ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 359/5703/21
провадження № 61-12872св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна профспілкова організація "Інженерно-технічних фахівців",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Казака Кирила Ігоровича на постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі- Украерорух), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 353/о від 06 квітня 2021 року із змінами, внесеними наказом № 514/о від 07 травня 2021 року про звільнення позивача;
- поновити його на посаді провідного інженера-інспектора відділу контролю операційної діяльності центру контролю операційної діяльності та розслідування управління інспектування безпеки польотів та якості Украероруху з 15 квітня
2021 року;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на вказаній посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача за один місяць;
- стягнути з Украероруху на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 квітня 2021 року до ухвалення судового рішення;
- стягнути з Украероруху на користь позивача витрати по сплаті судового збору та оплати правової допомоги.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом відповідача № 353/о
від 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 08 квітня 2021 року за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. В період з 07 по 14 квітня 2021 року він перебував на лікарняному та був відсутнім на робочому місці. У зв`язку з цим, наказом відповідача № 514/о
від 07 травня 2021 року до вищевказаного наказу Украероруху внесено зміни, а саме вказано про звільнення позивача з 15 квітня 2021 року. З даними наказами позивач ознайомився лише 24 травня 2021 року.
3. Передумовами наведеному слугувало те, що з 01 лютого 2021 року роботодавець запланував скорочення посади позивача. Однак дане попередження ОСОБА_1 отримав лише 08 лютого 2021 року з переліком вакантних посад станом на 05 лютого 2021 року.
4. 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 направив до Украероруху три заяви, якими надав згоду на зайняття вакантних посад, а саме: начальника відділу внутрішньої та економічної безпеки, заступника начальника відділу зв`язку з громадськістю та міжнародного співробітництва, начальника відділу стратегічного розвитку. Відповідь на дані звернення отримано позивачем лише 24 травня 2021 року разом із наказом про звільнення.
5. Зазначав, що відсутність інформації щодо рішення роботодавця про наслідки розгляду вказаних заяв сприяло тому, що позивач не написав заяви на зайняття інших вакантних посад. Крім того, питання щодо зайняття вакантних посад не було вирішено на засіданні тимчасової комісії з дотримання трудового законодавства при проведені організаційних заходів на підприємстві, відповідне рішення відсутнє.
6. Позивач вважає, що наведеними діями Украерорух порушило вимоги статті 49-2 КЗпП України.
7. Крім того, позивач на момент звільнення був членом профспілкової організації - Первинної профспілкової організації "Інженерно-технічних фахівців", про що було достеменно відомо відповідачу, однак в порушення вимог статті 252 КЗпП України та статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Украерорух не звернувся до профспілкового органу щодо отримання згоди на звільнення позивача.
8. У позові також міститься посилання на порушення відповідачем норм статті 42 КЗпП України, оскільки перевага в залишенні на роботі надається особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком. На момент звільнення на утриманні позивача знаходилась дружина, яка перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною, якій ще не виповнилося три роки.
9. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на раніше зайнятій посаді і на підставі положень статей 116, 117, 235 КЗпП України стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 16 січня 2023 року у складі судді Яковлєвої Л. В. позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Украероруху № 353/о від 06 квітня
2021 року зі змінами, внесеними наказом Украероруху № 514/о від 07 травня
2021 року, щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади провідного інженера-інспектора відділу контролю операційної діяльності центру контролю операційної діяльності та розслідування управління інспектування безпеки польотів та якості Украероруху з 15 квітня 2021 року за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного інженера-інспектора відділу контролю операційної діяльності центру контролю операційної діяльності та розслідування управління інспектування безпеки польотів та якості Украероруху з 15 квітня 2021 року.
Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Стягнуто з Украероруху на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 квітня 2021 року по 16 січня 2023 року включно в розмірі 866 655,30 грн з утриманням обов`язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
З урахуванням виправленої ухвалою суду від 06 лютого 2023 року описки стягнуто з Украероруху на користь ОСОБА_1 витрати з оплати правничої допомоги в розмірі 27 000,00 грн та витрати з оплати судового збору в розмірі 1816,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не дотримано вимог трудового законодавства при звільненні позивача, якому не були запропоновані всі вільні посади, наявні на підприємстві на час попередження про скорочення його посади.
