ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 826/14599/17
адміністративне провадження № К/990/4468/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 08.06.2021 (суддя Шулежко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 21.12.2021 (колегія суддів: Парінов А.Б., Беспалов О.О., Лічевецький І.О.) у справі №826/14599/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВОЛИНЬ" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Волинь" (далі - позивач, ТОВ Фірма "Волинь") звернулось до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач, Національна рада), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2017 № 1856 "Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма "Волинь", м. Київ (НР № 00663-м від 25 червня 2011 року, НР №00665-м від 04 травня 2006 року, НР №00666-м від 25 червня 2011 року, ефірне мовлення, позивні: "Радіо NEXT").
2. Позов обґрунтовано тим, що зміна кінцевого бенефіціарного власника відбулась 13.11.2016, а норма Закону України "Про телебачення і радіомовлення", яка передбачала обов`язок переоформлювати ліцензію у разі зміни кінцевого бенефіціарного власника набрала чинності 30.11.2016, у зв`язку із чим, позивач не мав обов`язку переоформлювати ліцензію у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 10.09.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки розбіжностям щодо визначення виду виявленого під час перевірки ТОВ "Волинь" порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, що містяться в акті перевірки № 42 ПП/Кв/П/17 від 11.07.2017 та рішенні від 05.10 2017 № 1856 "Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірми "Волинь"; не встановлено, яке саме порушення виявлено Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, що має значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у цій справі.
5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021, позов задоволено.
6. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
7. Ухвалою Верховного Суду від 14.02.2022 відкрито касаційне провадження на підставі п.1 частини четвертої статті 328 КАС України.
8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
9. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами встановлено, що на виконання рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.06.2017 №830 та наказу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 04.07.2017 №5а/260, здійснено позапланову перевірку діяльності ТОВ Фірма "Волинь", м. Київ (НР № 00663-м від 25 червня 2011 року, НР №00665-м від 04 травня 2006 року, НР №00666-м від 25 червня 2011 року, ефірне мовлення, позивні: "Радіо NEXT"), за результатами якої складено акт позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії від 11.07.2017 №42ПП/Кв/П/17.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ Фірма "Волинь" вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а саме останнім не надано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін.
11. 05.10.2017 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №1856 (протокол №33) "Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірма "Волинь", м. Київ (НР №00663-м від 25.06.2011, НР №00665-м від 04.05.2006, НР №00666-м від 25.06.2011, ефірне мовлення, позивні: "Радіо NEXT"), згідно якого на підставі ст. 35, пункту "б" ч. 5 ст. 37, ч. 1 ст. 70, ч. 1, 2, 5 та 6 ст. 72, ч. 1 та 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 та 2 ст. 75 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ст. 13 та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", вирішено: визнати факт неподання ТОВ Фірма "Волинь", м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій НР №00341-м від 09.09.2009 у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ Фірма "Волинь", м. Київ, НР №00663-м від 25.06.2011, НР №00665-м від 04.05.2006, НР №00666-м від 25.06.2011.
12. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що правопорушення, які полягають у встановленні "факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника" та "факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата" не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. Водночас підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути саме встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.
ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо обов`язкового застосування принципу системності порушень вимог законодавства про телебачення і радіомовлення та застосування до ліцензіатів послідовно санкцій, передбачених Законом України "Про телебачення і радіомовлення", які мають передувати зверненню з позовом про анулювання ліцензії на мовлення на підставі пункту б) частини 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".
Зазначає, що частина п`ята статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" надає право Нацраді прийняти рішення про звернення до суду про анулювання ліцензії у випадку неподання ліцензіатом заяв про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності. При цьому застосування штрафу за це порушення, виходячи із приписів частини дев`ятої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", не передбачено, а отже, відповідач позбавлений можливості застосувати послідовно всі санкції, визначені в статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".
Посилається, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права у зв`язку з неврахуванням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі 826/13522/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
16. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
17. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.
18. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення передбачена статтею 71 Закону України від 21.12.1993 № 3759-ХІІ "Про телебачення і радіомовлення" (далі - Закон № 3759-ХІІ)
Згідно з положеннями частини другої вказаної статті міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.
19. Відповідно до частини третьої цієї статті рішення Національної ради щодо застосування штрафних санкцій можуть бути оскаржені у судовому порядку.
20. Види санкцій, які застосовуються Національною радою передбачені ст. 72 Закону № 3759-ХІІ.
21. Відповідно до частини першої ст. 72 Закону № 3759-ХІІ санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.
22. Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії (частина друга статті 72).
23. Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади (частина п`ята статті 72).
24. Згідно частини шостої ст. 72 Закону № 3759-ХІІ Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції:
оголошення попередження;
стягнення штрафу;
анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.
25. Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги (частина сьома статті 72).
26. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що Національна рада може прийняти рішення про стягнення штрафу в зазначених в цій частині розмірах, незалежно від застосування до порушника санкцій у вигляді попередження, за наведеним переліком порушень, а частиною дев`ятою - після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки за наведеним у цій частині переліком.
27. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку (частина дванадцята статті 72)
28. Згідно частини тринадцятої ст. 72 Закону № 3759-ХІІ якщо порушення не були усунені після застосування санкції у вигляді стягнення штрафу, Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або анулювання ліцензії провайдера програмної послуги.
29. Водночас положеннями частин восьмої, дев`ятої та одинадцятої статті 72 Закону № 3759-ХІІ України "Про телебачення і радіомовлення" не передбачено можливості застосування штрафу за факт несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, що позбавляє Нацраду повноважень застосувати штраф за відповідне порушення і унеможливлює застосування приписів частини тринадцятої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" до спірних правовідносин в частині послідовного застосування санкцій.