ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 581/283/21
провадження № 61-7153св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Липоводолинська селищна рада Роменського району Сумської області, Роменська районна державна адміністрація Сумської області, ОСОБА_2, правонаступниками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, правонаступниками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області в складі судді Кузьмінського О. В. від 22 листопада 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду в складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Собини О. І. від 16 лютого 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, Роменської районної державної адміністрації Сумської області, ОСОБА_2, правонаступниками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, про визнання недійсним державного акту та визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки - ОСОБА_5, який за життя склав заповіт і все своє майно заповів своїй доньці - матері позивачки ОСОБА_6 . Після смерті діда спадщину прийняла мати, а після смерті матері та батька спадщину прийняла позивачка. Зазначає, що ОСОБА_5 після розпаювання колгоспу "Липоводолинський" належала земельна ділянка в складі фермерського господарства "Чайка О. І.". 11 січня 1995 року ОСОБА_2 як голова фермерського господарства отримала державний акт, згідно якого їй та членам її родини і близьким родичам, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 передано у приватну власність земельну ділянку площею 25,3 га, а також видано державний акт на право постійного користування землею серії СМ від 11 січня 1995 року згідно якого ОСОБА_2 та членам її родини і близьким родичам надано у постійне користування земельну ділянку площею 5,6 га.
Позивачка вважає, що в січні 1995 року ОСОБА_5 набув право приватної власності на умовну частину земельної ділянки площею 25,3 га фермерського господарства " ОСОБА_2" як член цього господарства, але внаслідок незаконних дій відповідачів був позбавлений цього права. Так, у зв`язку із змінами в законодавстві, 04 червня 2004 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до селищної ради, в якій просила державний акт на право постійного користування землею визнати недійсними і водночас надати дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки кожному члену фермерського господарства окремо, в тому числі і відносно померлого ОСОБА_5 . 20 грудня 2005 року ОСОБА_2 отримала два державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема і за рахунок земельної ділянки ОСОБА_5 .
Вважає, що державний акт на право власності на належну ОСОБА_5 земельну ділянку серії ЯБ № 335691, який отримала ОСОБА_2, виданий незаконно та з порушенням чинного законодавства, оскільки на момент отримання державного акту на земельну ділянку ОСОБА_5 помер, а ОСОБА_2 не була його спадкоємицею. Разом із тим, за відсутності права успадкування майна ОСОБА_5 селищна рада рішенням № 110 від 23 червня 2004 року внесла клопотання перед райдержадміністрацією по наданню дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів, до списку додатку до рішення внесла ОСОБА_2 як спадкоємицю померлого. У свою чергу, райдержадміністрація, маючи в себе дані про склад осіб, які входили до фермерських господарств, де зазначався і ОСОБА_5 та не маючи клопотання виконкому селищної ради про надання дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державного акта на ім`я ОСОБА_2, як спадкоємиці ОСОБА_5, надала дозвіл на виготовлення такої документації, чим сприяла незаконному переходу права розпоряджатися чужим майном без законних на те підстав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Липовододиснького районного суду Сумської області від 22 листопада 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Державний акт серії ЯБ № 335691 на право власності на земельну ділянку площею 3, 226 га, розташовану на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського району Сумської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім`я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 01.08.361.00629 від 20 грудня 2005 року визнано недійсним. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Вирішуючи спір в частині визнання недійсним державного акту, суд першої інстанції виходив із того, що земельний пай площею 3,226 га, який за життя належав ОСОБА_5 після розпаювання земель колгоспу "Липоводолинський", було включено до земельної ділянки, переданої у власність для організації фермерського господарства ОСОБА_2 загальною площею 25,3 га. Проте, спадкоємця ОСОБА_5 за заповітом - ОСОБА_6 не була включена до списку громадян, яким погоджується надання дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право власності на землю, а ОСОБА_2 погоджено надання такого дозволу без достатньої правової підстави. Відтак, суд дійшов висновку про порушення діями усіх відповідачів вимог земельного та цивільного законодавства при переоформленні права власності на частку земельної ділянки, що призвело до порушення прав на спадщину ОСОБА_13 та надалі її спадкоємців, зокрема і ОСОБА_1, у зв`язку з чим державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_2 серії ЯБ № 335691, суд визнав недійсним.
Щодо клопотання ОСОБА_2 про застосування наслідків пропуску позивачкою строку позовної давності місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 про порушення свого права дізналася у 2018 році із розмови із відповідачкою і у тому ж році звернулася до суду з позовом про визнання державного акту недійсним, у зв`язку із чим позовна давність була перервана.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішенням Липоводолинського районного суд Сумської області від 22 листопада 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 302,70 грн судового збору скасовано. Судовий збір віднесено на рахунок держави. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивачки про визнання недійсним оскаржуваного державного акта на право власності на земельну ділянку є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що належна ОСОБА_5 умовна частина земельної ділянки площею 3,62 га у загальній земельній ділянці площею 25,3 га, надана у власність ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства з порушенням чинного законодавства переоформлена у власність відповідача.
