконання вимог цієї ухвали 04 жовтня 2023 року до Суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів до справи. Відповідач не надав суду один з витребовуваних доказів, пояснивши, що його віднесено до службової інформації у Комісії та просив не долучати такий доказ до матеріалів справи.
8. 05 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла відповідь позивача на відзив.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року визнано неповажними причини неподання Комісією витребуваного судом доказу та повторно витребувано у відповідача доказ, який він не надав.
10. На виконання вимог цієї ухвали ВККС України надала витребовувані докази (отримано Верховним Судом 23 жовтня 2023 року).
11. 26 жовтня 2023 року від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи відеозапису проведення Комісією 08 серпня 2019 року кваліфікаційного іспиту та дослідження відеозапису.
12. У судовому засіданні 31 жовтня 2023 року колегія суддів без виходу до нарадчої кімнати постановила дослідити відеозапис під час дослідження доказів.
13. Ухвалою від 23 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасників справи повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
14. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувані рішення Комісія прийняла поза межами передбачених Конституцією і законами України повноважень, з порушенням установленого строку, не маючи правових підстав стверджувати про вчинення позивачем порушення вимог Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішення Комісії від 03 жовтня 2018 року №211/зп-18 (далі - Положення), до того ж, розглянула питання щодо нього не у визначений законодавством спосіб.
15. Пояснюючи свою позицію щодо обставин складення Комісією протоколу реєстрації порушень, позивач зазначив, що під час виконання 08 серпня 2019 року практичного завдання він у підрозділі "Законодавство" офіційного сайту Верховної Ради України (zakon.rada.gov.ua), дозволеного до використання, здійснив пошук постанов Пленуму Вищого адміністративного суду України з питань, що стосувалися виконання практичного завдання. Використання постанов пленуму дозволено Положенням. Позивач зауважив, що у системі пошуку законодавства офіційного сайту Верховної Ради України відсутній такий видавник документів як "Пленум Вищого адміністративного суду України", а тому пошук здійснювався ним за видавником - "Вищий адміністративний суд України", видом нормативно-правового акту - "постанова" та контекстом (назвою) відшукуваних постанов. З переліку виданих на пошуковий запит постанов Вищого адміністративного суду України позивач відкрив посилання, яке містило текст резолютивної частини ухвали Вищого адміністративного суду України у судовій справі. Позивач, за його словами, вважав, що в цій ухвалі йдеться про передбачене частиною п`ятою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зупинення дії нормативно-правового акта, вжитого як захід забезпечення позову. ОСОБА_1 наголошує, що ці дії він вчинив відкрито й неприховано, усвідомлюючи, що поряд перебував член Комісії, який добре бачив екран його комп`ютера, що свідчить про відсутність наміру у будь-який спосіб порушувати порядок складення кваліфікаційного іспиту. Крім цього, позивач акцентує увагу на тому, що текст резолютивної частини згаданої ухвали не містив жодної інформації, яка б стосувалася теми практичного завдання, не міг бути використаний та не використовувався ним з метою написання практичного завдання.
16. Мотиви позивача щодо прийняття ВККС України оспорюваних рішень поза межами передбачених Конституцією і законами України повноважень зводяться до того, що перевірка особистих морально-психологічних якостей кандидата здійснюється під час відбіркового, а не кваліфікаційного іспиту, тобто на етапі, який передує складенню кваліфікаційного іспиту і який позивач успішно подолав. Іншими словами, встановлення відповідності кандидатів на посаду судді критеріям доброчесності не відносяться до завдань кваліфікаційного іспиту. У зв`язку із цим відповідач не мав повноважень стверджувати в оспорюваних рішеннях про наявність у нього обґрунтованого сумніву у питанні доброчесності позивача у зв`язку з констатованими ним істотними порушеннями порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту.
