ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 523/18084/18
адміністративне провадження № К/990/9455/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 523/18084/18
за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, КП "Одестранспарксервіс", Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 (головуючий-суддя Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
20.12.2018 ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської міської ради (далі-відповідач-1), КП "Одестранспарксервіс" (далі-відповідач-1), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі-відповідач-3), Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (далі-відповідач-4), третя особа - ОСОБА_2, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, позивач просила:
визнати протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо ненадання їй направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА";
зобов`язати Одеську міськраду видати їй направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333;
зобов`язати Одеську міськраду відшкодувати їй витрати за зберігання автомобіля у розмірі 4 975, 00 грн;
зобов`язати Одеську міськраду передбачити необхідні компенсаційні виплати власнику автостоянки № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА", за безоплатне зберігання автомобіля на 2019 і наступні роки.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона як особа з інвалідністю ІІ групи з 1994 року та власник автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний знак НОМЕР_1 відповідно до Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 585 (далі - Порядок № 585) має право на безоплатне паркування та зберігання належного їй авто. Позивачка вказала на те, що вона неодноразово зверталась до голови Одеської міськради з вказаного питання, проте його так і не було вирішено у визначений зазначеним Порядком строк.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13.08.2019 відмовив у задоволенні позовних вимог.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.11.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо виконання пунктів 6, 13 Порядку №585;
визнав протиправною бездіяльність Одеської міськради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;
зобов`язав Одеську міськраду протягом тридцяти днів з часу прийняття рішення П`ятим апеляційним адміністративним судом розглянути заяву ОСОБА_1 з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за № 5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради;
зобов`язав Одеську міськраду на виконання Порядку №585 визначити обсяг видатків місцевого бюджету на 2020 рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів;
стягнув з Одеської міськради на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333, у розмірі 6575, 00 грн.
Верховний Суд постановою від 03.11.2021 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, виходив з того, що судами не встановлено на підставі належних доказів чи дотримано Управлінням соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси вимог пункту 13 Порядку №585, зокрема щодо подання до компетентного органу - Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради інформації про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці.
При новому розгляді справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо розгляду заяви з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м.Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради; зобов`язано Одеську міськраду протягом тридцяти днів з часу набрання рішенням суду законної сили розглянути заяву з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м.Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради; стягнуто з Одеської міськради на користь позивачки понесені нею витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, на автостоянці №54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333, у розмірі 19935,00 грн. В решті позову було відмовлено.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.02.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 - скасував в частині зобов`язання Одеської міської ради протягом тридцяти днів з часу набрання рішенням суду законної сили розглянути заяву з усіма доданими до неї документами, що була зареєстрована Управлінням соціального захисту населення Суворовського району м. Одеси 26.02.2018 за №5 та листом від 02.03.2018 №8-21 з пакетом документів була направлена до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 - залишено без змін.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та залишаючи його в іншій частині без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Одеською міською радою допущена протиправна бездіяльність щодо забезпечення реалізації позивачем її законного права на безоплатне паркування транспортного засобу HYNDAI ELANTRА (належного позивачці) на відповідному, спеціально обладнаному чи відведеному майданчику для паркування.
Водночас, апеляційний суд врахував, що заява позивача від 26.02.2018 розглянута та надано направлення на зберігання транспортного засобу HYNDAI ELANTRА, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву про надання направлення на зберігання відповідного транспортного засобу задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Одеська міська рада, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 в частині задоволення позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В решті рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
У касаційній скарзі відповідач-1 покликається на відсутність правового висновку у подібних правовідносинах, зазначає, що Одеська міська рада не є тим органом, на якого покладено обов`язок розгляду заяви та прийняття рішення про видачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці.
Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суд від 27.03.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Одеської міської ради у зазначеній справі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з 1994 року та є власником автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на автостоянці № 54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333.
26.02.2018 чоловік позивача ОСОБА_2, керуючись положеннями Порядку №585, звернувся до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси із заявою, до якої надав усі, визначені пунктом 10 Порядкку № 585, документи щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачці авто.
Листом від 02.03.2018 № 13-21 Управління соціального захисту Одеської міськради направило заяву ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міськради.
У свою чергу Департамент праці та соціальної політики Одеської міськради направив заяву ОСОБА_2 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради.
Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради спрямував заяву ОСОБА_2 про надання права на безоплатне паркування та зберігання належного ОСОБА_1 автомобіля до КП "Одестранспарксервіс".
КП "Одестранспарксервіс" листом від 05.06.2018 № 65/05 повідомило заявника, що Одеською міськрадою не визначався уповноважений орган на прийняття рішення про видачу водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках, а відтак, у КП "Одестранспарксервіс" відсутні повноваження з цього питання.
02.06.2018 Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міськради вдруге направив заяву ОСОБА_2 до КП "Одестранспарксервіс" та вказав на те, що пунктом 5.9 Основних напрямків діяльності виконавчого комітету Одеської міської ради у вирішенні проблем інвалідів на період до 2020 року, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міськради від 05.03.2012 №84 забезпечення надання пільг інвалідам, членам їх сімей на безоплатне паркування та зберігання транспортних засобів відповідно до Порядку №585 покладено на КП "Одестранспарксервіс".
КП "Одестранспарксервіс" листом від 17.07.2018 №10/05-08 повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 9 Порядку 585 підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, адресоване її власникові, у якому, зокрема, зазначаються марка і номерний знак такого транспортного засобу. При цьому КП "Одестранспарксервіс" вказало на те, що воно є уповноваженою особою щодо здійснення організації та експлуатації майданчиків для платного паркування транспортних засобів та укладення договорів балансоутримання місць для паркування на території м. Одеса.
Водночас, Одеська міськрада не визначала КП "Одестранспарксервіс" уповноваженим органом місцевого самоврядування, що приймає рішення щодо видачі водіям та організаціям зазначеного вище направлення.
Судами також встановлено, що ОСОБА_1 понесені витрати за зберігання автомобіля HYNDAI ELANTRА, державний номерний знак НОМЕР_1, на автостоянці №54 ГО "Одеська обласна організація ВСА" за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333, у розмірі 19935,00 грн.
Позивачка вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернулась до суду з цим позовом, в якому одночасно заявила вимогу про відшкодування шкоди, яка полягає у понесенні витрат на зберігання автомобіля.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон, тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Закон визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Зі змісту статті 4 Закону вбачається, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у:виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров`я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють забезпеченню прав осіб з інвалідністю щодо включення до суспільного життя нарівні з іншими громадянами.
Статтею 30 Закону передбачено, що власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським організаціям осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб`єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
На всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб`єктами господарської діяльності чи належать цим суб`єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті. Кількість місць на автостоянці для безоплатного зберігання транспортних засобів встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.