ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 308/7054/20
провадження № 61-6450св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління ДПС у Закарпатській області, Головне управління ДФС у Закарпатській області, Закарпатська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Шкорка Ігор Михайлович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2021 року у складі судді Дергачової Н. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 07 жовтня 2010 року у орендованому позивачем приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, без його згоди, працівниками податкової міліції був проведений огляд приміщення.
До участі у провадженні проти позивача податковий орган залучив в якості агента свого працівника. Дане залучення агента було свавільне без згоди суду чи прокуратури, тобто ніким не контролювалось та не санкціонувалось.
Після цього, Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було подано до Закарпатського окружного адміністративного суду до позивача позовну заяву про застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації та проведення азартних ігор. Позов мотивований тим, що ніби позивач порушив вимоги Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" та відповідно надавав азартні послуги за вказаною адресою. У прохальній частині позову Державна податкова інспекція у м. Ужгороді просила вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони позивачу здійснювати до закінчення розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням у справі відчуження належного йому майна, а також заборонити видаткові операції на поточних рахунках та стягнути із позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 7 104 000 грн. Також просили конфіскувати у позивача три ігрові автомати.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду
від 07 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
06 липня 2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс постанову, якою апеляційні скарги ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області задовольнив, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі № 2а-0770/1090/11 скасував.
Суд застосував та стягнув із позивача фінансову санкцію у виді штрафу в дохід державного бюджету в сумі 7 104 000 грн з конфіскацією 3-х гральних автоматів.
05 квітня 2016 року Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу, якою скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
06 жовтня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області - залишив без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від березня 2012 року в справі № 2а-0770/1090/11 - без змін.
24 жовтня 2019 року Верховний Суд виніс остаточну постанову у вказаній справі, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області залишив без задоволення. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року у справі № 2а-0770/1090/11 (№ 876/2786/16) залишив в силі.
З 2009 року зайняття гральним бізнесом в Україні є кримінально караним діянням.
З огляду на викладене позивач та його представник вважають, що строк притягнення/переслідування позивача розпочався з дня проведення незаконного огляду в його приміщенні та залучення агента, тобто з 07 жовтня 2010 року та закінчився 24 жовтня 2019 року прийняттям Верховним Судом остаточної постанови у справі № 2а-1090/11/0770.
Застосування штрафу в розмірі 7 104 000 грн з конфіскацією гральних автоматів є значною юридичною відповідальністю особи, а тому в розумінні статті 6 Конвенції з захисту людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) даний випадок прирівнюється до кримінального переслідування,
а отже позивач вважає, що має право відповідно до закону на відшкодування шкоди.
У зв`язку з тим, що у приміщені позивача був проведений незаконний огляд приміщення (без його згоди та ухвали суду), до нього були застосовані негласні розшукові заходи (податковим органом направлено агента, свого працівника), до позивача Львівським апеляційним адміністративним судом був застосований штраф у розмірі 7 104 000 грн з конфіскацією 3-х гральних автоматів та позивача в цілому 9 років переслідували за незаконний ігровий бізнес (особливо тяжкий злочин), позивач поніс витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги, поштові витрати, тощо, чим йому було завдано майнової та моральної шкоди, позивач вважає, що розмір шкоди не може бути нижчим ніж 1 000 000 грн, яку просив стягнути з Державного бюджету України на його користь шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про встановлення щодо нього в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, які можуть бути підставою для відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон).
Судовими рішеннями у адміністративній справі, на які посилається позивач, встановлено, що будь-яке майно у позивача ОСОБА_1 не вилучалося, оскільки вилучені ігрові автомати не належать останньому.
Кримінального провадження щодо ОСОБА_1 ніколи не існувало, оскільки
18 жовтня 2010 року відділенням ВЗБГЕ Ужгородського МВПМ ДПІ у м. Ужгороді відмовлено у порушенні кримінальної справи за статтею 212 КК України за фактом виявлення залу гральних автоматів, через які проводилась організація грального бізнесу, у зв`язку з відсутністю складу злочину за пунктом 2 частини першої статті 6 КПК України. Згідно з даною постановою гральні апарати не належать ОСОБА_1, а тому в його діях відсутнє порушення вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні". У матеріалах справи відсутні рішення судів про незаконність обшуку, незаконність негласних слідчих дій (застосування агента) та вилучення майна у ОСОБА_1 та дані про наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_1 .