17. Доводи стосовно відсутності у відповідача підстав стверджувати про вчинення позивачем порушень вимог Положення він обґрунтовує тим, що це Положення взагалі не передбачає виконання практичного завдання з використанням комп`ютерної техніки. Зокрема, згідно з пунктами 10, 11 розділу IV "Порядок складення іспиту" Положення складення практичного завдання здійснюється у зошиті для виконання практичного завдання відповідно до зошита з практичним завданням. Для його виконання учасники забезпечуються виключно зошитом для виконання практичного завдання та зошитом з практичним завданням, у якому передбачені чисті аркуші паперу для власних записів (у разі виконання практичного завдання на паперових носіях). Більше того, підпунктом 5 пункту 17.1 цього ж розділу Положення передбачено, що учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування. Однак ВККС України не вжила заходів для усунення протиріч між умовами проведення іспиту, визначеними рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19 "Про розгляд питання щодо призначення кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року №28/зп-17", пунктом 5 якого визначено, що виконання практичного завдання здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки та умовами складання кваліфікаційного іспиту, зазначеними в Положенні, не унормувала порядок використання комп`ютерної техніки, не врегулювала перелік дозволених електронних ресурсів, методи пошуку тощо. Практично всі учасники використовували нормативно-правові акти не на паперових носіях видавничого тиражування, як це передбачено Положенням, а нормативно-правові акти, розміщені на веб-ресурсах, що суперечить пункту 17 розділу IV "Порядок складення іспиту" Положення. Також позивач додав, що розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України тексту судового рішення в конкретній справі, яким не зупиняється дія нормативно-правових актів чи іншим чином не змінюється правове регулювання відносин необмеженого кола осіб, не відповідає правомірним очікуванням користувачів Верховної Ради України стосовно його наповнення виключно нормативно-правовими актами.
18. Стосовно розгляду Комісією питання не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, позивач зазначає, що його не було повідомлено про розгляд питання щодо нього внаслідок чого він не зміг скористатися своїми правами як учасник засідання, на засіданні ВККС України не досліджувала аудіо- та відеозапису кваліфікаційного іспиту, інформацію про пошукові запити, текст резолютивної частини ухвали, також не було оголошено письмових пояснень позивача. Крім цього, на переконання позивача, Комісія мала здійснити розгляд цього питання у склад палати, а не в пленарному складі.
19. Наостанок позивач зазначив, що оспорювані рішення Комісія ухвалила поза межами визначених частиною шостою статті 78 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) строків.
20. Від ВККС України надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
21. Обґрунтовуючи свою позицію, Комісія зазначає, що відповідно до протоколу реєстрації порушень, складеного уповноваженими представниками Комісії 08 серпня 2019 року, під час складання кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного 03 квітня 2017 року, на стадії виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду учасником іспиту з індивідуальним кодом 0095760 (відповідно до рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 цим учасником є ОСОБА_1 ) вчинено порушення, а саме: за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України учасником іспиту відкрито текст резолютивної частини ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року №К/800/33163/14, що підтверджено відповідним відеозаписом. У своїх поясненнях щодо вчиненого порушення позивач визнав, що вчинив ці дії, однак зазначив, що вони є наслідком "прикрого випадку", вказав, що не мав наміру використовувати вказане судове рішення.
22. На переконання відповідача, ухвалюючи оспорювані рішення, Комісія діяла виключно у відповідності до норм Закону та Положення, якими встановлено порядок проведення кваліфікаційного іспиту та порядок затвердження його результатів.
