ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 361/681/18
провадження № 61-12368св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справуза заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О. А. (далі - приватний виконавець Валявський О. А.) про заборону йому у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов`язань за виконавчими листами від 05 листопада 2020 року № 361/681/18 і від 04 липня 2020 року № 361/8807/18, виданими Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_2 .
На думку заявника, встановлення обмеження у праві виїзду є необґрунтованим, оскільки є необхідність виїзду за межі України у робочих цілях із фінансуванням поїздок АО "Промірсі" і партнерами.
Вважає, що приватний виконавець не надав жодного доказу про ухилення його від виконання зобов`язань, оскільки суд у рішенні від 02 березня 2023 року у справі № 361/681/18 надав оцінку аналогічним аргументам приватного виконавця як не достатніми та неналежним для встановлення обмеження у праві виїзду за межі України. Зокрема, визнано, що перетин державного кордону не свідчить про ухилення від виконання зобов`язань. Також зазначено, що обмеження встановлено на підставі подання приватного виконавця в об`єднаному виконавчому провадженні з іншим, яке закрито у зв`язку із сплатою боргу в повному обсязі.
Він добросовісно виконує покладені на нього обов`язки, на вимоги приватного виконавця вчасно подає декларації про доходи, всіляко сприяє приватному виконавцю та здійснює активну комунікацію з ним, а з моменту обізнаності про реквізити для сплати боргу регулярно сплачує кошти в рахунок погашення заборгованості. За таких обставин немає підстав обмеження його у праві виїзду за межі України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 09 червня 2023 року заяву задовольнив. Скасував тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлене на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року.
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, приватний виконавець Валявський О. А. оскаржив її в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Валявського О. А. на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2023 року залишив без руху та надав строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, а саме для надання документів про сплату судового збору, роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Валявського О. А. на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2023 року визнав неподаною та повернув.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у строк, визначений ухвалою від 28 червня 2023 року,приватний виконавець Валявський О. А. не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а тому відповідно до статті 185 ЦПК України його скаргу необхідно визнати неподаною і повернути.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2023 року приватний виконавець Валявський О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд не перевірив належним чином отримання приватним виконавцем копії ухвали суду, чим фактично позбавив його права на апеляційне оскарження судового рішення.
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волошин І. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим. При цьому зазначив, що приватний виконавець у заяві, поданій на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, навів неправдиву інформацію щодо дати отримання ухвали 25 липня 2023 року. Також вказував про те, що аргументи про відсутність в конверті ухвали є надуманими і не підтверджені належними доказами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Валявського О. А. залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме подання квитанції на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документів, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати (а. с. 82-83, т. 8).
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслано на адресу приватного виконавця, зазначену в апеляційній скарзі, 28 червня 2023 року, що підтверджується супровідним листом (а. с. 84, т. 8).
Згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0318633111634, а також витягом з відстеження вказаного відправлення приватний виконавець Валявський О. А. отримав копію ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху 12 липня 2023 року (а. с.103-04, т. 8).
Враховуючи зазначене і той факт, що 22 та 23 липня 2023 року були вихідними днями, останнім днем для усунення недоліків було 24 липня 2023 року.
Разом з тим приватний виконавець Валявський О. А. подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги 25 липня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого судом.
Водночас заявник не подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з поважних причин.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.