Постанова
Іменем України
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 369/4449/20
провадження № 61-14609св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Деледивка Сергій Григорович, на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 24 жовтня 2019 року, укладеного між ним та ОСОБА_2, та визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна від 25 жовтня 2019 року, укладеного у забезпечення виконання договору позики.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовче судове засідання.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити її відчуження; накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485903:02:004:5017, що знаходиться за вказаною адресою, та заборонити її відчуження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку № НОМЕР_1, АДРЕСА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судових засідань, 24 травня 2023 року та 22 червня 2023 року до суду не з`явився та не надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 через представника - адвоката Орлова В. В. звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Орловим В. В., задоволено. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач та його представник не були належним чином повідомлені судом про призначення справи до розгляду на 24 травня 2023 року та 22 червня 2023 року, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
10 жовтня 2023 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Деледивки С. Г. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року та залишити в силі ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
02 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.