ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 295/16771/21
провадження № 61-5625св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А., учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перлина Полісся",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року у складі судді Стрілецької О. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Шевчук А. М., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк", Банк), Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Перлина Полісся" (далі - ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся") про припинення права вимоги за договорами іпотеки, звільнення майна з-під заборон та скасування записів про обтяження майна
Позовну заяву обґрунтувала тим, що з метою забезпечення виконання зобов`язання за умовами генеральної кредитної угоди № 010/14.2.0/001, укладеної між ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" та Публічним акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі - ПАТ "Ерсте Банк"), між Банком та ОСОБА_1 укладені іпотечні договори від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001/1 та від 10 листопада 2014 року № 2144Ю/1. Предметом іпотеки є житловий будинок, загальною площею 227,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка за цією ж адресою, які на праві власності належать ОСОБА_1 .
Позивачка вказувала на те, що 14 грудня 2017 року між ПАТ "Фідобанк", яке є правонаступником ПАТ "Ерсте Банк", та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення прав грошової вимоги, за яким останній набув права іпотекодержателя.
20 грудня 2017 року між ОСОБА_2, ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду № 20/12/17 про підтвердження виконання зобов`язання, відповідно до якої сплата коштів у розмірі 231 987,28 грн у термін до 31 березня 2018 року буде вважатись погашенням у повному обсязі суми боргових зобов`язань боржника перед новим кредитором.
ОСОБА_1 вказує, що зобов`язання виконані в повному обсязі відповідно до умов укладеної 20 грудня 2017 року угоди, проте належне їй нерухоме майно перебуває під іпотечним обтяженням, оскільки ОСОБА_2 не визнає, що боржник виконав зобов`язання в повному обсязі.
Крім цього, у позові вказано, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебувала цивільна справа № 295/12227/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся", ОСОБА_3, про визнання договорів іпотеки припиненими та скасування записів про обтяження та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2020 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, розірвано угоду № 20/12/17 про підтвердження виконання зобов`язань від 20 грудня 2017 року. Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Позивачка переконувала, що грошове зобов`язання виконане в повному обсязі відповідно до угоди від 20 грудня 2017 року, що встановлено в мотивувальній частині постанови Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року і цей факт не підлягає повторному доказуванню, тому є підстави припинити іпотеку за договорами іпотеки, звільнити її нерухоме майно з-під арешту та скасувати записи про обтяження такого майна.
З огляду на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачка просила суд припинити право іпотеки за договором іпотеки від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001/1, укладеним між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. за реєстровим номером 2834; припинити право іпотеки за договором іпотеки від 10 листопада 2014 року № 2144Ю/1, укладеним між ПАТ "Фідобанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. за реєстровим номером 11422; звільнити нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 227,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0643 га, кадастровий номер 1810136300:07:033:0047, з-під заборон; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" не виконало основне зобов`язання за угодою від 20 грудня 2017 року № 20/12/17 (пункт № 2), а саме не сплатило ОСОБА_2 кошти у розмірі 231 987,28 грн, в строк до 31 березня 2018 року, то погашенням у повному обсязі суми боргових зобов`язань боржника перед новим кредитором за кредитними договорами від 10 листопада 2014 року № 2144Ю, від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/002 та генеральною кредитною угодою від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001 не відбулось і підстави для припинення іпотеки відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, а також постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 758/3453/16, від 06 вересня 2022 року у справі № 640/10625/21, від 20 січня 2022 року у справі № 480/1390/19, від 03 квітня 2018 року у справі № П/811/1344/16, від 18 вересня 2019 року у справі № 813/4737/15, від 06 серпня 2021 року у справі № 910/20607/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)). Також заявниця посилається на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що ОСОБА_2 як іпотекодержатель з часу укладення договору про відступлення прав вимоги від 14 грудня 2017 року, отримавши в повному обсязі очікуване ним за договором, відмовився виконати законну вимогу заявниці та зняти іпотечні обмеження й заборони з її майна;
