ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 340/4059/20
адміністративне провадження № К/9901/24785/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №340/4059/20 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Кіровоградської області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (головуючий суддя - Божко Л.А., судді - Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Господарського суду Кіровоградської області, третя особа - Державна судова адміністрація України, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу голови Господарського суду Кіровоградської області №70 від 29 квітня 2020 року "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям" стосовно судді Господарського суду Кіровоградської області ОСОБА_1 (наразі судді у відставці);
- визнати протиправними дії Господарського суду Кіровоградської області щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року включно із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн згідно частини третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року;
- зобов`язати Господарський суд Кіровоградської області нарахувати та виплатити їй суддівську винагороду (враховуючи раніше виплачені суми, з урахуванням податків і зборів) за період з 18 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року включно, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що вона працювала на посаді судді Господарського суду Кіровоградської області та отримувала суддівську винагороду відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". З 19 червня 2020 року вона була відрахована зі штату суду у зв`язку зі звільненням у відставку.
3. У період з 01 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року відповідач нараховував та виплачував їй суддівську винагороду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат у зв`язку з обмеженнями, які було установлено пунктом 1 наказу голови Господарського суду Кіровоградської області №70 від 29 квітня 2020 року "Про обмеження, що застосовується при нарахуванні суддівської винагороди суддям", виданим відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
4. Указувала, що скорочення суддівської винагороди суперечить нормам Конституції України та міжнародним стандартам гарантування незалежності суддів.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди відповідач повинен був керуватися виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів".
7. Суд відхилив доводи відповідача та третьої особи щодо того, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" був чинним та підлягав застосуванню при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди позивачки.
8. Указував, що застосування положень статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у спірних відносинах прямо суперечить статті 130 Конституції України, у зв`язку з чим суд, з посиланням на положення статті 7 КАС України, застосував норми Конституції України як норми прямої дії без урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
9. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Господарський суд Кіровоградської області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, не мав правових підстав для нарахування і виплати позивачці суддівської винагороди поза межами видатків Державного бюджету та без застосування обмеження, установленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Відповідач не мав об`єктивної можливості не приймати оскаржуваний наказ щодо обмеження суддівської винагороди на виконання Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20.
13. При цьому, позивачка посилається на те, що Верховним Судом 03 березня 2021 року прийнято постанову у справі №340/1916/20, якою касаційну скаргу Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року в цій справі скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, було питання стосовно виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження нарахування у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, у якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
14. Звертає увагу на те, що зважаючи на положення статей 148, 149 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється у межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
15. Зазначає, що судом першої інстанції установлено, що Господарському суду Кіровоградської області, як розпоряднику коштів, були виділені кошти для виплати суддівської винагороди у період з 18 квітня 2020 року по 16 червня 2020 року у розмірі, передбаченому статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", однак останній розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (зі змінами).
16. Вважає, що оскільки нарахування та виплата позивачці у спірному періоді суддівської винагороди у неповному обсязі є наслідком вчинення дій саме Господарським судом Кіровоградської області, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що саме останній повинен здійснити нарахування позивачці недоотриманих коштів.
Позиція інших учасників справи
17. 05 серпня 2021 року до касаційного суду від Господарського суду Кіровоградської області надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки, у якому відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
18. 06 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2021 року для розгляду судової справи №340/4059/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №340/4059/20 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
21. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі, справу №340/4059/20 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
22. ОСОБА_1 постановою Верховної Ради України №2789-ІV від 08 липня 2005 року обрана на посаду судді Господарського суду Кіровоградської області безстроково (а.с.26-27).
23. Головою Господарського суду Кіровоградської області видано наказ №70 від 29 квітня 2020 року "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям", яким відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"), рішення Ради суддів України від 24 квітня 2020 року №22 та на підставі частини 2 статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" наказано фінансово-економічному відділу здійснювати з 18 квітня 2020 року та на період до завершення місяця, у якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування суддівської винагороди суддям господарського суду Кіровоградської області в розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 01 січня 2020 року (пункт 1) (а.с.35).
24. Рішенням Вищої ради правосуддя №1841/0/15-20 від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.30-32).
25. На цій підставі головою Господарського суду Кіровоградської області видано наказ №72-к від 17 червня 2020 року, яким ОСОБА_1 з 19 червня 2020 року відраховано зі штату суду (а.с.29).
26. З довідки №79 від 18 вересня 2020 року та розрахунків розміру суддівської винагороди, нарахованої та виплаченої судді ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року, які складені відповідачем, установлено, що суддівська винагорода судді ОСОБА_1 при її нарахуванні та виплаті у цей період (за винятком днів відпустки) обмежувалася десятьма розмірами мінімальної заробітної плати, установленої на 01 січня 2020 року, відповідно до частин першої та третьої статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік") (а.с.33, 74).
27. Позивачка, дізнавшись про існування спірного наказу у вересні 2020 року та не погоджуючись з обмеженням виплати їй суддівської винагороди, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
30. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
31. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
32. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
33. У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
34. За частинами першою, другою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
35. Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
36. За частиною другою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
37. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
38. 18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - у редакції, яка діяла до ухвалення рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28 серпня 2020 року): "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).