ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 870/94/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко Ігоря Романовича
про розподіл судових витрат
у справі №870/94/20
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм" на дії приватного виконавця Ніколаєнко Ігоря Романовича в межах виконавчого провадження
у справі №51/2020 Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга"
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт Фарм"
про стягнення 971 196,07 грн
Учасники справи:
від ТОВ "Полетехніка": не з`явився;
від ТОВ "Агросвіт Фарм": не з`явився;
від приватного виконавця Ніколаєнка І. Р.: Прибильський В. Г. (адв.);
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова ліга" від 13.08.2020 у справі №51/2020 позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ "Агросвіт Фарм" на користь ТОВ "Полетехніка" 971 196,07 грн заборгованості та 10011,96 грн третейських витрат.
2. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №870/94/20 задоволено заяву ТОВ "Полетехніка" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга від 13.08.2020 у третейській справі № 51/2020.
3. На виконання вказаної ухвали 10.11.2020 Західним апеляційний господарським судом видано відповідні накази про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 13.08.2020 у справі №51/2020, з примусового виконання яких 06.03.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєнком І. Р. відкрито виконавче провадження.
4. 25.09.2023 до Західного апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "Агросвіт Фарм" зі скаргою на дії приватного виконавця Ніколаєнко І. Р. в межах виконавчого провадження НОМЕР_2 у третейській справі №51/2020.
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №870/94/20 в задоволенні скарги на дії приватного виконавця відмовлено.
6. Постановою Верховного Суду від 09.01.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Агросвіт Фарм" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №870/94/20 залишено без задоволення, а вказану ухвалу суду - без змін.
7. 11.01.2024 до Верховного Суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І. Р. з заявою про розподіл судових витрат, в якій він просить Суд стягнути з ТОВ "Агросвіт Фарм" 22 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:
- між приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. та адвокатом Прибильським В.Г. укладено договір про надання правничої допомоги № 16/1 від 16.10.2023, за умовами якого адвокатом Прибильським В.Г. надаються приватному виконавцю Ніколаєнко І.Р. послуги по підготовці всіх необхідних процесуальних документів (заперечень на скаргу, заяв, клопотань тощо) необхідних для захисту прав, представництво інтересів приватного виконавця в справі № 870/94/20, участь в судових засіданнях та інші послуги необхідні для захисту прав клієнта;
- у п.4.1 договору передбачено оплату наданих послуг із відстрочкою платежу;
- у відзиві приватного виконавця Ніколаєнко І.Р. на апеляційну скаргу ТОВ "Агросвіт Фарм" було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які планує понести приватний виконавець, а саме: 22 000 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- додатковою угодою до Договору про надання правничої допомоги від 15.12.2023 приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. та адвокатом Прибильським В.Г. узгоджено, що вартість послуг, які будуть надаватись в рамках розгляду справи № 870/94/20 у Верховному Суді (Касаційному господарському суді) будуть складати: оплата фактично наданих послуг в розмірі 1500 грн за годину роботи адвоката. Загалом адвокатом було надано, а приватним виконавцем Ніколаєнко І.Р. прийнято робіт (послуг) на загальну суму 22 500 грн.
8. Зважаючи на те, що розгляд заяви та ухвалення додаткового рішення відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обмежений строком у десять днів з дня надходження відповідної заяви, ухвалою Верховного Суду від 15.01.2024 заяву приватного виконавця Ніколаєнка І. Р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2024 о 14:30.
9. 17.01.2024 до Верховного Суду від представника приватного виконавця Ніколаєнка І.Р. - Прибильського В. Г. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 вказану заяву задоволено, вирішено забезпечити участь представника приватного виконавця Ніколаєнка І.Р. в судових засіданнях у справі №870/94/20 в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку.
11. Представник приватного виконавця Ніколаєнка І.Р. в судовому засіданні 23.01.2024 підтримав подану заяву про розподіл судових витрат з викладених у ній підстав, просив Суд заяву задовольнити.
12. Решта учасників справи явку своїх представників в судове засідання 23.01.2024 не забезпечили, що відповідно до частини четвертої статті 244 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви.
13. Дослідивши доводи поданої заяви та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
14. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
15. Відповідно до частин першої, третьої статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
16. Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
17. За змістом положень статей 1, 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах; адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
18. Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 вищевказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
19. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
20. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
21. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).