ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 472/333/22
провадження № 61-225св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт, дії якого оскаржуються, - посадові особи Веселинівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Лівінського І. В., Серебрякової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, у якій просила:
- визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Веселинівського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Веселинівський ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса)) щодо не зняття арешту з нерухомого майна боржника та заборони на його відчуження, накладених постановою від 04 лютого 2013 року № НОМЕР_1 начальника ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області Крецу Б. М. та постановою від 04 лютого 2014 року б/н начальника ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області Буланча О. В.;
- зобов`язати начальника Веселинівського ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) Буланча О. В. зняти арешт з нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, накладених постановою від 04 лютого 2013 року № НОМЕР_1 начальника ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області Крецу Б. М. та постановою від 04 лютого 2014 року б/н начальника ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області Буланча О. В.
На обґрунтування скарги зазначала, що їй на праві власності належать житловий будинок, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 482175510:04:067:0124) за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 4821755100:02:000:0122), що розташована на території Веселинівської селищної ради.
На виконанні Веселинівського ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) (раніше - Відділ ДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області) перебували виконавчі провадження щодо неї як боржника, в межах яких на належне їй нерухоме майно було накладено арешт та оголошено заборону його відчуження на підставі вищезазначених постанов.
Бажаючи здійснити відчуження нерухомого майна та звернувшись до нотаріальної контори, вона довідалася про наявність вказаних обтяжень, хоча у неї відсутня будь-яка заборгованість.
17 червня 2022 року її представник звернувся до начальника Веселинівського ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) Буланча О. В. із заявою про скасування зазначених арештів, у задоволенні якої було відмовлено та повідомлено, що виконавчі провадження повернуті стягувачам на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Повторно виконавчі документи не надходили і станом на 01 липня 2022 року на виконанні не перебувають.
Посилаючись на те, що виконавчі провадження завершені, стягувачі протягом тривалого часу виконавчі документи до примусового стягнення не пред`являли, ОСОБА_1 просила на підставі частини першої статті 11, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" скаргу задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2022 року скаргу задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність посадових осіб Веселинівського ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) стосовно незняття арешту з нерухомого майна боржника та заборони на його відчуження, накладених постановою від 04 лютого 2013 року № НОМЕР_1 начальника відділу державної виконавчої служби Веселинівського РУЮ Миколаївської області Крецу Б. М. та постановою від 04 лютого 2014 року б/н начальника ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області Буланчі О. В.
Зобов`язано начальника Веселинівського ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) Буланчу О. В. зняти арешт з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, накладених постановою від 04 лютого 2013 року № НОМЕР_1 начальника відділу державної виконавчої служби Веселинівського РУЮ Миколаївської області Крецу Б. М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2013 року № 1006927) та постановою від 04 лютого 2014 року б/н начальника ВДВС Веселинівського РУЮ Миколаївської області Буланчі О. В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 лютого 2014 року № 10624298).
Суд першої інстанції виходив з того, що в межах відкритого виконавчого провадження на майно ОСОБА_1 було накладено арешт, який не був скасований після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.
На час розгляду скарги у Веселинівському ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відсутні будь-які виконавчі провадження щодо боржника.
Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про безпідставність продовження дії арешту майна боржника.
Збереження протягом тривалого часу арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1, є втручанням у право на вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.
Судове рішення боржником фактично не виконано, грошові кошти кредитору в повному обсязі не сплачені. Пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання судового рішення не є підставою для звільнення майна боржника від обтяження.
ОСОБА_1 не надала суду докази на підтвердження своїх доводів про виконання зобов`язань після повернення виконавчого документа стягувачу. Заявник не позбавлена права звернутися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" для отримання інформації, що міститься у кредитній історії, зокрема відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними договорами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вендель О. М. засобами поштового звʼязку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року та залишити в силі ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 вересня 2022 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу завершене, виконавчий документ повернуто стягувачу, повторно виконавчий лист до виконання не пред`являвся, відсутні відкриті виконавчі провадження щодо боржника, тому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту, накладеного на її майно, за умови відсутності відкритого виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Безпідставним є посилання апеляційного суду на необхідність звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" для отримання інформації, що міститься у кредитній історії, оскільки вказане товариство не може внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Веселинівського районного суду Миколаївської області.
24 лютого 2023 року справа № 472/333/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що судовим наказом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2009 року у справі № 2н-10693/2009 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором № 7000503 в сумі 14 010, 14 грн.