23. Щодо тверджень позивача про прийняття Комісією рішень поза межами повноважень та порушення строків прийняття рішень, відповідач зазначає, що при затвердженні результатів кваліфікаційного іспиту Комісія надає оцінку вчинених учасниками добору порушень, які зафіксовані у протоколах реєстрації порушень, на предмет їхньої істотності. У зв`язку із цим, з метою належного обґрунтування істотності зафіксованих порушень, у рішенні від 26 липня 2023 року №37/зп-23 ВККС України зазначила про вимоги до кандидатів на посаду судді, зокрема, вимогу щодо доброчесності, закріплену в Законі та статті 127 Конституції України. Комісія наголосила на недопустимості неналежної поведінки кандидатів на посаду судді, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата вказаним вище вимогам Закону і Конституції. У рішенні конкретизовано, що нормативно-етичним підґрунтям правил, які застосовуються до учасників кваліфікаційного іспиту є загальноприйняті стандарти академічної доброчесності, дотримання яких забезпечує довіру до його результатів, оскільки позбавляє будь-кого з конкурсантів невиправданих переваг та усуває сумніви у справедливості оцінювання. Отже, зважаючи на те, що позивач допустив порушення правил іспиту, передбачених Положенням, вказане діяння порушує загальноприйняті правила академічної доброчесності, зокрема заборону використання зовнішніх джерел інформації при виконанні письмової роботи, та є проявом якостей, які негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу, тому Комісія зазначила, що такі порушення ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності кандидата на посаду судді, з чого випливає їхня істотність, а не висновок щодо відповідності кандидата критерію доброчесності.
24. Безпідставними, на переконання відповідача, є також посилання на порушення ВККС України строків прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивач помилково вважає, що вказаними рішеннями його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 106 Закону №1402-VIII.
25. Відповідач наголошує на тому, що визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, не є видом юридичної відповідальності.
26. Щодо тверджень ОСОБА_1 про відсутність в його діях порушення правил Положення та про обставини складення протоколу реєстрації порушень, відповідач зазначає, що позивач був ознайомлений з правилами складення іспиту, що засвідчено його власним підписом, тож йому було відомо, що для виконання практичного завдання кандидатам на посаду судді на спеціально призначеному ноутбуці дозволено використовувати у відкритих джерелах (hudoc.echr.coe.int; rada.gov.ua; ligazakon.net) виключно такі нормативно-правові акти: закони, зокрема коментовані; кодекси, зокрема коментовані; постанови пленумів; рішення Європейського суду з прав людини. У правилах зазначено, що використання будь-яких інших джерел, зокрема, текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті, заборонено. Тому, на переконання відповідача, обставини, зафіксовані у протоколі реєстрації порушення, складеного щодо позивача, обґрунтовано визнано порушенням правил кваліфікаційного іспиту, і, з огляду на характер вчиненого діяння, визнано Комісією істотним. При цьому, Комісія акцентує увагу на тому, що позивач у своїх поясненнях підтвердив факт відкриття на офіційному сайті Верховної Ради України тексту ухвали Вищого адміністративного суду України. З огляду на те, що факт відкриття на сайті окремого документу, тобто отримання візуального доступу до інформації, використання якої заборонено правилами кваліфікаційного іспиту, свідчить про порушення вказаних правил, посилання позивача на невідповідність інформації, викладеній у тексті вказаної ухвали практичному завданню, яке виконувалось на іспиті, та відсутності у нього наміру використати вказаний документ для виконання практичного завдання, не виключають факт самого порушення та не свідчать про незаконність висновків Комісії, викладених у рішенні від 26 липня 2023 року №37/зп-23.
27. Стосовно посилань позивача на розгляд питання щодо нього у спосіб, не передбачений Конституцією та Законам України, відповідач вважає ці твердже6ня хибними, оскільки Положенням унормовано порядок визначення результатів кваліфікаційного іспиту, в якому зазначено, що результати іспиту затверджуються Комісією, тобто вказане питання стосується всього складу Комісії, водночас Положення не містить обов`язку ВККС України щодо виклику на засідання осіб, щодо яких складено протокол реєстрації порушень правил вказаного іспиту.