- не надали належної оцінки наявним у справі доказам, а саме: договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14 грудня 2017 року, укладеному між ПАТ "Фідобанк" та ОСОБА_2 ; угоді від 20 грудня 2017 року, укладеній між ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" і ОСОБА_1 й ОСОБА_3 ; банківським документам про оплату ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" ОСОБА_2 коштів; платіжному документу від 03 листопада 2021 року № 2660585;
- не врахували, що постановою Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 295/12227/19 встановлено преюдиційні факти повернення в повному обсязі коштів за кредитними договорами від 10 листопада 2014 року № 2144Ю, від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/001 та генеральною кредитною угодою від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001, і прийняття ОСОБА_2 такої оплати без зауважень;
- проігнорували те, що хоч зобов`язання за кредитними договорами виконано ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" із простроченням терміну (лише 10 липня 2018 року), проте у повному обсязі;
- не надали належної оцінки тому, що за період з 11 липня 2018 року і до моменту подання заявницею цієї касаційної скарги ОСОБА_2 не пред`явив до неї як до іпотекодавця вимог про звернення стягнення предмет іпотеки у зв`язку з невиконанням зобов`язань за основним зобов`язанням.
Крім того, у касаційній скарзі заявниця виклала клопотання про поновлення їй строку на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року.
У червні 2023 року ПАТ "Фідобанк" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Також у червні 2023 року ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачки.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2022 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року; відкрито касаційне провадження у справі № 295/16771/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Богунського районного суду м. Житомира матеріали справи № 295/16771/21; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У травні 2023 року матеріали справи № 295/16771/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року справу № 295/16771/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та третьої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та аналіз матеріалів справи свідчить про те, що 28 березня 2013 року між ПАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк") та ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" укладено генеральну кредитну угоду № 010/14.2.0/001, в рамках якої було укладено кредитні договори від 28 березня 2013 року № 011/ZB82Х9/10/001 на суму 328 000,00 грн, від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/002 на суму 350 000,00 грн, від 10 листопада 2014 року № 2144Ю на суму 328 000,00 грн.
28 березня 2013 між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 010/14.2.0/001/1, згідно з пунктом 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (ПАТ "Ерсте Банк"), що витікають з генеральної кредитної угоди від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001, укладеної між іпотекодержателем та позичальником (ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся"), всіх кредитних договорів та/або інших договорів, що укладаються в рамках генеральної угоди (з урахуванням всіх додаткових угод до генеральної угоди і до кредитних та/або інших договорів), у тому числі кредитного договору від 28 березня 2013 року № 011/ZB82Х9/10/001, укладеного між іпотекодержателем та позичальником; кредитного договору від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/002, укладеного між іпотекодержателем та позичальником.
Відповідно до вказаного іпотечного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна. Іпотекодавець погоджується, що за рахунок предмета іпотеки також задовольняються вимоги іпотекодержателя у збільшеному розмірі, пов`язані з будь-яким збільшенням суми/розміру основного зобов`язання, процентів, інших платежів за кредитним договором, за умови, що таке збільшення не перевищує десятикратного розміру первинної суми/розміру основного зобов`язання, процентів або інших платежів за кредитним договором. При цьому додатково договір про внесення змін до цього договору не укладається.
Предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 227,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на якій розташований вказаний житловий будинок, площею 0,0643 га, кадастровий номер 1810136300:07:033:0047, які на праві власності належать ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 6.2 іпотечного договору право іпотеки та, відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання.
