ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 522/11884/22-Е
провадження № 61-15822св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Руденко Ганни Олександрівни, ОСОБА_6,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома Ганна Сергіївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6, яка подана його представником - адвокатом Сарсаковим Станіславом Олександровичем, на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2022 року у складі судді Косіциної В .В. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Кострицького В. В., Назарової М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просили визнати незаконними дії приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Руденко Г. О. щодо посвідчення:
- довіреності, яка видана від імені ОСОБА_2 на право розпорядження квартирою АДРЕСА_1 та зареєстрована 23 жовтня 2020 року за № 873 й посвідчена приватним нотаріусом Руденко Г. О.;
- заяви від 02 лютого 2021 року, зареєстрованої в реєстрі за № 54, яка посвідчена приватним нотаріусом Руденко Г. О.;
- довіреності, яка видана від імені ОСОБА_1, на представництво інтересів позивача та розпорядження всім належним йому майном, зареєстрованої 02 лютого 2021 року за № 533 та посвідченої приватним нотаріусом Руденко Г. О.;
- заяви від 23 жовтня 2022 року, зареєстрованої в реєстрі за № 872, яка посвідчена приватним нотаріусом Руденко Г.О. та визнати їх недійсними.
Також просили визнати недійсними:
- договір позики від 16 лютого 2021 року за реєстровим № 146 зі змінами та доповненнями;
- іпотечний договір від 16 лютого 2021 року за реєстровим № 147 зі змінами та доповненнями;
- іпотечний договір від 09 листопада 2020 року за реєстровим № 1174 зі змінами та доповненнями;
- договір позики від 09 листопада 2020 року за реєстровим № 1173 зі змінами та доповненнями;
- іпотечний договір від 05 лютого 2021 року за реєстровим № 229 зі змінами та доповненнями;
- договір позики від 05 лютого 2021 року за реєстровим № 228 зі змінами та доповненнями.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 03 березня 2020 року індексний номер 51446387, виконаний приватним нотаріусом Фроловою Р. В.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 03 березня 2020 року індексний номер 51446557, виконаний приватним нотаріусом Фроловою Р. В.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 16 лютого 2021 року індексний номер 56648879, виконаний приватним нотаріусом Хома А. С.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер 56648269 від 16 лютого 2021 року, виконаний приватним нотаріусом Хома А. С.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 09 листопада 2020 року індексний номер 55030898, виконаний приватним нотаріусом Фроловою Р. В.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 05 лютого 2021 року індексний номер 56481619, виконаний приватним нотаріусом Фроловою Р. В.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 05 лютого 2020 року індексний номер 56482051, виконаний приватним нотаріусом Фроловою Р. В.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що зазначені вище довіреності вони не видавали та не підписували, їх посвідчила донька без їх відома да згоди.
Приватний нотаріус, посвідчивши ці довіреності та заяви про згоду подружжя на укладення правочинів без встановлення осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, порушила вимоги Закону України "Про нотаріат", Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Правила нотаріального діловодства.
Договори позики та іпотечні договори укладені без їх (позивачів) волевиявлення, на підставі документів, які не підписували. Вони не отримували грошові кошти за вказаними договорами позики, не знали про їх укладення та не бажали настання будь-яких наслідків, пов`язаних із правочинами.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Шаврова І. І. звернулися із заявою про забезпечення позову, у якій просили заборонити відповідачу, а також будь-яким особам-суб`єктам на які покладено функції із проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим органам державної реєстрації (у тому числі, але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна -предмету іпотеки за:
- іпотечним договором від 16 лютого 2021 року за реєстровим № 147 зі змінами та доповненням до нього;
- іпотечним договором від 09 листопада 2020 року за реєстровим № 1174 зі змінами та доповненнями до нього;
- іпотечним договором від 05 лютого 2021 року за реєстровим № 229 зі змінами та доповненнями до нього.
Заява обґрунтована тим, що поза волею позивачів, отримавши у неправомірний спосіб довіреність на представництво їх інтересів та розпорядження належним їм майном, відповідачка ОСОБА_3 уклала ряд договорів позики та іпотечних договорів, усупереч волевиявленню позивачів, на підставі чого у подальшому було вчинено ряд нотаріальних та реєстраційних дій, унаслідок чого майно, що належить позивачам, знаходиться під обтяженням, чим порушується їх право вільно та на власний розсуд розпоряджатися ним.
