ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2024 року
м. Київ
справа № 820/5622/17
адміністративне провадження № К/9901/51701/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Васильєвої І. А. - головуючий суддя, Судді: Юрченко В. П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ ДПС) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 (суддя Заічко О. В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 (головуючий суддя Жигилій С. П., судді: Сіренко О. І., Спаскін О. А.),
У С Т А Н О В И В :
Громадян ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (відповідач, ГУ ДФС), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2017 №40181-13 про визначення йому податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік в сумі 50ʼ 408,62 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послалася на те, що він є власником об`єктів нежитлової нерухомості загальної площі 3658,1 м2, а саме виробничих будівель промислових підприємств, що знаходяться по АДРЕСА_1, та які згідно з положеннями підпункту ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України звільнені від оподаткування. Тому контролюючий орган протиправно визначив йому податкові зобов`язання за вказані об`єкти нежитлової нерухомості згідно з оскаржуваним рішенням.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 13.12.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, позов задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 24.05.2017 №40181-13.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що при вирішенні питання щодо оподаткування об`єктів нерухомого майна, відмінних від земельної ділянки, визначальним є функціональне призначення об`єкта нерухомості, а не статус його власника в контексті юридична чи фізична особи. Встановивши, що об`єкти нерухомості (ремонтна майстерня, матеріальний склад, котельна, диспетчерська, контора, цех, технічний обмінний пункт), за які позивачу нарахована сума податкових зобов`язань, належать до будівель промисловості, суд першої інстанції зробив висновок, що такі об`єкти за правилами підпункту ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України звільняються від оподаткування.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Відповідач наполягає, що передбачена нормою абзацу ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України податкова пільга в оподаткуванні будівель промисловості надається тільки юридичним особам, тому належне фізичній особі на праві власності таке нерухоме майно підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі що відповідають вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду у зв`язку з реорганізацію податкових органів шляхом приєднання, поділу та створення Державної податкової служби України та її територіальних органів, Суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача у відзиві на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду таке.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2017 №40181-13 податкове зобов`язання за платежем ʼʼПодаток на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомостіʼʼ за 2016 рік в сумі 50ʼ 408,62 грн ГУ ДФС визначило позивачу на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з даними з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкти нежитлової нерухомості загальною площею 3658,1 м 2, що розташовані по АДРЕСА_1, і складаються з: нежитлової будівлі ремонтної майстерні літ. ʼʼВ-Пʼʼ, цегляної, загальною площею 1682,4 м 2; нежитлової будівлі матеріального складу літ. ʼʼГʼʼ, стіни цегляні, загальною площею 355,7 м2; нежитлової будівлі котельної літ. ʼʼД-Пʼ, цегляної, загальною площею 204,0 м2; нежитлової будівлі диспетчерської літ. ʼʼБ-Іʼʼ, цегляної, загальною площею 43,8м2; нежитлової будівлі контори літ. ʼʼА-Пʼʼ, цегляної, загальною площею 530,6 м2; нежитлової будівлі цеху по виготовленню тенів літ. ʼʼА-Іʼʼ, стіни цегляні, загальною площею 384,5 м2; нежитлової будівлі технічного обмінного пункту літ. ʼʼЛ-Іʼʼ, цегляної, загальною площею 457,1 м2 (а.с. 15-16).
Зазначені нежитлові будівлі позивач придбав у Приватного підприємства ʼʼПолтавський ливарно-механічний заводʼʼ, що підтверджується договором купівлі - продажу від 30.04.2014 (а.с. 13-14).
Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктом ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК ).
Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті ʼʼєʼʼ підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.