ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 260/2285/21
адміністративне провадження № К/990/35242/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 (суддя Рейті С.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 (колегія суддів: Улицький В.З., Кузьмич С.М., Матковська З.М.) у справі №260/2285/21 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2021 року прокурор звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа - Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107 та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня -Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
2. Позов обгрунтовано тим, що згідно Постанови Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР" затверджено список пам`ятників архітектури УРСР, до якого, зокрема, включено Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107, як пам`ятку архітектури національного значення. Разом з тим, вказаний об`єкт не внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як об`єкт культурної спадщини та з інформації, наданої Закарпатською ОДА вбачається, що Виконавчий комітет Ужгородської міської ради не звертався до Департаменту культури Закарпатської ОДА як до органу охорони культурної спадщини із пропозицією про занесення вказаного об`єкта до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду прокурора із позовом в інтересах держави зазначає, що чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з даним позовом, таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини.
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.06.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022, у задоволені позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2022 відкрито касаційне провадження на підставі п.1 частини четвертої статті 328 КАС України.
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР № 442 від 06.09.1979 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР" затверджено список пам`ятників архітектури УРСР, до якого, зокрема, включено Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107, як пам`ятку архітектури національного значення.
Законом України "Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107 включений до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
З Державного реєстру нерухомих пам`яток України вбачається, що Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107 як об`єкт культурної спадщини, до такого не внесений.
Прокурор, вважаючи, що відповідачем не вчинені належні дії з охорони культурної спадщини, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що Амбар та винний погріб в місті Ужгород, 1781 року спорудження, охоронний номер - 1107 віднесений до пам`ятки архітектури національного значення, відтак у відповідності до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" на відповідача не покладається обов`язок щодо подання пропозицій про занесення Амбару та винного погребу до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами надано помилкову оцінку положенням Закону України "Про охорону культурної спадщини", за змістом яких саме до компетенції виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належить забезпечення виконання повноважень у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. У цій справі таким уповноваженим органом охорони культурної спадщини є Виконавчий комітет Ужгородської міської ради. Утім, відповідач з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини Амбару та винного погребу до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури Закарпатської ОДА, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався.
Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури стверджує, що внесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру надає йому статус пам`ятки, а відтак - і всю повноту охорони, визначеної чинним законодавством. Зокрема, забезпечення державою їх збереження, утримання, запобігання руйнуванню тощо.
Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №260/437/21.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
13. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України "Про охорону культурної спадщини".
14. За приписами статті 1 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III) культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;
об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
15. Частиною 2 статті 5 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
16. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.
17. Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
18. Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
19. Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.