ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 873/327/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І.,Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
представники сторін у судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023
за заявою Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023
у третейській справі №04/10-2023
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс"
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Третейського суду від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 позов Приватного акціонерного товариств "Лебединський насіннєвий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" про стягнення боргу задоволено: стягнуто з ТОВ "Трипілля Агро Плюс" на користь Заводу грошові кошти у розмірі 3 473 253,01 грн, з яких 2 330 913,71 грн - заборгованість за товар, отриманий за договором поставки; 664 150,76 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань; 478 188,54 грн - проценти річних.
2. Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод" (далі - Завод, ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод") звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою, в якій просить видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (далі - Третейський суд) від 23.06.2023 у справі №04/10-2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" (далі - Товариство, ТОВ "Трипілля Агро Плюс") на користь Заводу грошових коштів у сумі 3 473 253,01 грн, а також стягнути третейській збір у розмірі 34 732,53 грн; витрати щодо судового розгляду покласти на відповідача.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали
3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №873/327/23, серед іншого, заяву Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 задовольнити.
Видано наказ на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 (з урахуванням ухвали від 04.07.2023 про виправлення описки в рішенні).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" на користь приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" грошові кошти у розмірі 3 473 253,01 гривень, з яких 2 330 913,71 гривень - заборгованість за товар отриманий по договору поставки; 664 150,76 гривень - пеня за порушення строків виконання грошових зобов`язань по договору поставки; 478 188,54 гривень - проценти річних.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" на користь приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" третейський збір в розмірі 34 732,53 гривень.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" на користь Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" збір за розгляд заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у сумі 1 342,00 гривень.
3.1. Судове рішення мотивовано тим, що наявні у справі докази свідчать, що рішення Третейського суду від 23.06.2023 у третейській справі №04/10-2023 не скасовано компетентним судом. Зазначена справа підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді, матеріали справи не містять; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
4. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро Плюс" надійшла апеляційна скарга, у якій заявлено вимогу ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №873/327/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023.
4.1. Скаржник переконує, що Північним апеляційним господарським судом порушено п. 1 ч. 2 ст. 356 ГПК України, оскільки в резолютивній частині ухвали від 22.11.2023 помилково не зазначено склад третейського суду, який прийняв рішення.
Також, на думку скаржника, порушено п.4 ч.1 ст. 355, оскільки рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі та подані клопотання
5. Відзиву не надано.
Позиція Верховного Суду
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
6. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
7. Підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
8. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
9. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
10. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.
11. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
12. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
13. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
14. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з такого.
15. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 23.06.2023 у справі №04/10-2023 про стягнення з ТОВ "Трипілля Агро Плюс") на користь Заводу грошових коштів у сумі 3 473 253,01 грн.
16. Відповідно до частини 2 статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
17. Згідно з частиною 3 статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
18. Відповідно до статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;