Оскільки позивачка обґрунтовувала позов тим, що про порушення свого права їм стало відомо у 2018 році із розмови з ОСОБА_2, належних і достатніх доказів іншого початку перебігу позовної давності відповідачка не надала і суд не встановив, то висновок місцевого суду про те, що позивачкою строк позовної давності не пропущено, є правильним.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, місцевий суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому з відповідачів слід стягнути на користь держави по 302,70 грн з кожного в рахунок відшкодування судового збору, за позовну вимогу, яку було задоволено, а в частині відхиленої вимоги - компенсувати за рахунок держави.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_2, правонаступниками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 22 листопада 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 лютого 2022 оку, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Судові рішення в частині відмови в позові до суду касаційної інстанції не оскаржені та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на вищевказану касаційну скаргу, у якій просить касаційне провадження закрити. Зазначає, що ОСОБА_2, у січні 2020 року уже зверталася до Верховного Суду із тих же самих підстав. За її скаргою прийнята постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 581/478/18 (провадження № 61-183св20), де зазначений висновок, що рішення місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог в зв`язку із пропуском позовної давності є помилковим. Оскільки по цим правовідносинам уже наданий висновок Верховним Судом, та після цього апеляційним судом переглянуте рішення місцевого суду з урахуванням наведених висновків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 581/283/21 та витребувано цивільну справу з Липоводолинського районного суду Сумської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
У листопаді 2022 року позивачка надала до Верховного Суду копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 31 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду 28 листопада 2022 року касаційне провадження у цій справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (правонаступників) ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 581/283/31, та залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_5, як пенсіонер колгоспу "Липоводолинський", за результатами зборів уповноважених колгоспників колгоспу "Липоводолинський" від 12 лютого 1993 року внесений до списку осіб, що мають право на земельний пай та майновий пай при розпаюванні майна колгоспу "Липоводолинський" під номером 206.
Рішенням Липоводолинської селищної Ради народних депутатів Липоводолинського району Сумської області від 04 березня 1993 року "Про розподіл бувшого колгоспу "Липоводолинський" на два господарства по річці Хорол" вирішено, крім іншого, виділити земельні ділянки під селянські (фермерські) господарства.
У відповідності до списку фермерських і кооперативних господарств асоціації фермерів і сільськогосподарських кооперативів "Хорол" по розподілу земельних паїв, що є додатком до вищезазначеного рішення, доньці ОСОБА_5, ОСОБА_2 виділено пай у розмірі 24,66 га та присадибну ділянку розміром 2, 69 га, загальна площа земельного паю складає 27,35 га.
Згідно розпорядження Липоводолинської районної державної адміністрації Сумської області від 03 серпня 1993 року зареєстровано СФГ "Чайка О. І.".
11 січня 1995 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю площею 25,3 для ведення селянського (фермерського) господарства на території Липоводолинської селищної Ради народних депутатів та державний акт на право постійного користування землею площею 5,6 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Липоводолинської селищної Ради народних депутатів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відповіді ГУ Держгеокадатру в Сумській області, земельна ділянка (пай площею 3,16 га) була надана ОСОБА_5 у складі ФГ Чайки О. І. (площа 25,3), на яку видавався державний акт на право приватної власності на землю серії СМ № б/н зареєстрованого за № 30 від 11 січня 1995 року на підставі рішення Липоводолинської селищної ради від 04 березня 1993 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно, яке буде йому належати на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, заповів своїй доньці ОСОБА_13 .
На підставі заяви ОСОБА_13 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 18 липня 1996 року заведена спадкова справа.
У листопаді 1996 року ОСОБА_13 отримала свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та грошові вклади.
04 червня 2004 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до голови Липоводолинської селищної ради Романенка Г. П., в якій просила державний акт на право власності на землю та державний акт на право постійного користування землею, виданий їй 11 січня 1995 року, визнати недійсним, а також надати дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кожному з зазначених окремо, включивши до складу земель ріллю, яка перебувала у приватній власності.
Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 410 від 01 листопада 2004 року надано дозвіл 299 власникам земельних ділянок - колишнім членам АФГ "Хорол", у тому числі ОСОБА_2, на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кожному громадянину та в спільну часткову власність згідно з додатками. Ураховуючи згоду землекористувачів, припинено право постійного користування земельними ділянками, наданими їм для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 217,8 га ріллі та передано їх до складу земель запасу.
При розробці технічної документації по виготовленню державних актів на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва місце розташування земельних ділянок колишніх АФГ "Хорол" що належить їм на праві власності та постійного користування і які не звернулись з відповідними заявами до районної державної адміністрації, залишено відповідно до раніше розробленої документації.
20 грудня 2005 року ОСОБА_2 отримала два державних акта на право власності на земельні ділянки площею по 3,226 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Липоводолинскьої селищної ради Липоводолинського району Сумської області, серед яких і оскаржуваний державний акт серії ЯБ № 335691.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_13
ІНФОРМАЦІЯ_4 в Остерській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_13 . Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були ОСОБА_14, ОСОБА_1 та ОСОБА_15 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_15
14 червня 2013 року в Остерській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_15 .
ОСОБА_14 відмовився від прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті батька на користь сестри ОСОБА_16 .
ОСОБА_1 вважала, що в січні 1995 року на підставі норм чинного на той час законодавства ОСОБА_5 набув право приватної власності на умовну частину земельної ділянки площею 25,3 га фермерського господарства " ОСОБА_2" як член цього господарства, але внаслідок незаконних дій відповідачів був позбавлений цього права. 20 грудня 2005 року ОСОБА_2 отримала два державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема і за рахунок земельної ділянки ОСОБА_5 . Вважає, що державний акт на право власності на належну ОСОБА_5 земельну ділянку серії ЯБ № 335691, який отримала ОСОБА_2, виданий незаконно та з порушенням чинного законодавства, оскільки на момент отримання державного акту на земельну ділянку ОСОБА_5 помер, а ОСОБА_2 не була його спадкоємицею.