Крім того, 10 листопада 2014 року між ПАТ "Фідобанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 2144Ю/1, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку таке нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 227,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на якій розташований вказаний житловий будинок, площею 0,0643 га, кадастровий номер 1810136300:07:033:0047, які на праві власності належать ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек станом на 08 листопада 2021 року актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, які на праві власності належать ОСОБА_1, містить зареєстровані обтяження згідно з іпотечним договором від 28 березня 2018 року № 010/14.2.0/001/1, розмір основного зобов`язання 678 000,00 грн, видавник -ПАТ "Ерсте Банк", та договору іпотеки від 10 листопада 2014 року № 2144Ю/1, розмір основного зобов`язання - 328 000,00 грн, видавник - ПАТ "Фідобанк", іпотекодержатель - ОСОБА_2
12 листопада 2014 року ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" сплатило ПАТ "Фідобанк" (який раніше мав назву ПАТ "Ерсте Банк") заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2013 року № 011/ZB82Х9/10/001. Вказаний кредитний договір Банком закрито.
14 грудня 2017 року між ПАТ "Фідобанк" (правонаступником ПАТ "Ерсте Банк") та ОСОБА_2 укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого ОСОБА_2 набув право вимоги до позичальника, а також іпотекодавця і поручителів за генеральною кредитною угодою від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001, кредитними договорами: від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/002 і від 10 листопада 2014 року № 2144Ю на загальну суму 392 721,65 грн. За це ОСОБА_2 сплатив Банку грошові кошти у сумі 231 987,28 грн (т. 1 а. с. 184-187).
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебувала цивільна справа № 295/12227/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся", ОСОБА_3, про визнання договорів іпотеки від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001/1 та від 10 листопада 2014 року № 2144Ю/1 припиненими та скасування записів про обтяження та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся", ОСОБА_3 про розірвання угоди від 20 грудня 2017 року № 20/12/17 про підтвердження виконання зобов`язань, яка укладена між ОСОБА_2, ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Постановою Житомирського апеляційного суд від 01 листопада 2021 року у справі № 295/12227/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 (у зв`язку із обранням позивачем неналежного способу захисту) та зустрічного позову ОСОБА_2 про розірвання угоди (у зв`язку з недоведеністю цих позовних вимог).
У постанові у справі № 295/12227/19 апеляційний суд зазначив, що 20 грудня 2017 року між ОСОБА_2, ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду № 20/12/17 про підтвердження виконання зобов`язання, у пункті № 2 якої визначено, що сплата коштів у розмірі 231 987,28 грн у термін до 31 березня 2018 року буде вважатись погашенням у повному обсязі суми боргових зобов`язань боржника перед новим кредитором за кредитними договорами від 10 листопада 2014 року № 2144Ю, від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/002 та генеральною кредитною угодою від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001.
На виконання вказаної угоди про підтвердження виконання зобов`язань боржник ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" сплатило ОСОБА_2 такі суми: 65 000,00 грн - 27 грудня 2017 року, 67 000,00 грн - 28 грудня 2017 року, 5 000,00 грн - 04 червня 2018 року, 94 987,28 грн - 10 липня 2018 року.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалась на те, що зобов`язання за кредитними договорами, виконання за якими забезпечувалось предметом іпотеки за іпотечним договором від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001/1 та за договором іпотеки від 10 листопада 2014 року № 2144Ю/1, виконані в повному обсязі на підставі укладеної угоди про підтвердження виконання зобов`язання від 20 грудня 2017 року № 20/12/17, що також підтверджується обставинами встановленими у постанові Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 295/12227/19, а отже не потребує додаткового доказування.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки ТОВ "ВКФ "Перлина Полісся" не виконало основне зобов`язання за угодою від 20 грудня 2017 року № 20/12/17 (пункт № 2), а саме не сплатило ОСОБА_2 кошти у розмірі 231 987,28 грн, у строк до 31 березня 2018 року, то погашенням у повному обсязі суми боргових зобов`язань боржника перед новим кредитором за кредитними договорами від 10 листопада 2014 року № 2144Ю, від 28 березня 2013 року № 012/ZB82Х9/1/002 та генеральною кредитною угодою від 28 березня 2013 року № 010/14.2.0/001 не відбулось і підстави для припинення іпотеки відсутні.