Наведені обставини повністю спростовують твердження позивача про його кримінальне переслідування за особливо тяжкий злочин.
Позивачем також суду не подано жодних доказів, які б підтверджували, що внаслідок вищевказаних дій він був незаконно притягнутий до відповідальності, у нього було вилучено майно або стягнуто грошові кошти, та настали для нього будь-які негативні наслідки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що внаслідок проведення у орендованому ним приміщенні незаконного огляду (без його згоди та ухвали суду), застосування щодо нього негласних розшукових заходів (податковим органом направлено агента, свого працівника), застосування Львівським апеляційним адміністративним штрафу у розмірі 7 104 000 грн з конфіскацією 3-х гральних автоматів та переслідування за незаконний ігровий бізнес (особливо тяжкий злочин) протягом 9 років, йому завдано майнової та моральної шкоди, у відшкодуванні якої судами незаконно відмовлено.
Відзив на касаційну скаргу та відповідь на відзив
У червні 2023 року від Закарпатської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначає, що Законом передбачено вичерпний перелік випадків, за яких у особи виникає право на відшкодування шкоди, однак наведені позивачем обставини до таких випадків не відносяться. Судовими рішеннями у адміністративній справі, на які посилається позивач, встановлено, що будь-яке майно у ОСОБА_1 не вилучалося, оскільки вилучені ігрові автомати не належать останньому. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні рішення судів про незаконність обшуку, негласних слідчих дій (застосування агента) та вилучення майна у ОСОБА_1 .
На відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 надійшла відповідь, мотивована тим, що Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 05 квітня
2016 року (справа № 2а-0770/1090/11) встановлено незаконне накладення на нього штрафу у розмірі 7 104 000 грн, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 2 частини першої статті 1 Закону, яке помилково не застосовано судами попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 жовтня 2010 року з 20 год. 35 хв. до 22 год. 10 хв. працівниками Ужгородського МВПМ ДПІ у м. Ужгороді у присутності понятих був проведений огляд грального залу за адресою:
АДРЕСА_1, з дозволу адміністратора грального залу ОСОБА_3, що вбачається з копії протоколу огляду від 07 жовтня 2010 року.
Відповідно до рапорту капітана податкової міліції Карпія В. Г. 07 жовтня
2010 року було виявлено ігровий зал, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1. Згідно з наданими документами даний ігровий зал орендує та здійснює діяльність приватний підприємець
ОСОБА_1 . З дозволу адміністратора ігрового залу ОСОБА_3 було проведено огляд приміщення, де виявлено 3 ігрових автомати марки "Las Vegas Casino Video". Вказані ігрові апарати були підключені до електромережі. На момент огляду на двох з ігрових апаратів проводилась азартна гра, на яких був зафіксований факт отримання виграшу. Виявлені автомати описано та вилучено.
Постановою капітана податкової міліції Карпія В. Г. від 18 жовтня 2010 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно позивача за статтею 212 КК України за фактом виявлення залу гральних автоматів, через які проводилась організація грального бізнесу, у зв`язку з відсутністю складу злочину за пунктом 2 частини першої статті 6 КПК України та направлено матеріали до ДПІ у м. Ужгороді для подання позову до суду про застосування пов`язаних із забороною грального бізнесу санкцій.
05 квітня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просила застосувати до останнього фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 7 104 000 грн та стягнути її в дохід державного бюджету, а також конфіскувати гральні автомати у кількості 3 штуки, які були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду
від 07 березня 2012 року у справі № 2а-0770/1090/11 у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 7 104 000 грн та конфіскації грального обладнання було відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду
від 07 березня 2012 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області задоволено, застосовано та стягнуто з фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1 фінансову санкцію у виді штрафу в дохід державного бюджету в сумі 7 104 000 грн з конфіскацією 3-х гральних автоматів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року у справі постанову Львівського апеляційного адміністративного суду
від 06 липня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду
від 07 березня 2012 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області залишено без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у залишено в силі.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів перебування гральних автоматів у власності відповідача, здійснення саме ним діяльності з організації та проведення азартних ігор, отримання ним прибутку від цієї діяльності, внесення будь-яким гравцем ставки для отримання послуг з азартної гри, зафіксованого підтвердження видачі відповідачем виграшів за результатами отриманих послуг з азартної гри.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах
2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
За частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.