12. Крім того роботодавець грубо порушив вимоги КЗпП України та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", оскільки невчасно звернувся до Первинної профспілкової організації із поданням щодо розірвання трудового договору з позивачем (вже був виданий наказ про звільнення) та взагалі не звернувся за згодою на звільнення ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації "Інженерно - технічних фахівців", членом якої він був.
13. Визнавши звільнення позивача незаконним, суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі частини другої статті 235 КЗпП України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
14. Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу Украероруху задоволено.
15. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Компенсовано Украероруху за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2 724,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у справі.
16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач був попереджений про наступне звільнення з дотриманням строків надання такого попередження і одночасно з попередженням про звільнення йому були надані всі вакансії на підприємстві. Тобто процедура попередження працівника, встановлена статтею 49-2 КЗпП України, роботодавцем була дотримана.
17. Апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату, відповідач повідомив позивача про майбутнє вивільнення за два місяці, позивач протягом всього періоду до звільнення не виявив належного бажання продовжувати трудові відносини та бути переведеним на наявні на підприємстві посади з врахуванням його фаху та кваліфікації, у зв`язку з чим відповідач не мав можливості перевести позивача на іншу роботу за відсутності його згоди на це, а профспілковий комітет надав необґрунтовану відмову на звільнення позивача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Казака К. І. на постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
21. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Казака К. І., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 345/1663/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 05 вересня 2019 року у справі
№ 336/5828/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
23. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював. Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.
24. Суд першої інстанції встановив, що 01 лютого 2021 року відповідач видав лист №1-24.2/953/21, яким позивача повідомлено про наступне скорочення з 08 квітня 2021 року. До даного попередження приєднано перелік вакантних посад станом на 05 лютого 2021 року.
25. Відтак, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачу мав бути наданий роботодавцем весь перелік вакантних посад по підприємству саме станом на 01 лютого 2021 року.
26. При цьому представник відповідача в суді першої інстанції визнав, що протягом часу з 01 по 05 лютого 2021 року включно по підприємству здійснювалися переведення на вакантні посади, проте позивач, на його думку, не міг претендувати на них через невідповідність досвіду, знань чи відсутності необхідної освіти.
27. В суді апеляційної інстанції представник відповідача вже зазначав, що начебто в період з 01 по 05 лютого 2021 року відбувались переміщення працівників на посадах, які не підлягали скороченню. Посади, на які переміщувалися працівники, не були новоствореними і не вважались вакантними.
28. Отже, на думку заявника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не виконано вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки не надано позивачу у день попередження про скорочення переліку всіх вакантних посад по підприємству, чим звужено його право обрати одну з вакантних посад та фактично приховано інші вакансії.
29. Також зазначає, що подаючи заяви про переведення його на посади начальника відділу внутрішньої та економічної безпеки, заступника начальника відділу зв`язків з громадськістю та міжнародного співробітництва та на посаду начальника відділу стратегічного розвитку, позивач мав цілком правомірні очікування, що ці посади відповідають його досвіду та кваліфікації, оскільки вони запропоновані його роботодавцем як вакантні.
30. Крім того всупереч вимог частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", роботодавець взагалі не звернувся до профспілкового органу ППО "ІТФ" з метою отримання згоди на звільнення позивача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
31. У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Украерорух просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. Судами встановлено, що 03 березня 2020 року наказом Украерорух № 1124 введено в дію оновлену організаційну структуру підприємства, у зв`язку з чим начальнику управління персоналу доручено розробити та надати на затвердження штатний розпис згідно оновленої організаційної структури у термін до 30 грудня 2020 року.
33. В Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на підставі наказу № 641 від 26 червня 2020 року було затверджено процедуру відбору персоналу при переведенні та прийнятті на роботу, яка введена в дію
із 03 липня 2020 року.
34. 31 грудня 2020 року наказом № 1237 затверджено штатний розпис підрозділів головного підприємства Украероруху та введено його в дію із 04 січня 2021 року.
35. У зв`язку з цим, наказом Украероруху № 6 від 05 січня 2021 року затверджено Перелік посад структурних підрозділів підприємства, що підлягають скороченню.
