Постанова
Іменем України
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 761/15358/20
провадження № 61-5695св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Аграрний фонд",
третя особа - Дочірнє підприємство "Агрофонд-Зерно",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Аграрний фонд", третя особа - Дочірнє підприємство "Агрофонд-Зерно", про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення
за касаційними скаргами Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" та Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - АТ "Аграрний фонд"), третя особа - Дочірнє підприємство "Агрофонд-Зерно" (далі - ДП "Агрофонд-Зерно"), про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому з урахуванням уточнених вимог просив: визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - ПАТ "Аграрний фонд") від 13 березня 2020 року № 54 про відсторонення його від виконання повноважень директора Дочірнього підприємства "Агрофінфонд" (далі - ДП "Агрофінфонд"); поновити його на посаді директора ДП "Агрофінфонд"; стягнути з АТ "Аграрний фонд" середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13 березня 2020 року.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що наказом ПАТ "Аграрний фонд" від 04 грудня 2019 року його призначено на посаду директора ДП "Агрофінфонд", а наказом від 13 березня 2020 року № 54 відсторонено від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд" та призначено Драня В. Я. т. в. о. директора ДП "Агрофінфонд".
З 06 березня до 27 березня 2020 року та з 31 березня до 17 квітня 2020 року позивач був на лікарняному, про що того ж дня повідомив відповідача.
Наказ від 13 березня 2020 року № 54 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки в ньому не зазначено підстав та строку відсторонення від виконання повноважень; доказів порушення позивачем статті 46 КЗпП України оспорюваний наказ також не містить. Крім цього, будь-які пояснення позивача перед відстороненням не відбирались, на розгляд питання щодо відсторонення позивача не запрошували.
З вини відповідача він не може виконувати своїх посадових обов`язків, що є вимушеним прогулом, а тому, на його думку, він має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення відповідача про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд" призвело до моральних страждань позивача, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Шевченківський районний суд міста Києва ухвалою від 04 лютого 2021 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення.
Київський апеляційний суд постановою від 03 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 травня 2022 року, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Аграрний фонд" від 13 березня 2020 року № 54 "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням відповідачем норм трудового законодавства України при відстороненні позивача від займаної посади. ОСОБА_1 не входив до складу правління ПАТ "Аграрний фонд", доказів призначення його членом правління Кабінетом Міністрів України за поданням Мінагрополітики, тобто членом виконавчого органу ПАТ "Аграрний фонд", не надано. Будь-яких доказів проведення засідання правління ПАТ "Аграрний фонд", на якому порушувалося питання відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд", відповідач не надав, тому немає і підстав уважати, що наказ про відсторонення ОСОБА_2 відповідач прийняв на підставі статті 99 ЦК України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року (повний текст якої складено 23 березня 2023 року) апеляційну скаргу АТ "Аграрний фонд" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДП "Агрофонд-Зерно" залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції. Оскаржуваний наказ не містить підстав для відсторонення позивача від роботи, що передбачені законом (зокрема, статтею 46 КЗпП України), тому колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняттям цього наказу відповідач порушені трудові права позивача.
Короткий зміст вимог касаційних скарг, відзиву та їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 20 квітня 2023 року, ДП "Агрофонд-Зерно" просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 99 ЦК України у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заявлених вимог ДП "Агрофонд-Зерно" зазначає, що з огляду на характер спірних правовідносин можна зробити висновок, що відповідно до статті 99 ЦК України відповідач як уповноважений орган управління відсторонив позивача як виконавчий орган, яким за посадою є директор. Відсторонення позивача на підставі наказу від 13 березня 2020 року № 54 відповідає нормам законодавства та не потребує зазначення причин такого відсторонення та відповідності цих причин умовам укладеного контракту.
Проте суди не взяли до уваги цей факт, в результаті дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання повноважень, оскільки в оскаржуваному наказі не зазначено будь-яких підстав для відсторонення позивача від роботи, що передбачені законом (зокрема, стаття 46 КЗпП України).
Крім того, суди не взяли до уваги той факт, що АТ "Аграрний фонд" як уповноважений орган управління прийняло рішення про відсторонення від виконання повноважень виконавчого органу ДП "ДП "Агрофінфонд", яким за посадою є директор, і таке право прямо передбачено частиною третьою статті 99 ЦК України.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 21 квітня 2023 року, АТ "Аграрний фонд" просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 березня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 46 КЗпП України у подібних правовідносинах; суди не дослідили зібрані у справі докази, а також встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
На обґрунтування касаційної скарги АТ "Аграрний фонд" зазначає, що основною позицією судів при ухвалені рішень є те, що в оскаржуваному наказі не зазначена будь-яка підстава відсторонення позивача від роботи, що передбачена статтею 46 КЗпП України; наказом про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд" порушені трудові права позивача, тому є підстави для визнання його незаконним та скасування. Проте суди не врахували, що стаття 46 КЗпП України передбачає підстави відсторонення працівника від роботи. Водночас імперативна норма частини третьої статті 99 ЦК України чітко та однозначно передбачає, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень, що повністю нівелює позицію судів попередніх інстанцій.