28. У відповіді на відзив позивач відтворив основні тези, викладені ним у позовній заяві, зокрема, щодо порушення відповідачем його права на участь у процесі прийняття рішення, ухвалення оспорюваних рішень неповноважним складом Комісії та поза межами розумних строків. Стверджує, що не вчиняв дій, які могли б свідчити про порушення ним критеріїв доброчесності, визначених статтею 62 Закону №1402-VIII. Вважає необґрунтованими посилання відповідача на загальноприйняті стандарти академічної доброчесності та Закон України "Про освіту", де міститься визначення академічної доброчесності, оскільки правовідносини щодо складення кандидатами на посаду судді кваліфікаційного іспиту не регулюються законодавством про освіту. Наполягає на тому, що не використовував жодних текстів судових рішень, текст ухвали Вищого адміністративного суду України було відкрито помилково і не використовувався при виконанні практичного завдання.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
29. Рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року №28/зп-17, та визначено черговість етапів його проведення. Цим же рішенням позивача в числі 370 кандидатів допущено до складення іспиту на посаду судді та визначено графік проведення іспиту згідно з додатком 1. Встановлено, що виконання практичного завдання здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки (а.с. 140-142, 149).
30. 08 серпня 2019 року позивач взяв участь у виконанні анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду у межах кваліфікаційного іспиту. Код учасника іспиту - 0095760 (а.с. 111).
31. Того ж дня уповноважені представники ВККС України склали протокол реєстрації порушень від 08 серпня 2019 року, у якому зафіксовано, що об 11 год 23 хв учасник з індивідуальним кодом 0095760 за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України відкрив текст резолютивної частини ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року у справі №К/800/33163/14 на 2-х аркушах. Зазначені обставини підтверджуються також відповідним відеозаписом, долученим до протоколу. Указано, що відповідно до підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 Положення кандидату на посаду судді забороняється використання під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 вказаного Положення. До протоколу долучено відповідні додатки: роздруківку резолютивної частини ухвали на 2-х аркушах, диск із записом та надані учасником письмові пояснення щодо порушення.
32. Позивач у своїх письмових поясненнях щодо установлених в протоколі фактів, зазначив, що під час складення кваліфікаційного іспиту на посаду судді місцевого адміністративного суду 08 серпня 2019 року близько 11 години він на офіційному сайті Верховної Ради України в розділі "Законодавство" здійснив пошук постанов Вищого адміністративного суду України, використання яких дозволено при виконанні анонімного письмового завдання. Серед цих актів виявилася й ухвала Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року у справі №К/800/33163/14 (вступна та резолютивна частини). Пояснив, що цю ухвалу відкрив випадково і неумисно. Надалі уповноважений працівник ВККС України, який перебував поруч, підійшов та повідомив, що відкривати судове рішення не можна, на що позивач відповів, що зробив це випадково, маючи на меті відкрити дозволений нормативний акт, що знаходився на рядок нижче в переліку документів і використовувати судове рішення він наміру не мав. Також у поясненнях позивач указав на те, що зазначена ухвала не містить будь-якої інформації, яку можна було б використати під час виконання практичного завдання. Стверджував, що зазначене відбулося внаслідок прикрого випадку, на користь чого свідчить та обставина, що у цей момент поруч перебував працівник комісії, який стежив за діями позивача, до того ж, він усвідомлював, що ведеться відеозапис. Просив розцінити цей інцидент як прикру випадковість та ненавмисні дії, які жодним чином не вплинули на хід та результати виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту (а.с. 108).
33. Того ж дня протокол реєстрації порушень з додатками запаковано у сейф-пакет № 09 09 17, про що складено акт закриття сейф-пакета з матеріалами іспиту (а.с. 109).
34. 26 липня 2023 року Комісія ухвалила рішення №37/зп-23, пунктом 1 якого визнала, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, порушення Положення кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом №0095760 (зафіксовано 08 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
35. Обґрунтовуючи таку позицію, Комісія зазначила, що аналіз конституційних та законодавчих положень, які регламентують порядок добору кандидатів на посаду судді, дозволяє дійти висновку, що це складний, поетапний, тривалий процес відбору та призначення високопрофесійних та доброчесних (високоморальних, гідних) кандидатів на посаду судді.
Добір неможливо провести без дотримання загальних засад. При цьому принципи формування суддівського корпусу є похідними від принципів функціонування судової влади - справедливості, верховенства права, законності, незалежності, відкритості тощо. Керуючись зазначеними засадничими положеннями, Комісія має безпосередньо виявити належні теоретичні знання та рівень професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступінь його готовності та здатності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особисті моральні якості кандидата.
