ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 727/6081/22
провадження № 61-7001св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа -ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка подана представником - адвокатом Поляк Марією Володимирівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 грудня 2022 року у складі судді Бойко М. Є. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
В обґрунтування позову посилалась на те, що їй на праві власності на підставі договору дарування від 08 вересня 2008 року належить частка квартири АДРЕСА_1 .
23 квітня 2010 року між її матір`ю ОСОБА_3, яка також є співвласницею частки вказаної квартири, та відповідачем ОСОБА_2, за її згодою як співвласниці, було укладено договір найму однієї кімнати у цьому житловому приміщенні терміном на 12 років. Строк дії вказаного договору закінчився 23 квітня 2022 року.
Позивачка вказувала, що між сторонами значно погіршились відносини, строк дії договору закінчився і вона не бажає його продовжувати, у зв`язку з чим повідомила відповідача про необхідність звільнити займане приміщення і повернути ключі.
Однак ОСОБА_2 відмовляється звільнити займану ним кімнату, вимогу про виселення та передачу ключів не виконав, реєстрацію місця проживання не змінив.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши у подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 грудня 2022 року у задоволенні позовувідмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи наявна тільки копія договору найму (піднайму) житлового приміщення в будинку від 23 квітня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак відповідач заперечував факт його укладення. Оригінал цього доказу ані позивачкою, ані іншою стороною суду не надано, вимоги ухвали суду від 19 жовтня 2022 року про витребування оригіналу договору найму від 23 квітня 2010 року з ЖБК № 64 "Камчатка" та у позивачки не виконано, тому такий доказ судом не прийнято до уваги.
У зв`язку із цим суд вважав, що позивачка не довела належними та допустимими доказами порушення відповідачем її прав внаслідок продовження проживання та користування жилим приміщенням на підставі договору найму після закінчення строку його дії та розірвання, як і не довела незаконності підстав проживання відповідача у спірній квартирі та проживання його в ній саме на підставі договору найму від 23 квітня 2010 року.
Місцевий суд також не прийняв до уваги доводи ОСОБА_4 про те, що у зв`язку із зняттям з реєстрації відповідач втратив право на проживання в квартирі, зазначивши, що наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника - адвоката Поляк М. В. звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_5, залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 грудня 2022 року - без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
01 травня 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 через представника - адвоката Поляк М. В. засобами поштового зв`язку звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просять скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
10 липня 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
28 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
У зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_6 на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик від 17 листопада 2023 року № 1482/0/226-23 протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ від 17 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві - Коротенку Є. В. Судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Тітов М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою 03 травня 2001 року за № 3-610.
У період з 28 серпня 1999 року по 16 березня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.
08 вересня 2008 року ОСОБА_2 подарував належну йому квартиру АДРЕСА_1 своїй дружині ОСОБА_3 та доньці останньої - позивачці ОСОБА_1, по частці кожній (договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Козловою Н. В. на бланку ВКР № 662260, зареєстровано в реєстрі за № 9740).
Уматеріалах справи міститься копія укладеного 23 квітня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Договору найму житлового приміщення, за умовами якого ОСОБА_3 здала ОСОБА_2 під найм житлову кімнату в квартирі АДРЕСА_1 терміном на 12 років (п. 1, 2 Договору).
Вказаний договір підписаний, зокрема, начальником ЖБК № 64 "Камчатка".
Згідно з пунктом 8 вказаного договору найму власник квартири погодився на тимчасову прописку ОСОБА_2 (на термін дії договору), а у випадку розірвання - виписати його.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 жовтня 2022 року витребувано з ЖБК № 64 "Камчатка" та у ОСОБА_1 оригінал договору найму (піднайму) житлового приміщення: квартири АДРЕСА_1, укладеного 23 квітня 2010 року.
Як вбачається з відповіді ЖБК № 64 "Камчатка", наданої на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 жовтня 2022 року про витребування доказів, ОСОБА_2 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 на підставі договору найму (піднайму) житлового приміщення від 23 квітня 2010 року.
У вказаній відповіді також зазначено, що Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку із цим та враховуючи те, що 23 квітня 2022 року строк дії Договору найму (піднайму) житлового приміщення, який був підставою реєстрації закінчився, оригінал Договору було знищено, а тому надати оригінал зазначеного Договору неможливо.
Оригінал вказаного договору ОСОБА_1 суду також не надано.
Як вбачається з повідомлення ЖБК № 64 "Камчатка" № 45 від 08 грудня 2021 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору найму (піднайму) житлового приміщення, укладеного 23 квітня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
У повідомленні ЖБК № 64 "Камчатка" б/н від 23 березня 2023 року зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 28 квітня 2010 року.
Матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_2 іншого житла.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.