Із самої назви оскаржуваного наказу про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд" відомо, що позивача відсторонили від виконання повноважень, а не від роботи.
Крім того, згідно з пунктом 3 наказу від 13 березня 2020 року № 54 відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд" відбулось у зв`язку із здійсненням позивачем представницьких функцій та управлінської діяльності підприємства, а не відсторонення від роботи в порядку статті 46 КЗпП України.
Суди не врахували, що з моменту створення ПАТ "Аграрний фонд" до винесення оскаржуваного рішення Кабінетом Міністрів України правління ПАТ "Аграрний фонд" не створено. Більше того, це питання не належить до повноважень правління ПАТ "Аграрний фонд", які зазначені в пункті 45 статуту ПАТ "Аграрний фонд", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 698. Отже, проведення засідання правління ПАТ "Аграрний фонд" щодо відсторонення позивача від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд" не повинно проводитись, тому не може існувати доказів щодо проведення зборів правління.
Спірні правовідносини виникли між засновником (материнським підприємством) та керівником ДП "Агрофінфонд" (іншою юридичною особою, з якою він перебував у трудових відносинах за сумісництвом, а основне місце роботи в ДП "Агрофонд-Зерно", у подальшому ДП "Агрофінфонд" реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Агрофонд-Зерно"). Позивач не перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Суди не дослідили належним чином всіх обставин справи та не врахували доказів, що надав відповідач. Мотивуючи свої рішення тим, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до статті 46 КЗпП України, суди змінили природу правовідносин між позивачем і відповідачем з корпоративних на трудові (незважаючи на те, що позивач не є працівником відповідача), що по суті є втручанням в господарську діяльність відповідача.
19 червня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Мохонька К. М. як представника ОСОБА_1 , який мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень. Суди дійшли обґрунтованих і правомірних висновків, що позивач не був членом виконавчого органу ПАТ "Аграрний фонд", доказів проведення засідання правління ПАТ "Аграрний фонд", на якому розглядалося питання відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд", немає, а відсторонення члена виконавчого органу від здійснення повноважень здійснюється компетентним (уповноваженим) органом одного органу, а не товариством як засновником дочірнього підприємства стосовно керівного органу дочірнього підприємства.
Позивача було призначено на посаду директора ДП "Агрофінфонд" наказом в. о. голови правління ПАТ "Аграрний фонд" відповідно до КЗпП України, на підставі заяви ОСОБА_1, тобто, між позивачем і відповідачем виникли трудові правовідносини, як між найманим працівником і роботодавцем. У цьому випадку відсторонення директора від виконання повноважень та відсторонення від роботи є тотожними поняттями, оскільки позивач перебував на посаді директора і виконував повноваження директора згідно з нормами трудового законодавства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП "Агрофонд-Зерно" та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Аграрний фонд".
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
27 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом в. о. голови правління ПАТ "Аграрний фонд" від 04 грудня 2019 року № 85 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП "Агрофінфонд" з 05 грудня 2019 року за сумісництвом, підстава: заява ОСОБА_1 від 04 грудня 2019 року.
Згідно з наказом ДП "Агрофінфонд" від 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 з 05 грудня 2019 року приступив до виконання обов`язків ДП "Агрофінфонд" за сумісництвом з оплатою праці в розмірі 0,5 посадового окладу згідно зі штатним розписом, підстава: наказ голови правління ПАТ "Аграрний фонд" від 04 грудня 2019 року № 85.
Наказом в. о. голови правління ПАТ "Аграрний фонд" від 13 березня 2020 року № 54 ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від виконання повноважень директора ДП "Агрофінфонд", призначено Драня В. Я. т. в. о. директора ДП "Агрофінфонд" з 16 березня 2020 року та уповноважено його на підготовку та подання всіх необхідних документів для державної реєстрації змін до відомостей про підприємство, які містяться в ЄДРПОУ, пов`язаних зі зміною керівника, з правом передоручення.
На цей час ОСОБА_1 працює в ДП "Агрофінфонд" з 05 грудня 2019 року, займає посаду директора (довідка ДП "Агрофінфонд" від 25 травня 2020 року № 3).
ДП "Агрофінфонд" - юридична особа, яка є дочірнім підприємством ПАТ "Аграрний фонд" та діє на підставі статуту, затвердженого наказом ПАТ "Аграрний фонд" від 09 серпня 2018 року № 68.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.