Вказувала, що предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів іпотеки та визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації іпотеки, тому існує вірогідність, що відповідачі будуть намагатися продати квартири. У разі не вжиття заходів забезпечення позову, реалізації іпотечного застереження відповідачами та задоволення судом позовних вимог будуть ініційовані інші судові процеси щодо визнання права власності на вказані квартири, що не відповідає принципам цивільного судочинства та не буде відображати ефективний спосіб захисту порушених прав позивачів. Невжиття заходів забезпечення позовну може призвести до подальших незаконних дій з майном позивачів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Заборонено відповідачам, а також будь-яким особам - суб`єктам, на які покладено функції із проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим органам державної реєстрації (у тому числі, але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - предмету іпотеки за: іпотечним договором від 16 лютого 2021 року за реєстровим № 147 зі змінами та доповненнями до нього; іпотечним договором від 09 листопада 2020 року за реєстровим №1174 зі змінами та доповненнями до нього; іпотечним договором від 05 лютого 2021 року за реєстровим № 229 зі змінами та доповненнями до нього, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстр. номер об`єкта нерухомого майна 727313451101); АДРЕСА_3 (реєстр. номер об`єкта нерухомого майна в книзі: 493пр-стор 185-р. №3359 від 02 вересня 2003 року); АДРЕСА_4 (реєстр. номер в Книзі 132 доп. Стор. 22 р. 3286 від 18 грудня 2000 року).
Визначено, що ухвала підлягає негайному виконанню.
Суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Суд урахував, що позивачі обґрунтували наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу може забезпечити ефективний захист їх порушеного права, поновлення цих прав та інтересів.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм процесуального права, вважав що вжитий місцевим судом вид заходів забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 листопада 2023 року представник ОСОБА_6 - адвокат Сараков С. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції..
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішення заяви про забезпечення позову.
Суди не звернули увагу на те, що матеріали справи не підтверджують існування реального спору про майнові права між позивачами і відповідачами як іпотекодержателями спірного майна. Оспорюючи дійсність довіреностей та договорів позики і іпотеки, позивачі посилаються виключно на заяву своєї доньки, тобто зацікавленої особи, яка зізнається у вчиненні спільно з нотаріусом підробки офіційних документів, на підставі яких отримувала кошти в позику під заставу нерухомості. Жодних інших відомостей про незаконність оспорюваних довіреностей та договорів до позову не додано.
Позивачі не надали доказів того, що нерухоме майно належить їм на праві власності, а також на обґрунтування необхідності забезпечення позову.
За відсутності в матеріалах справи відповідних доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про існування спору та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На порушення вимог процесуального законодавства суд першої інстанції не забезпечив відшкодування збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, зокрема не застосував зустрічне забезпечення відповідно до статті 154 ЦПК України.
Інші доводи учасників справи
Представник ОСОБА_2 - адвокат Петренко Н. О. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позивачі звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, як власники нерухомого майна, щодо якого були укладені договори позики та договорі іпотеки поза їх волею. У разі невжиття заходів забезпечення позову виконання остаточного рішення суду у цій справі буде унеможливлено. В результаті чого втрачає сенс як звернення до суду, так і можливе рішення суду.
Окрім того необхідність застосування заходів забезпечення позову підтверджує факт переходу права власності на два спірні об`єкти. Зокрема вже 01 листопада 2011 року було укладено договори купівлі-продажу, за якими право власності на житлову нерухомість розташовану у АДРЕСА_5, та по АДРЕСА_2, перейшли у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій установили, що між сторонами існує спір щодо захисту права власності позивачів на спірні об`єкти нерухомого майна, здійснили оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахували обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивачів, та дійшли обґрунтованого висновку щодо застосування заходу забезпечення позову.
Також у цьому випадку відсутні підстави для зустрічного забезпечення позову, оскільки позивачі у справі зареєстровані на території України, мають доход та у разі відновлення своїх порушених прав, як власників нерухомого майна, відповідачі будуть мати достатньо гарантій для відшкодування збитків. При цьому заявником не зазначено, про які саме збитки йде мова у межах тих правовідносин, які виниклі між сторонами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Приморського районного суду міста Одеси справу № 522/11884/22-Е за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Руденко Ганни Олександрівни, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома Ганна Сергіївна, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 справу № 522/11884/22-Е призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).