36. Крім того, наказом Украероруху № 64 від 28 січня 2021 року було створено тимчасову комісію з дотримання трудового законодавства при проведенні організаційних заходів, до повноважень якої, зокрема, але не виключно, віднесено компетенцію щодо забезпечення проведення відповідної роботи по розгляду питань переведення на вакантні посади.
37. ОСОБА_1 із серпня 2010 року до 15 квітня 2021 року працював в Украероруху на різних посадах, що підтверджується записами у його трудовій книжці НОМЕР_1 .
38. Листом Украероруху від 01 лютого 2021 року № 1-24.2/953/21 позивача попереджено про наступне скорочення займаної ним посади з 08 квітня 2021 року та надано перелік вакантних посад станом на 05 лютого 2021 року.
39. 06 квітня 2021 року позивач, маючи намір залишитись працювати в Украерорусі, написав три окремі заяви щодо надання згоди на переведення на вакантні посади, а саме: начальника відділу стратегічного розвитку, начальника відділу внутрішньої та економічної безпеки та заступника начальника відділу зв`язків з громадськістю та міжнародного співробітництва, які було направлено ним відповідачу засобами зв`язку Укрпошта і отримано Украерорухом 08 квітня 2021 року за № 1-24/81/21.
40. Наказом відповідача від 06 квітня 2021 року № 353/о ОСОБА_1 звільнено з посади провідного інженера-інспектора відділу контролю операційної діяльності центру контролю операційної діяльності та розслідування управління інспектування безпеки польотів та якості Украерорух з 08 квітня 2021 року за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. З даним наказом позивач ознайомлений під підпис 24 травня 2021 року.
41. 07 квітня 2021 року за вих. № 1-16.2/2772/21 відповідач направив до Первинної профспілкової організації подання про розірвання трудового договору, зокрема з позивачем.
42. Цього ж дня Украерорухом отримано відповідь профспілкового органу
№ 01-04, за змістом якої ОСОБА_1 із 05 квітня 2021 року вже не є членом Первинної профспілкової організації.
43. 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 було прийнято на підставі протоколу наради профспілкового комітету у члени Первинної профспілкової організації "Інженерно - технічних фахівців", про що засобами електронного зв`язку (електронна пошта) листом від 07 квітня 2021 року за № ІТФ-399 повідомлено роботодавця.
44. Крім того, даний лист та протокол профспілки від 07 квітня 2021 року також було направлено на адресу Украероруху засобами зв`язку Укрпошта.
45. В період з 07 по 14 квітня 2021 року позивач перебував на лікарняному та був відсутнім на робочому місці. Наведене підтверджується листком непрацездатності серії АЛД № 512600.
46. У зв`язку з цим, 07 травня 2021 року наказом Украероруху № 514/о внесено зміни до наказу № 353/о від 06 квітня 2021 року "Про звільнення" та наведено пункт 1 в новій редакції: " ОСОБА_1, провідного інженера- інспектора відділу контролю операційної діяльності центру контролю операційної діяльності та розслідування управління інспектування безпеки польотів та якості Украерорух, звільнити з роботи з 15 квітня 2021 року за скороченням штату працівників, пункт перший статті 40 КЗпП України".
47. З даним наказом позивач ознайомлений 24 травня 2021 року та власноручно на ньому зазначив непогодження з його змістом і підстави, з яких ОСОБА_1 вважає його незаконним.
48. 24 травня 2021 року ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено з листом відповідача від 08 квітня 2021 року № 1-24.2/2842/21, за змістом якого позивачу доведено про невідповідність вимогам до вакантних посад, на які ним подано заяви. Дана обставина встановлена управлінням персоналу Украероруху. Лист підписано адміністративним директором О. Ожиговою.
49. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 23 листопада 2021 року у справі було зупинено провадження до отримання відповіді щодо надання згоди (чи відмови у її наданні) від Первинної профспілкової організації "Інженерно - технічних фахівців" щодо звільнення із займаної посади ОСОБА_1 . Копію даної ухвали під підпис отримано одразу після судового засідання і представником профспілки.
50. 14 грудня 2021 року на адресу суду надійшло рішення Первинної профспілкової організації "Інженерно - технічних фахівців", прийняте на засіданні комітету 07 грудня 2021 року, яким відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
51. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
52. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.