ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа №804/1666/16
адміністративне провадження № К/9901/37654/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (Суддя: Турова О.М.),
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (Судді: Семененко Я.В., Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.),
у справі № 804/1666/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Євраз-Дніпровський металургійний завод"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Євраз-Дніпровський металургійний завод" (далі - позивач, ПАТ "Євраз-ДМЗ") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих платників податків ДПС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 року №0000214202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 886 991,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 443 495,50 грн (т. 1 а.с. 4-16).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016 р. №0000214202 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 845 741,00 грн та в частині нарахованої штрафної санкції у розмірі 422 870,50 грн. В іншій частині відмовлено (т. 4 а.с. 148-155).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову (т. 8 а.с. 42-48).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої, посилався на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які свідчать про не підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами за перевіряємий період з огляду на відсутність даних про перетин митного кордону придбаного товару (у ТОВ "Стройпромгруп", ТОВ "Енергомаш", ТОВ "ІТС"), відсутність даних про наявність основних засобів виробництва придбаної позивачем продукції (ТОВ "Вторцветметресурси"), відсутність факту вироблення/придбання контрагентом позивача продукції, відсутність можливості виконати за наявних ресурсів визначений обсяг робіт (ПВФК "АНК-93"). На думку скаржника, наявність вказаних обставин, які підлягали дослідженню судом апеляційної інстанції, свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання послуг та робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв`язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2015 року. Скаржник вважає, що з наведених ним підстав, зібрані у справі докази свідчать про те, що надані позивачем первинні документи та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи та, відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку. Враховуючи викладене, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції повністю і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову (т. 8 а.с. 70-72).
Так, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція" (код за ЄДРПОУ 32070660) за вересень 2015 року, ТОВ "Вторцветметресурси" (код за ЄДРПОУ 33247719) за вересень 2015 року, ТОВ "МК "Мітра" (код за ЄДРПОУ 37020326) за жовтень 2015 року, ТОВ "Імпера Груп" (код за ЄДРПОУ 38677154) за жовтень 2015 року; ТОВ "Укртрансстандарт" (код за ЄДРПОУ 36841596) за вересень - жовтень 2015 року, ПВФК "АНК-93" (код за ЄДРПОУ 20253818) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ЛТ-Імпекс" (код за ЄДРПОУ 33184959) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія" (код за ЄДРПОУ 38754914) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ІТС" (код за ЄДРПОУ 30004231) за вересень 2015 року, ТОВ "Енергомаш" (код за ЄДРПОУ 32197697) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Стройпромгруп" (код за ЄДРПОУ 39440619) за вересень - жовтень 2015 року", за результатами якої складено акт перевірки №37/28-01-42-05393056 від 26.02.2016 р. з висновками про порушення позивачем вимог:
- п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Євраз - ДМЗ ім. Петровського" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція" (код за ЄДРПОУ 32070660) за вересень 2015 року, ТОВ "Вторцветметресурси" (код за ЄДРПОУ 33247719) за вересень 2015 року, ТОВ "МК "Мітра" (код за ЄДРПОУ 37020326) за жовтень 2015 року, ТОВ "Імпера Груп" (код за ЄДРПОУ 38677154) за жовтень 2015 року; ТОВ "Укртрансстандарт" (код за ЄДРПОУ 36841596) за вересень - жовтень 2015 року, ПВФК "АНК-93" (код за ЄДРПОУ 20253818) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ЛТ-Імпекс" (код за ЄДРПОУ 33184959) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія" (код за ЄДРПОУ 38754914) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "ІТС" (код за ЄДРПОУ 30004231) за вересень 2015 року, ТОВ "Енергомаш" (код за ЄДРПОУ 32197697) за вересень - жовтень 2015 року, ТОВ "Стройпромгруп" (код за ЄДРПОУ 39440619) за вересень - жовтень 2015 року, у зв`язку із чим завищено податковий кредит на загальну суму 886 991,00 грн., у тому числі: вересень 2015 року на суму 662 442,00грн., жовтень 2015 року на суму 224 549,00 грн.;
- абз. "б" п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2015 року на 886 991,00 грн (т. 1 а.с. 17-55).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки акта перевірки побудовані на даних ДПІ інших регіонів, баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, за результатами аналізу яких встановлено, що у вищевказаних контрагентів позивача відсутні достатні трудові ресурси та основні фонди, що свідчить про неможливість здійснення ними виробництва товару/надання послуг, встановлено неможливість виконання обсягу робіт. Також, з метою встановлення фактичного виробника товару, який був отриманий позивачем, працівниками відповідача було здійснено аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, з якого слідує, що контрагенти позивача не придбавали товар, який у подальшому був реалізований ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод", що свідчить про те, що контрагенти позивача здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме ПАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод".