Авторитет судової влади та довіра до неї формуються залежно від персональної довіри до осіб, які обіймають посади суддів та становлять суддівський корпус. Важливо, щоб кандидат на посаду судді не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може поставити під сумнів його відповідність вимогам, визначеним у статті 127 Конституції України та статті 69 Закону.
Нормативно-етичним підґрунтям зобов`язань, заборон та інших правил, які застосовуються до учасників іспиту та чітко визначені в умовах кваліфікаційного іспиту, виступають загальноприйняті стандарти академічної доброчесності, дотримання яких забезпечує довіру до його результатів, оскільки позбавляє будь-кого з конкурсантів невиправданих переваг та усуває сумніви у справедливості оцінювання. Отже, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до таких правил є проявом тих якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та мають негативний вплив на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу.
Дослідивши, зокрема, протокол реєстрації порушень з долученими до нього додатками та поясненнями кандидата, члени Комісії дійшли згоди, що зазначені вище порушення є істотними, оскільки суперечать принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту, які закріплені у Положенні. Отже, зокрема, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0095760 допущено істотні порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту, які ставлять під обґрунтований сумнів питання його доброчесності, що є безумовною підставою для припинення його участі у кваліфікаційному іспиті та узгоджується з підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.
Враховуючи ці обставини, Комісія указала, що припиняє участь, зокрема, кандидата на посаду судді з індивідуальним кодом 0095760 в іспиті та визнає його таким, що не склав кваліфікаційний іспит (а.с. 51-55).
36. Цим же рішенням (пункти 2, 3, 4 рішення №37/зп-23) затверджено кодовані результати виконаних кандидатами анонімних письмових практичних завдань за відповідними спеціалізаціями під час кваліфікаційного іспиту. Згідно з додатками 1, 2, 3 до цього рішення зі 120 можливих балів позивач набрав: зі спеціалізації місцевого загального суду - 97,5 бали, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду - 81,5 бали, зі спеціалізації місцевого господарського суду - 64,5 бали (а.с. 56-58).
37. Також 26 липня 2023 року ВККС України ухвалила рішення №39/зп-23, пунктом 1 якого визнала, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту Положення, зокрема, кандидатом ОСОБА_1 є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
У мотивувальній частині цього рішенні ВККС України зазначила, що мінімально допустимий бал іспиту за однією спеціалізацією - 157,5. Водночас Комісія указала, що згідно з пунктом 12 розділу VI Положення особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі: 1) набрання менше 75% максимально можливого бала за складення першого етапу іспиту (тестування); 2) ненабрання мінімальної кількості балів, визначених пунктом 11 цього розділу; 3) неявки на один або більше етапів іспиту; 4) відмови від складення одного або більше етапів іспиту; 5) допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним (а.с. 59-62).
38. Цим же рішенням (пункти 2, 3, 4 рішення №39/зп-23) затверджено декодовані результати виконаних кандидатами під час кваліфікаційного іспиту анонімних письмових практичних завдань за відповідними спеціалізаціями, а також (пункти 5, 6, 7 рішення №39/зп-23 ) загальні результати кваліфікаційного іспиту. Згідно з додатками 4, 5, 6 до цього рішення у графі "результат іспиту" щодо позивача зазначено, що за результатами кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду він набрав загалом 184,123 бали, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду - 168,125 бали, зі спеціалізації місцевого господарського суду - 151,125 бали, однак у графі "результат" за кожною із цих спеціалізацій зазначено "не складено" (а.с. 63-68).
39. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Згідно із частиною першою статті 70 Закону №1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:
1) рішення ВККС України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;
2) розміщення Комісією на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.
В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до ВККС України, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;
3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;
4) здійснення ВККС України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;
5) допуск ВККС України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;
6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;
7) встановлення ВККС України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті ВККС України;
8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;
9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;
10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;
11) зарахування ВККС України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті ВККС України;
12) оголошення ВККС України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;