ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа №813/1311/13-а
адміністративне провадження № К/9901/4205/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник Головне управління ДФС у Львівській області),
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 року (Судді: Судова-Хомюк Н.М., Гуляк В.В., Святецький В.В.),
у справі № 813/1311/13-а
за позовом Приватного підприємства "Мастак"
до Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2013 року Приватне підприємство "Мастак" (далі - позивач, ПП "Мастак") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Золочівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник Головне управління ДФС у Львівській області, далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2013 року: № 0000012200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 58 681,16 грн та №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 75 309,07 грн (т. 1 а.с. 3-8).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 2 а.с. 8-16).
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2014 року скасовано вищенаведену постанову суду першої інстанції та задоволено адміністративний позов (т. 2 а.с. 57-62).
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на неврахування судом апеляційної інстанції під час висновку про документальне підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом ПП "Ардея-Тех" за перевіряємий період, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено неправомірне відображення позивачем у складі податкового кредиту та валових витрат господарських операцій по придбанню позивачем у контрагента ПП "Ардея-Тех" товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку з відсутністю у вказаного контрагента основних фондів (виробничих та складських приміщень, транспортних засобів) та технічного персоналу. Додатковим аргументом скаржника, що на його думку підтверджує відсутність у контрагента позивача ПП "Ардея-Тех" економічних можливостей щодо поставки товару є постанова Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 року у справі № 2а-11320/11/1270 (про оскарження висновків акту перевірки від 14.11.2011 року № 1813/236-37156768), в якій встановлено неможливість здійснення ПП "Ардея-Тех" господарських операцій у зв`язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудового персоналу. Враховуючи викладене, скаржник просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції (т. 2 а.с. 65-66).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Мастак" з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведених розрахунках з ПП "Ардея-Тех" за період грудень 2010 р., березень 2011 р., 29.01.2013 року складено акт перевірки № 2/22-23960435 з висновками про порушення позивачем: 1) ст.ст.3,55 Господарського кодексу України, п.5.1, п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого позивачем знижено та не доплачено до бюджету податок на прибуток за 4 квартал 2010 р. та 1 квартал 2011 року на суму 60 247, 26 грн; 2) ст.ст.3, 42, 55 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 216, 228, 234 Цивільного кодексу України, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, а саме: завищено податковий кредит по нікчемних операціях на загальну суму 48 197 грн. 81 коп., в т.ч. за грудень 2010 р. на суму 41 929,41 грн., за березень 2011 р. на суму 6 268,40 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 48 197,81 грн., а саме за грудень 2010 р. на 41929,41 грн., за березень 2011 р. на 6268,40 грн (т. 1 а.с. 20-41).
Дійшовши таких висновків, відповідач керувався висновками акта перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 15.05.2012 р. №299/22-300/37156768 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Ардея-Тех" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 р. до 31.05.2011 р.", в яких встановлено відсутність у ПП "Ардея-Тех" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 12.02.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000012200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 58 681,16 грн, з яких за основним платежем на суму 48 197, 81 грн та 10 483,35 грн штрафні санкції (т. 1 а.с. 9 );
- №0000022200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 75 309,07 грн, з яких за основним платежем на суму 60 247, 26 грн та 15 061,81 грн штрафні санкції (т. 1 а.с. 10).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, за результатами оцінки первинних документів, поданих позивачем в підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом, дійшов висновку, що останні не спростовують висновки відповідача за результатами перевірки, прийнявши до уваги зафіксовані в іншому акті перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 15.05.2012 р. №299/22-300/37156768 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Ардея-Тех" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 р. до 31.05.2011 р." висновки про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг).
Також, за висновком суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази здійснення директором позивача перевезення товару власним транспортним засобом з м.Алчевська до м.Золочева, не оформлене відрядження свідка на таку поїздку, подорожні листи чи інші документи. До того ж, на виконання ухвали про судове доручення від 08.05.2013 р., Луганський окружний адміністративний суд у судовому засіданні 03.07.2013 р. допитав ОСОБА_1 як свідка і зі звукозапису судового засідання від 03.07.2013 р. ОСОБА_1 директор ПП "Ардея-Тех" зазначив, що він справді приїжджав до м.Золочів Львівської області, проте не зміг пригадати жодних обставин здійснення господарської діяльності з позивачем, а також не зміг надати відповідь на запитання стосовно господарських операцій між ПП "Ардея-Тех" та ПП "Мастак, пояснивши значною кількістю контрагентів та неможливістю пригадати події, що мали місце у 2010-2011 роках. Вищенаведені обставини в сукупності стали підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції, не погодившись з такими висновками суду першої інстанції, посилався на документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій із ПП "Ардея-Тех", додатково посилаючись на неналежну оцінку первинних документів судом першої інстанції, тоді як останні є доказами, що підтверджують факт реального виконання сторонами обов`язків за договорами, в результаті чого відбувся рух активів між контрагентами і зміна фінансового стану позивача, що є обов`язковою умовою при здійсненні господарських операцій. Додатково, суд апеляційної інстанції посилався на індивідуальну відповідальність платника, яка не ставить в залежність формування ним податкового кредиту від виконання податкового обов`язку іншими платниками, а також відсутність вироку у кримінальній справі відносно контрагента позивача, яким підтверджено факт злочинної господарської діяльності, що сприяло ухиленню від сплати податків, зокрема і у взаємовідносинах з позивачем (т. 2 а.с. 57-62).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР, під валовими витратами розуміються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Крім цього у відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (втратив чинність 1 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).