На підставі акту перевірки №37/28-01-42-05393056 від 26.02.2016 р., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2016р. №0000214202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 886 991,00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 443 495,50 грн (т. 1 а.с. 71).
Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 845 741,00 грн та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 422 870,50 грн, суд першої інстанції, за результатами оцінки первинних документів, наданих позивачем в підтвердження виконання укладених угод із контрагентами за перевіряємий період, дійшов висновку про документальне підтвердження реальності господарських операцій позивача із ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція", ТОВ "Вторцветметресурси", ТОВ "МК "Мітра", ТОВ "Імпера Груп", ТОВ "Укртрансстандарт", ПВФК "АНК-93", ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія", ТОВ "ІТС", ТОВ "Енергомаш", ТОВ "Стройпромгруп". Проте суд відмовив в скасуванні іншої частини податкового повідомлення-рішення, з огляду на не підтвердження позивачем реальності господарських операцій із ТОВ "ЛТ-Імпекс" за вересень - жовтень 2015 року (т. 4 а.с 148-155).
За наслідками апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій із контрагентами ТОВ "Міжнародна інформаційна агенція", ТОВ "Вторцветметресурси", ТОВ "МК "Мітра", ТОВ "Імпера Груп", ТОВ "Укртрансстандарт", ПВФК "АНК-93", ТОВ "Торгівельна промислова інвестиційна компанія", ТОВ "ІТС", ТОВ "Енергомаш", ТОВ "Стройпромгруп". Проте, скасував постанову суду першої інстанції повністю, оскільки не погодився із висновком суду першої інстанції про не підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "ЛТ-Імпекс" за вересень - жовтень 2015 року з огляду на його документальне спростування позивачем первинними документами, які за висновком суду апеляційної інстанції мали реальний характер, наслідком яких є отримання позивачем послуг, які використовуються у його власній господарській діяльності та свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту по цим господарським операціям. Також, судом апеляційної інстанції був допитаний в якості свідка керівник ТОВ "ЛТ-Імпекс" ОСОБА_1, який підтвердив господарські взаємовідносини із ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" за договором №15/07/1117/2015 від 15.07.2015 р (т. 8 а.с. 41-48).
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове судове рішення про задоволення позову повністю, то фактично предметом касаційного оскарження є постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, з висновками якої погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов`язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим підпунктом. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (підпункт 201.10. статті 201 ПК України).
У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
До того ж, пунктом 44.1 статті Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Як наголошено в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №804/919/16 (адміністративне провадження №К/9901/41859/18), правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше заявлення до бюджетного відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування.
Повертаючись до доводів касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що скаржник наполягає на не підтвердженні позивачем правомірності формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій із контрагентами ТОВ "Стройпромгруп", ТОВ "Енергомаш", ТОВ "ІТС", ТОВ "Вторцветметресурси", ПВФК "АНК-93", внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій з цими контрагентами, що позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування визначених ним сум у жовтні 2015 року. Стосовно господарських операцій позивача із іншими контрагентами касаційна скарга доводів не містить.